Рішення № 37962672, 31.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1047/14 31.03.14Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

до публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"

про стягнення 40 651 539,90 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Лиховид О.С. - службове посвідчення № 002628 від 05.09.2012 року;

від Міністерства фінансів України: Сотнікова І.В. - представник за довіреністю № 31-15030-02/6 від 07.05.2013 року;

від позивача: Олексін С.С. - представник за довіреністю № 25/17 від 11.03.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 40 651 539,90 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовані тим, що прокуратурою м. Києва проведено перевірку щодо невиконання ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» кредитних зобов'язань перед капіталізованим державою банком ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ».

Так, 31.05.2005 року між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" та публічним акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс" укладено договір про надання кредиту №24/2005.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договору, у зв'язку з чим у останнього станом на 14.01.2014 року утворилась заборгованість на суму 30 476 677,21 грн. та 938 640,47 євро ( в перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 21.01.2014 року - 10 174 862,69 грн., з якої: 21 727 309,02 грн. строкової заборгованості за кредитом, 134 975,35 грн. - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 466 833,70 євро - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 3 537 309,02 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 4 569 930,36 грн. - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 466 833,70 євро - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті, 145 947,44 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 361 206,02 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 4 973,07 євро - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.02.2014 року.

10.02.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва Міністерство фінансів України подало пояснення по справі, 14.02.2014 року - позивач подав документи по справі та заяву про забезпечення позову.

В судове засідання 17.02.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 29.01.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 28447365, хоча 12.02.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор, представники позивачів винесли розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року розгляд справи відкладено на 03.03.2014 року.

В судовому засіданні 03.03.2014 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом.

Прокурор виніс розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Представники позивачів 1, 2 не заперечували проти даного клопотання.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом оголошено перерву до 31.03.2014 року.

В судове засідання 31.03.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 29.01.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Прокурор підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд задовольнити.

Представник Міністерства фінансів України підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд задовольнити.

Представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд задовольнити.

Суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Виступ прокурора, відповідно до якого позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Виступ представника позивача-1, відповідно до якого позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Виступ представника позивача-2, відповідно до якого позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представників Міністерства фінансів України та позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31.05.2005 року між акціонерним комерційним банком "Київ" (кредитор) та відкритим акціонерним товариством "АК «Укртранс" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», позичальник) укладено договір про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №24/2005.

Згідно з п.1.1 договору, кредитор відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) ЄВРО, строком на 3 (три) роки з 31 травня 2005 року до 30 травня 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом 14 % річних.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитною лінією на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом ''факт/факт"). Проценти нараховуються та сплачуються в валюті кредиту, а саме в євро.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №24/2005 від 31.05.2005 року відповідно до яких змінювались умови договору, а саме:

- на підставі додаткових угод №1 від 31.05.2005, №2 від 11.08.2005, №3 від 15.08.2005, №4 від 28.12.2005, №5 від 11.04.2006, №6 від 09.06.2006, №7 від 04.07.2006 та №8 від 05.04.2007 банком в межах діючого ліміду-кредитної лінії надано компанії кредитні ресурси відповідно у сумі 97 033,5 євро, 703 636,5 євро, 25 000 євро. 55 000 євро, 99 939 євро, 718 831 євро, 253 560 євро, 280 000 євро.

- додатковою угодою №9 від 30.05.2008 року сторонами продовжено строк користування наданими коштами в межах кредитної лінії у сумі 2 230 000 євро до 30.10.2009 року.

- додатковою угодою №11 від 06.10.2008 року за користування кредитом збільшено відсоткову ставку з 01.11.2008 до 18% річних.

- додатковою угодою №15 від 29.07.2011 року строк повернення кредиту продовжено до 28.02.2014 року при відсотковій ставці 14% річних у євро.

- додатковою угоди №16 від 11.11.2011 року сторонами додатково встановлено ліміт кредиту у національній валюті у розмірі 24 530 000,00 грн. із відсотковою ставкою 18% річних.

- додатковою угодою №17 від 23.08.2012 року ліміт кредиту у національній валюті збільшено до розміру 25 264 618,04 грн. із відсотковою ставкою 15% річних, а також встановлено графік повернення кредиту.

Всього на виконання умов договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 2 233 000,00 євро та 25 264 618,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Відповідно до п.4.4.1 договору, позичальник зобов'язується повернути кредитору отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених цим договором.

Позичальник зобов'язується сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі та у порядку, що встановлені договором. (4.4.2 договору).

Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплатити проценти за його користування та виконати всі договірні зобов'язання, передбачені договором (п.4.4.5 договору).

Відповідно до п.4.4.6 договору, позичальник зобов'язується в разі виникнення заборгованості за кредитом та процентами, кошти на погашення заборгованості в першу чергу направляти на сплату процентів за користування кредитом.

Згідно з п.4.4.8 договору (в редакції додаткової угоди №15 від 29.07.2011 року) проводити погашення заборгованості за цим договором на рахунок №29093000004971 відкритий у ПАТ «АКБ «Київ» у євро, в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за процентами,

- прострочена заборгованість за комісіями,

- прострочена заборгованість за кредитом,

- поточна заборгованість за процентами,

- поточна заборгованість за комісіями,

- поточна заборгованість за кредитом,

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів,

- штрафи.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 14.01.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором №24/2005 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 31.05.2005 року по строковій заборгованості за кредитом в розмірі 21 727 309,02 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 134 975,35 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті в розмірі 466 833,70 євро, простроченій заборгованості за кредитом в розмірі 3 537 309,02 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 4 569 930,36 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті в розмірі 466 833,70 євро відповідача перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором №24/2005 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 31.05.2005 року позивач нарахував відповідачу 145 947,44 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 361 206,02 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 4 973,07 євро - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.1 договору, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування позичальник сплачує кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 145 947,44 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті в розмірі 361 206,02 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті в розмірі 4 973,07 євро станом на 14.01.2014 року, наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Ціна позову становить 40 651 539,90 грн., тому судовий збір повинен становити 73 080,00 грн.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягується в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 44, 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 83-А; ідентифікаційний код: 22890514) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22; ідентифікаційний код: 14371869) 21 727 309 (двадцять один мільйон сімсот двадцять сім тисяч триста дев'ять) грн.. 02 коп. строкової заборгованості за кредитом, 134 975 (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 35 коп. - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 466 833 (чотириста шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять три) євро 70 євроцентів - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 3 537 309 (три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч триста дев'ять) грн. 02 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 4 569 930 (чотири мільйони п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 36 коп. - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 466 833 (чотириста шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять три) євро 70 євроцентів - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті, 145 947 (сто сорок п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 44 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 361 206 (триста шістдесят одна тисяча двісті шість) грн. 02 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 4 973 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят три) євро 07 євроцентів - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 83-А; ідентифікаційний код: 22890514) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий