Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа № 733/2315/13-ц
№ 2/733/199/14
Рішення
Іменем України
"27" березня 2014 р. м. Ічня
Ічнянськийрайонний суд Чернігівськоїобласті в складі:
головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Мошенець Л.М.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2 та
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2006 року за нею визнано право власності на 1/3 частину будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. За рішенням цього ж суду від 04 серпня 2011року було виділено в натурі належну їй 1/3 частину будинку, для забезпечення ізольованого користування житловим приміщенням провести ремонтно-будівельні роботи по обладнанню приміщень та прибудувати кухню з тамбуром. Крім того, за вказаною адресою за нею закріплено земельну ділянку загальною площею 1 282,67 кв м. Однак, відповідачі займають виділені їй в натурі кімнати та господарські споруди та чинять їй перешкоди в проведенні ремонтно-будівельних робіт та користуванні земельною ділянкою. А тому просить суд зобов'язати останніх не чинити їй перешкод в користуванні виділеної в натурі 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кімнати 1-5 площею 23,9 м квадратних, літньої кухні «В1», прибудови «в1», та звільнення вищезазначених житлових приміщень від належних відповідачам на праві власності речей, крім того, також просить усунути перешкоди у користування водяною колонкою «К1», 1/3 частини шиферної огорожі «№2» шляхом заборони відповідачам ними користуватися та усунути перешкоди у користуванні 1/3 частиною будинку та господарських споруд шляхом заборони відповідачам не чинити перешкод у проведенні ремонтно-будівельних робіт відповідно до рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2011 року.
У судовому засідання позивач зменшила позовні вимоги та просила усунути перешкоди у користуванні нею 1/3 частиною будинку шляхом зобов»язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звільнити кімнату 1-5 площею 23,9 кв м в будинку АДРЕСА_1 від належних їм речей та зобов»язати останніх не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 1282,67м.кв., що розташована також за вищезазначеною адресою, при цьому пояснила, що протягом 3 років відповідачі чинять їй перешкоди у реалізації нею рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2011 року, згідно якого для забезпечення ізольованого користування житловими приміщеннями вона повинна провести відповідні ремонтно-будівельні роботи, які вона і по цей день не може розпочати, так як відповідачі, то не дають їй ключів від будинку, то забороняють, з погрозами робітникам, проводити будь-які роботи. На даний час вона не може належним чином користуватися своєю кімнатою у будинку, так як вона повністю заставлена речами, які належать відповідачам і які у добровільному порядку не бажають звільняти кімнату від речей. Крім того, відповідачі садять її город, яким вона не може користуватися.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ніяких перешкод у користуванні кімнатою та земельною ділянкою ОСОБА_1 він не чинить. Дійсно деякі речі, які належать йому та ОСОБА_4, вони зберігають у кімнаті позивача, так як у них не має іншого місця, де їх можна розмістити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на його думку позивач звернулася з позовом не до тих осіб, які їй чинять перешкоди, оскільки з її пояснень видно, що перешкоджали їй у користуванні власністю інші особи, які у судовому засіданні участі не приймають.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що на початку березня 2014 року він, на виклик ОСОБА_1, виїзджав у складі оперативної групи за місцем знаходження будинку останньої в с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області. По приїзду було встановлено, що деякі особи чинили перешкоди ремонтній бригаді переобладновувати віконний проріз під дверний у одній із кімнат будинку, яка зі слів ОСОБА_1 належить їй, при цьому у цій же кімнаті було виявлено багато різних речей, які були описані у відповідному протоколі.
Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, показання свідка, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на 1/3 частку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 визнано право власності на 2/3 частки вказаного домоволодіння (а.с. 9).
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.08.2011 року ОСОБА_1 виділено 1/3 частку домоволодіння в натурі. Зокрема, серед іншого майна виділено кімнату 1-5 площею 23,9 мІ. Для забезпечення ізольованого користування житловим приміщенням ОСОБА_1 в житловому будинку необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: замурувати дверний проріз приміщення 1-4 (житлова кімната площею 20,6 мІ та 1-5 (житлова кімната площею 23,9 мІ, переобладнати віконний проріз під дверний у приміщенні 1-5 (житлова кімната площею 23,9 мІ, прибудувати до приміщення 1-5 (житлова кімната площею 23,9 мІ, кухню площею 7,0 мІ з тамбуром глибиною не менше 1,5 метра (а.с. 7-8). Також за ОСОБА_1 закріплено і земельну ділянку загальною площею 1282,67 мІ.
Зазначені рішення набрали законної сили.
Однак, позивач не може реалізувати своє право в користуванні виділеним в натурі їй майном та провести будівельні роботи, оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 чинять їй перешкоди, які у кімнаті 1-5 житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить позивачу, зберігають свої речі і у добровільному порядку їх звідти не забирають.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти того, що ОСОБА_4 та його речі вони розмістили у кімнаті позивача у зв»язку з тим, що їх нікуди більше подіти.
Таким чином встановлено, що останні безпідставно порушують права позивача щодо розпорядження своїм майном, а тому позов в частині зобов'язання відповідачів звільнити кімнату позивача від належних їм речей підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1282,67 мІ , що розташована в АДРЕСА_1, то в цій частині вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які про це б свідчили.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні виділеною в натурі 1/3 частиною житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, шляхом зобов»язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звільнити кімнату 1-5 площею 23,9 кв м від належних їм речей.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 57 (п»ятдесят сім) гривень 35 коп з кожного.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя В.М.Овчарик
Судове рішення № 37965858, Ічнянський районний суд Чернігівської області було прийнято 27.03.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 733/2315/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: