Рішення № 37969591, 13.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25551/13 13.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Насіння»Простягнення боргу 609 061, 95 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Вишневецький А.В. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 609 061, 95грн. заборгованості за поставлений товар за накладними.

В судовому засіданні від 25.02.2014р. Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в зв'язку з заліком однорідних грошових вимог на загальну суму 104 000, 00 грн.

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 505 061, 95 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2013 р. про порушення провадження у справі та від 25.02.2014р. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.02.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Насіння»: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, б.26, кв.20.

Водночас, ухвали суду від 30.12.2013р., 06.02.2014р., 25.02.2014р. були направлені на адресу відповідача. Ували суду від 30.12.2013р. та від 25.02.2014р. були повернуті суду поштою з зазначенням: „ вручено уповноваженому " .

Тому повернення ухвал господарського суду від 30.12.2013р. та від 25.02.2014р. з зазначенням: „вручено уповноваженому" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Агросвіт" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Насіння» (Покупець) було досягнуто згоди, щодо поставки товару сільськогосподарського призначення (Договір поставки).

За даною домовленістю Продавець поставив у власність Покупця наступний товар: за видатковою накладною №07-73 від 11 липня 2011 року на суму 19250,00 грн., №07-184 від 28.02.2008р. Продав від 27 липня 2011 року на суму 571,20 грн., №08-8 від 01 серпня 2011 року на суму 11616,00 грн., №08-28 від 05 серпня 2011 року на суму 14175,90 грн., №08-228 від 31 серпня 2011 року на суму 13934,40 грн., №09-180 від 21 вересня 2011 року на суму 36096,00 грн., №09-262 від 22 вересня 2011 року на суму 1718,88 грн., №09-188 від 23 вересня 2011 року на суму 25960,00 грн., №09-224 від 29 вересня 2011 року на суму 38445,60 грн., №10-36 від 10 жовтня 2011 року на суму 28458,00 грн., №10-55 від 12 жовтня 2011 року на суму 12640,00 грн., №10-59 від 12 жовтня 2011 року на суму 34603,09 грн., №10-108 від 31 жовтня 2011 року на суму 54496,22 грн., №11-67 від 29 листопада 2011 року на суму 118788,00 грн.,№12-35 від 12 грудня 2011 року на суму 46615,50 грн., №12-43 від 15 грудня 2011 року на суму 17825,42 грн., №02-52 від 20 лютого 2011 року н суму 19657,82 грн., №02-51 від 20 лютого 2011 року на суму 48374,80 грн., №03-35 від 06 березня 2012 року на суму 54432,00 грн., №05-169 від 08 травня 2012 року на суму 12251,52 грн., №04-31 від 03 квітня 2012 року на суму 26256,44 грн., №08-68 від 16 липня 2012 року на суму 2400,00 грн., №08-139 від ЗО серпня 2012 року на суму 26520,00 грн., №09-149 від 28 вересня 2012 року на суму 76792,80 грн., №10-78 від 17 жовтня 2012 року на суму 5483,60 грн., №11-63 від 27 листопада 2012 року на суму 105601,40 грн., №12-23 від 10 грудня 2012 року на суму 10616,00 грн., №01-65 від 29 січня 2013 року на суму 78885,80 грн., №А/02-0000086 від 19 лютого 2013 року на суму 52170,20 грн.

Загальна вартість товару, що була відвантажена Покупцю становить 1 042 816,59 грн.

Судом встановлено, що станом на 04.12.2013 рік за ТОВ «НВТ «Насіння» рахувалася заборгованість перед ТОВ НВФ „Агросвіт" в сумі 609 061, 95грн.

Покупець розрахувався за поставлений товар частково сплативши Позивачу 433754,64 грн.

Крім цього, у зв'язку з тим, що між Позивачем та Відповідачем 30.12.2013р. було підписано погодження про зарахування однорідних вимог на загальну суму 104 000, 00 грн., сторони з моменту підписання даного погодження прийшли до згоди, що сума заборгованості становить 505 061,95 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідачу було передано товар на загальну суму - 1 042 816,59 грн.

Товар покупцю постачався відповідно до таких видаткових накладних: №07-73 від 11 липня 2011 року на суму 19250,00 грн., №07-184 від 27 липня 2011 року на суму 571,20 грн., №08-8 від 01 серпня 2011 року на суму 11616,00 грн., №08-28 від 05 серпня 2011 року на суму 14175,90 грн., №08-228 від 31 серпня 2011 року на суму 13934,40 грн., №09-180 від 21 вересня 2011 року на суму 36096,00 грн., №09-262 від 22 вересня 2011 року на суму 1718,88 грн., №09-188 від 23 вересня 2011 року на суму 25960,00 грн., №09-224 від 29 вересня 2011 року на суму 38445,60 грн., №10-36 від 10 жовтня 2011 року на суму 28458,00 грн., №10-55 від 12 жовтня 2011 року на суму 12640,00 грн., №10-59 від 12 жовтня 2011 року на суму 34603,09 грн., №10-108 від 31 жовтня 2011 року на суму 54496,22 грн., №11-67 від 29 листопада 2011 року на суму 118788,00 грн.,№12-35 від 12 грудня 2011 року на суму 46615,50 грн., №12-43 від 15 грудня 2011 року на суму 17825,42 грн., №02-52 від 20 лютого 2011 року н суму 19657,82 грн., №02-51 від 20 лютого 2011 року на суму 48374,80 грн., №03-35 від 06 березня 2012 року на суму 54432,00 грн., №05-169 від 08 травня 2012 року на суму 12251,52 грн., №04-31 від 03 квітня 2012 року на суму 26256,44 грн., №08-68 від 16 липня 2012 року на суму 2400,00 грн., №08-139 від ЗО серпня 2012 року на суму 26520,00 грн., №09-149 від 28 вересня 2012 року на суму 76792,80 грн., №10-78 від 17 жовтня 2012 року на суму 5483,60 грн., №11-63 від 27 листопада 2012 року на суму 105601,40 грн., №12-23 від 10 грудня 2012 року на суму 10616,00 грн., №01-65 від 29 січня 2013 року на суму 78885,80 грн., №А/02-0000086 від 19 лютого 2013 року на суму 52170,20 грн.

В підтвердження прийняття Товару Покупець надав продавцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей: №11/07 від 11.07.2011 p., №60 від 27.07.2011р., №61 від 01.08.2011р., №5/08 від 05.08.2011р., №62 від 18.08.2011р., №31/07 від 31.08.2011р., №67 від 20.09.2011р., №22/09 від 22.09.2011р., №71 від 10.10.2011р., №12/10 від 12.10.2011р., №31/10 від 31.10.2011р., №83 від 28.11.2011р., №87 від 12.12.2011р., №90 від 15.12.2011р., №6 від 20.02.2012р., №5 від 20.02.2012р., №6/03 від 06.03.2012р., №14 від 08.05.2012р., №3/04 від 03.04.2012р., №16/08 від 16.08.2012р., №30/08 від 30.08.2012р., №28/09 від 28.09.2012р., №17/10 від 17.10.2012р., №32 від 27.11.2012р., №36 від 10.12.2012р., №29/01 від 2013р., №19/02 від 19.02.2013р.

Позивачем було направлено вимогу в адресу Покупця про належне виконання Договору постачання товару сільськогосподарського призначення за №05/06-1 від 05.06.2013р, яка залишена Відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач надав відповідачу первинний документ а саме накладні.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 8.8 від 24.05.1995 року господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто, факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань відповідно до умов договорів, укладених цим суб'єктом з іншими суб'єктами господарювання, підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою взаємовідносини між сторонами є відносини продавця та покупця відповідно до вимог та умов поставки товару за накладними, тобто між сторонами існує усна домовленість про поставку товару, яка документально підтверджується накладними на поставку товару.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За видатковими накладними, належні копії яких є в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 1 042 816, 59 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача за відповідними довіреностями, належні копії яких також знаходяться в матеріалах справи

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суду не надано доказів визначення сторонами строку оплати за отриманий товар. Тому, у даному випадку суд застосовує ч.2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Відповідачу направлялась вимога від 05.06.2013р. за №05/06-1 про сплату 609 061,95грн. заборгованості, що підтверджується поштовою квитанцією від 07.06.2013р. №4342.

Враховуючи надані Позивачем докази направлення, поштовий перебіг, строк оплати за отриманий Відповідачем товар за вищезазначеними накладними настав 17.06.2013р.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт наявності боргу у Відповідача в розмірі 505 061, 95 грн. за поставку товарів Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення боргу за поставлені товари в розмірі 505 061, 95 грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у загальній сумі 505 061, 95 грн.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Насіння» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 20; Код: 21578039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» (юридична адреса: 28020, Кіровоградська обл.. Олександрійський р-н, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1; Код: 23233729) заборгованість за поставлений товар за накладними в розмірі 505 061, 95 грн. (п'ятсот п'ять тисяч шістдесят одну грн. 95 коп.) та судовий збір в розмірі 12 181,23 грн. (дванадцять тисяч сто вісімдесят одна грн. 23 коп.)

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко