Вирок № 37965864, 26.03.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/20512/13-к

пр. № 1-кп/759/83/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Васильєвої К.О.

при секретарі: Лебеді В.В., Кошик М.Й.

сторони кримінального провадження: прокурор Літавський Т.В., Задніпряний В.В., захисник ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2, представник потерпілої ОСОБА_3, представник цивільного відповідача ПАТ«СГ «Ю.БІ.АЙ» Бабюк Т.П., КП «Київпастранс» Герасимчук С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013110000000876 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київа, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів працюючого водієм в ТОВ «Радіо-таксі», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 28.08.2013 року приблизно о 09 годині 15 хвилин, керуючи згідно дорожнього листа технічно справним автобусом "ЛАЗ А183D1", д.н.з. НОМЕР_1, який належить КП "Київпастранс", рухаючись по маршруту № 90 "Інтернаціональна площа - вулиця Григоровича Барського", зупинився навпроти зупинки громадського транспорту "Будинок побуту", яка розташована по бул. Кольцова біля буд. № 13 в м. Києві, де почав здійснювати висадку та посадку пасажирів. Після цього із салону вказаного автобусу через середні двері розпочала виходити пасажир ОСОБА_6

Під час руху ОСОБА_2 грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 підпункту «б», 10.1, 21.4 та 2.10 підпункт «а» Правил дорожнього руху:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 1.7 водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний :

- підпункту «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 21.4 : водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.

- п. 2.10: у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

- підпункт «а»: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виявились в тому, що він, керуючи технічно справним автобусом "ЛАЗ А183D1", д.н.з. НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін та не впевнившись, що це буде безпечно, і що з автобусу вийшли всі пасажири, не дочекавшись повного закриття дверей керованого ним автобуса, розпочав рух від вказаної зупинки громадського транспорту, притиснув середніми дверима пасажира ОСОБА_6, яка виходила із салону автобуса, внаслідок чого відбулося падіння останньої на проїзну частину з подальшим наїздом правого заднього колеса автобуса "ЛАЗ А183D1", д.н.з. НОМЕР_1 на неї. Після скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди водій зазначеного автобуса ОСОБА_2 залишив місце пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1511/е від 08.10.2013 року ОСОБА_6 в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої травми правої руки - розлога розчавлено-рвана рана у ділянці правого передпліччя, правої кисті, нижньої третини плеча та кубітальної ямки, зі значним дефектом шкірних покровів у вказаній ділянці; розлогі ушкодження та розчавлення згиначів кисті та судинно-нервового пучка кубітальної області, з розривом плечової артерії на рівні нижньої третини правого плеча та розчавлення кубітально-нервового пучка на даному рівні; яка потребувала оперативної ампутації правої руки на рівні нижньої третини правого плеча. Враховуючи об'ємне травмування правої руки з розривом правої плечової артерії, виявлені тілесні ушкодження оцінюються як за критерієм небезпеки для життя, так і за критерієм втрати працездатності та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Характер і морфологія виявленого тілесного ушкодження дозволяють стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося від дії (стискання) тупих предметів 28.08.2013 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - перекат колесом правої руки потерпілої.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 255/ц від 08.10.2013 року встановлено, що кров потерпілої ОСОБА_6 належить до групи А2+ по системі АВО. При судово-цитологічному дослідженні макронашарування на колесі знайдені: мікрофрагменти м'язової тканини особи жіночої генетичної статі; мікрофрагменти сполучної тканини людини без чоловічої статевої мітки, що дає можливість припустити їх походження від жінки; кров людини, статева належність якої не визначена через непридатність ядер лейкоцитів для цитологічного аналізу. При серологічному дослідженні крові та клітин виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає їх походження від ОСОБА_6

В ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_2 виявлено порушення вимог п.п. 1.5, 1.7, 2.3 підпункту «б», 10.1 та 21.4 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. 1.5, 1.7, 2.3 підпункту «б», 10.1, 21.4 та 2.10 підпункт «а» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення та визнав цивільний позов.

Потерпіла ОСОБА_6 претензій до обвинуваченого не має та просила призначити обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Представник цивільного відповідача ПАТ«СГ «Ю.БІ.АЙ» Бабюк Т.П. цивільний позов про стягнення 4402,55 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на ліки, та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди не визнав, пояснивши, що потерпіла порушила встановлений порядок отримання страхового відшкодування та не звернулась із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування до Страховика. Крім того, цивільному відповідачу не надано листка непрацездатності, що на його думку не дозволяє розрахувати суму відшкодування, а виходячи з заявленої суми відшкодування матеріальної шкоди, сума відшкодування моральної шкоди складає близько 200 грн.

Представник цивільного відповідача КП «Київпастранс» Герасимчук С.Ю. цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 80000 грн. не визнала, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Тобто саме обвинувачений ОСОБА_2 повинен відшкодувати потерпілій завдану шкоду.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявність пом'якшуючої покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, частково відшкодував потерпілій шкоду, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, зі слів працює.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що досягнення цілей покарання та виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, призначає йому покарання в межах санкції відповідної статті КК України у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання та ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, проте в умовах здійснення контролю за його поведінкою з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Заявлені цивільні позови прокуратури в інтересах Київської міської клінічної лікарні №7 та потерпілої ОСОБА_6 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 3 ст.128 КПК України встановлено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

На підставі ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні №7 сума витрат на лікування ОСОБА_6 в розмірі 3145,40 грн.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

На підставі ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, наявність якої обґрунтовується фізичним болем та стражданнями, яких позивач зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пережитими душевними стражданнями, хвилюваннями у зв'язку із необхідністю перелаштовувати у похилому віці налагоджений ритм життя у зв'язку із втратою правої руки та необхідністю користуватися однією лівою рукою. Крім того, позивач боїться користуватися громадським транспортом, оскільки дана пригода спричинила тяжку психологічну травму.

На момент скоєння злочину ОСОБА_2 працював водієм автомобільної колони №1 автомобільного парку №5 Комунального підприємства «Київпастранс», якому належить автобус «ЛАЗ А18301», д.н.з. НОМЕР_1. Таким чином, з Комунального підприємства «Київпастранс» підлягає стягненню завдана ОСОБА_6 моральна шкода.

Цивільно-правова відповідальність власника вищевказаного джерела підвищеної небезпеки застрахована ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ», відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.05.2013 року. Пунктом 4 вказаного договору передбачена страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю в розмірі 100000 грн.

Таким чином, у відповідності до вищенаведених норм законодавства, умов договору та ст.ст. 6, 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» підлягає стягненню завдана матеріальна шкода, а саме витрати на ліки. На підставі ст. 26-1 вказаного Закону з ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка розрахована позивачем виходячи з п. 4 вказаного договору.

Долю речових доказів та судових витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до п.п. 3,4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», ідентифікаційний код 31113488, вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112, на користь ОСОБА_6, ідентифікаційний НОМЕР_2 - 4402 (чотири тисячі чотириста дві) грн. 55 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», ідентифікаційний код 31113488, вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112, на користь ОСОБА_6, ідентифікаційний НОМЕР_2 - 5000,00 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс», ідентифікаційний код 31725604, вул. Набережне Шосе, 2, м. Київ, 04070, на користь ОСОБА_6, ідентифікаційний НОМЕР_2 - 80000,00 (вісімдесят тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні №7 задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні №7 витрати на лікування потерпілої ОСОБА_6 в сумі 3145 грн. 40 коп.

Речові докази по справі:

- DVD-R диск із аудіо записом повідомлень про дану дорожньо-транспортну пригоду, який зберігається в матеріалах справи - залишити в матеріалах справи;

- речі потерпілої ОСОБА_6, в які вона була одягненя під час даної дорожньо-транспортної пригоди, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави вартість проведеної автотехнічної експертизи № 412/ат від 14.10.2013 року у розмірі 244,72 гривень.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: К.О. Васильєва