Рішення № 37967192, 24.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р.Справа № 916/394/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Рязанцев Д.І. за довіренстю № 298 від 15.01.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Концерну „Військторгсервіс" в особі філії „Ресторан „Офіцерський" концерну „Військторгсервіс";

до відповідача: Приватного підприємства „Астея-08"

про стягнення 41909,52 грн., -

в с т а н о в и в :

Концерн „Військторгсервіс" в особі філії „Ресторан „Офіцерський" ( далі - Позивач, Продавець) звернувся до приватного підприємства „Астея-08" (далі - Відповідач, Покупець) із позовом про стягнення 41909,52 грн., посилаючись на наступне.

20 липня 2012 року між сторонами у справі укладений договір поставки № 1/07 (далі - Договір ), згідно п. 1.1 якого Постачальник (Відповідач) зобов'язується передавати у власність Покупцю (Позивачеві), а Покупець приймати та сплачувати товар.

Згідно п. 2.1 Договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається Сторонами спочатку по домовленості при огляді товару, а потім зазначається в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.1 Договору розрахунки за кожну партію Товару в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі поставки Товару за рахунок Постачальника) здійснюються в безготівковому порядку наступним чином :

-60% попередня оплата згідно рахунку Постачальнику на кожну конкретну поставку Товару;

-остаточний розрахунок згідно рахунку - фактури Постачальника за фактично одержану конкретну поставку Товару здійснюється протягом 2-х банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару.

Платіжним дорученням № 8426 від 23 липня 2012 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 40 000 грн. за продукти харчування по рахунку № 1307 від 13.07.2012 р., але поставки товару з боку відповідача не відбулось.

На заявлену претензію відповідач не відповів. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 40 000 грн.

На вказану суму боргу відповідачеві нараховані 3% річних в сумі 1629,52 грн. та інфляційні втрати в сумі 280 грн. (розрахунок додається).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 610, 611, 623, 625, 626 ЦК України, ст. ст. 216,224 ГК України Позивач просить позов задовольнити та стягнути з Відповідача вказані суми.

Представник позивача вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, повідомлення у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника Позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як свідчать матеріали справи, вищенаведені позивачем обставини справи підтверджуються наданими ним доказами : вказаним Договором та платіжним дорученням, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши вказані докази суд приймає їх до уваги та вважає такими, що не викликають сумніву.

Дотеперішнього часу вказана сума боргу відповідачем не сплачена, що є порушенням як умов договору так і приписів ст.. ст. 525, 526 ЦК України.

Посилання позивача на вищенаведені норми ЦК та ГК України суд вважає правильними. Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів

Підсумовуючи вищенаведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну „Військторгсервіс" - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „АСТЕЯ-08" (65045. м. Одеса, вул.. Базарна, буд. 61, оф. 217, код ЄДРПОУ 35696808) на користь концерну „Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул..Молодогвардійська, 28-а, код ЄДРПОУ 33689922 ): суму боргу в розмірі 41 909 (сорок одна тисяча дев'ятсот дев'ять) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісмсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.