Вирок № 37961812, 01.04.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-КП/359/129/2014

359/1891/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 01» квітня 2014 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Криворучка І.В.

прокурора Кучера Є.В.

підозрюваного ОСОБА_1

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Узбекистану, Сурхандалінської області, м. Кизирик, проживаючому в АДРЕСА_1, не одруженому, на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючому, в Україні раніше не судимому, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В кінці травня 2012 р., точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1, проживав в м. Єгорєвськ, Московської області. Так, як відповідно до Закону Російської Федерації № 115 від 25.07.2002 року «Про правове положення іноземних громадян в Російській Федерації» термін проживання в Російській Федерації не має перевищувати 90 днів, то він мав залишати територію Російської Федерації та повернутися для продовження терміну перебування на її території.

В цей час ОСОБА_1 познайомився з невстановленою досудовим розслідуванням особою. Під час бесіди останній запропонував зекономити грошові кошти, які потрібно заплатити за поїздку до України, для продовження терміну перебування в Російській Федерації та за грошову винагороду у розмірі 5500 російських рублів поставивши в його паспорті підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України, не виїжджаючи за межі Російської Федерації, тобто підроблені відтиски штампів.

Так, у ОСОБА_1, не бажаючого залишати територію Російської Федерації і не маючого можливості офіційно і на законних підставах отримати у відповідних органах дозвіл на продовження терміну перебування в Російській Федерації, маючи намір на використання завідомо підробленого документу, виник умисел на підроблення документу шляхом внесення до нього неправдивих відомостей, наявність яких в паспорті останнього, дала право на незаконне перебування на території Російської Федерації, а саме проставляння на документі відбитків підроблених штампів Державної прикордонної служби України про перетин кодону, з метою продовження терміну перебування в Російській Федерації, не продовживши його в Федеральній міграційній службі Росії.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, передав невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_2 свій паспорт та заздалегідь обумовлені грошові кошти в розмірі 5500 грн., усвідомлюючи при цьому, що паспорт буде підроблений, оскільки підроблений відбиток штампу є необхідним реквізитом документу, так як під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Цього ж дня, а саме 30.05.2012 ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_2 поїхали до пункту пропуску Російської Федерації «Нові Юрковичи» та пункту пропуску України «Сеньківка». Через кілька годин невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 паспорт, на стор. 32 якого стояли відбитки штампів пункту пропуску Російської Федерації «Нові Юрковичи» та пункту пропуску України «Сеньківка». Одразу після цього ОСОБА_1, діючи умисно та з метою подальшого використання завідомо підробленого документу, паспорт гр. Узбекистану серії НОМЕР_1 на своє ім'я залишив при собі на зберігання та продовжував проживати на території Російської Федерації.

Так, 02.02.14 ОСОБА_1 прибув в Україну з метою отримання відбитків штампів Державної прикордонної служби України про перетин кордону для продовження терміну перебування на території Російської Федерації. Цього ж дня, намагався повернутися до Російської Федерації, але при спробі перетнути державного кордону, був повернутий до України працівниками прикордонної служби Російської Федерації.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1, 04.02.2014, приблизно о 19 год. 30 хв., маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, який надає право або звільняє від обов'язків, реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів, які відлітали рейсом № 742, сполученням «Київ - Ташкент», при проходженні паспортного контролю в терміналі «Д» ДПМА «Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль - 7, Київської області, діючи умисно та з корисливих мотивів, для посвідчення своєї особи та підтвердження факту перетину Державного кордону України, пред'явив підроблений документ, а саме паспорт гр. Республіки Узбекистану серії НОМЕР_1 на своє ім'я. У зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом.

Згідно висновку експерта Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України № 27/227 від 25.02.2014 «відмітки органів Державної прикордонної служби України на ст. 32 паспорту громадянина Республіки Узбекистан НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме № 063 від 30.05.12 ППр «Сеньківка», № 009 від 31.05.12 р. ППр «Сеньківка» не відповідають за формою тій, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України».

Під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про винесення вироку за угодою з підозрюваним.

Підозрюваний на досудовому слідстві та в судовому засіданні свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ч.4 ст.358 КК України, визнав у повному обсязі та просив суд винести вирок на підставі угоди.

Дії підозрюваного досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України, як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним було укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої:

Прокурор прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юрист 3 класу Кучер Є.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110110000020 від 05.02.2014, з одного боку, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області, що за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 5-а, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов

Підозрюваний ОСОБА_1 за час досудового розслідування та в судовому засіданні повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, сприяв розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо використання завідомо підробленого документа, а саме паспорта громадянина республіки Узбекистан № НОМЕР_1.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., та сплатити повну суму штрафу.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, мені роз'яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів йому роз'яснено і є зрозумілими.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Укладена під час досудового розслідування угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, міра покарання узгоджена в угоді, відповідає ступеню тяжкості вчиненого підозрюваним злочину, і є необхідною й достатньою для його виправлення, покарання та попередження вчинення ним нових злочинів, а також, відповідатиме принципам справедливості та гуманності.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Республіки Узбекистан НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику після сплати суми штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 374; 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст.358 ч.4 КК України.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юристом 3 класу Кучером Є.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110110000020 від 05.02.2014, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю Узбекистану, Сурхандалінської області, м. Кизирик, проживаючому в АДРЕСА_1, - призначити покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді стягнення штрафу в доход Держави України у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. стягнувши ці кошти з засудженого на р/р 31112106700004, одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, код ЗКПО 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, КБК 21081100.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Республіки Узбекистан НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику після сплати суми штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.

Суддя І.В.Криворучко