Ухвала суду № 37968500, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Київ К/9991/1541/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2010

у справі № 2а-43165/09/2070

за позовом Красноградського комунального підприємства «Водоканал»

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Красноградське комунальне підприємство «Водоканал» (далі по тексту - позивач, ККП «Водоканал») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі по тексту - відповідач, Красноградська МДПІ Харківської області) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 05.06.2009 №470/23/05466186.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про прибуток підприємств» та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009 №0000193000/0, яке було оскаржено в адміністративному порядку позивачем до Красноградської МДПІ Харківської області, ДПА у Харківській області, ДПА України.

Відповідно до рішення за результатами розгляду первинної скарги Красноградської МДПІ Харківської області від 19.08.2009 №3810/10/25-010 у зв'язку з арифметичною помилкою було частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009 №0000192300/0 в сумі 24868,00 грн.

За результатами апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.06.2009 №0000193000/0 Красноградською МДПІ Харківської області були прийняті податкові повідомлення рішення від 26.08.2009 №0000242300/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 140867,00 грн., від 03.11.2009 №0000242300/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 140867,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 20.01.2010 №0000242300/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 140867,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами зазначено, що донарахування податку на прибуток підприємств було здійснено відповідачем у зв'язку з висновком про те, що майно підприємства (основні фонди) є спільною власністю територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району; основні фонди не належать ККП «Водоканал» на праві власності, так як власником є Красноградська районна рада, а підприємство отримало право користування ними.

Відповідно до п. 3.2 Статуту ККП «Водоканал» майно підприємства закріплено за ним на праві господарського відання, тобто, позивач користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним уповноваженим органом (Красноградською районною радою).

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за нам власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника. Власник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, відсутні правові підстави стверджувати про наявність у позивача лише права користування майном, відображеним в самостійному балансі ККП «Водоканал».

Судами встановлено, що статутний фонд ККП «Водоканал» в сумі 4272700,00 грн. сформований з основних і оборотних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.12.2002 відповідно до реєстру про наявність основних засобів на 01.12.2002, що підтверджується зазначеними розподільчим балансом та реєстром, а також довідкою Красноградської районної ради Харківської області від 26.03.2010 №06-05/100.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

Відповідно до пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Отже, суди прийшли до правильного висновку про наявність підстав для нарахування амортизації по основним засобам, що внесені до статутного фонду

Основні засоби, отримані безкоштовно позивачем після формування його статутного фонду у 2002 році, не амортизуються у податковому обліку ККП «Водоканал», що підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року, 2008 рік, 1 квартал 2009 року, додатками К 1/1 до цих декларацій, розрахунками амортизації за зазначені періоди.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що висновок відповідача про відсутність у позивача права на нарахування амортизації на основні фонди підприємства та завищення суми амортизаційних відрахувань за 2-е півріччя 2007 року та за 2008 рік. в загальній сумі 161830,00 грн. є неправомірним.

Щодо підстав для віднесення витрат на ремонти основних засобів до складу валових витрат, то судами встановлено наступне.

Відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судами встановлено, що суми витрат на ремонти основних фондів позивача, віднесені до складу валових витрат, не перевищують зазначеного 10-відсоткового ліміту, що підтверджується наданим розрахунком.

Наявність належного документального оформлення зазначених витрат при здійсненні ремонтів зафіксовано актом перевірки позивача, де зазначено, що списання матеріалів проведено згідно актів на списання матеріальних цінностей до матеріальних звітів матеріально відповідальних осіб на поліпшення основних засобів.

Судами зазначено, що основні засоби ККП «Водоканал» використовуються в господарській діяльності для забезпечення надання послуг з водопостачання і водовідведення населенню, бюджетним установам та господарським підприємствам району, для утримання і обслуговування яких використовуються покупні матеріали.

Таким чином, у позивача виникло право на формування валових витрат по операціям з придбання матеріалів, використаних у власній господарській діяльності для проведення ремонтів основних засобів підприємства, що підлягають амортизації, у зв'язку з чим висновок відповідача про завищення валових витрат на суму 46262,00 грн. за 2-е півріччя 2007 року та на суму 203666,00 грн. за 2008 рік, є безпідставним.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров