Вирок № 37961450, 25.03.2014, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3008/13-к

Провадження 1 /226/16/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Клепка Л.І.,

при секретарях Морочко О.Р., Тіссен О.В.,

за участю прокурорів Капуснікової Ю.А., Білобловського Р.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров Донецької області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м.Димитров Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, має малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, судимої 05.10.2010року Димитровським міським судом за ст.185ч.1 КК України до покарання в виді 90 годин громадських робіт, покарання відбуто 26.08.2011року, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, за ст.ст.307ч.1, 307ч.2,309ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 23.02.2012року о 15год. 35 хвилин за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_4, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», яка забороняє на території України діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів, внесених до Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», незаконно збула частину з наявної в неї невстановленої кількості психотропної речовини, обіг якої обмежений - метамфетамін, незаконно виготовленого нею в невстановлений час і з невстановленого джерела, продав його в кількості 1,091г, де кількість метамфетаміну складає 0,005г, за 100 грн. оперативному покупцю ОСОБА_5, який 23.02.2012року о 15 год.40 хвилин в салоні автомобіля біля будинку №38 по вул.Петровського в м.Димитров добровільно видав дану психотропну речовину в зазначеній кількості працівникам міліції.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне виготовлення і зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежений - метамфетаміну з метою збуту і його збуту, 16.03.2012року приблизно о 14год.20 хв. ОСОБА_2 в під'їзді будинку АДРЕСА_4 незаконно, повторно збула частину наявної в неї невстановленої кількості психотропної речовини, обіг якої обмежений - метамфетаміну, незаконно виготовленої нею в невстановлений час та з невстановленого джерела, продавши її в кількості 1,519г, кількість

метамфетаміну складає 0,132г, ОСОБА_5 за 100 грн. В цей же день, 16.03.2012року, о 14год.30хв. ОСОБА_5 в салоні автомобіля, який знаходився на стоянці біля будинку АДРЕСА_4 добровільно видав працівникам міліції дану психотропну речовину у придбаній в ОСОБА_2 кількості. Після цього, в цей же день, 16.03.2012року в денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_2 із наявного в неї лікарського препарату «реналекс» в кількості 20 таблеток, червоного фосфору, йоду та медичного спирту за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 незаконно повторно виготовила психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін в невстановленій кількості, яку зберігала при собі в складках одягу з метою подальшого збуту. Частину незаконно виготовленої психотропної речовини, обіг якої обмежений - метамфетаміну в невстановленій кількості ОСОБА_2 вжила шляхом внутрішньовенної ін'єкції, частину передала в якості частування ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8, а залишок в кількості 3,912г, де кількість метамфетаміну в сумарному виразі складає 0,187г, незаконно повторно зберігала при собі в складках одежі з метою подальшого збуту, слідуючи в автомобілі таксі «Чері-Тіго», реєстраційний знак НОМЕР_1 в сторону мікрорайону «Світлий» м.Димитрова. Під час слідування о 17.00 годині вказаний автомобіль, в якому знаходилась ОСОБА_2, біля будинку №48 по вул.Донська в м.Димитров був зупинений працівниками міліції, після чого її було доставлено в Димитровський міськвідділ внутрішніх справ, де в той же день,16.03.2012року в 18 год.10 хв. в ході її особистого огляду дана психотропна речовина була виявлена і вилучена в зазначеній кількості.

Крім того, 16 березня 2012року у денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вже скоювала злочин, передбачений ст.307 КК України, придбала речовину масою 6,71г, яка є наркотичним засобом - канабісом, маса висушеного канабісу складає 6,13г, отримавши його в якості частування від невстановленої особи і незаконно, без мети збуту зберігала при собі. В той же день, 16 березня 2012року о 17.00 годині, пересуваючись в салоні автомобіля «Чері-Тіго» реєстраційний знак НОМЕР_1 в сторону мікрорайону «Світлий» м.Димитрова, під час слідування в районі будинку №48 по вулиці Донській в м.Димитров ОСОБА_2 була зупинена працівниками міліції, які в ході огляду виявили і вилучили в неї дану наркотичну речовину у вказаній кількості.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2, 309 ч.2 КК України.

Доводи обвинувачення щодо вчинення інкримінованих ОСОБА_2 злочинів ґрунтуються на матеріалах оперативної закупки, протоколах огляду місця події і особистого обшуку ОСОБА_2, висновках судово-хімічних експертиз, показаннях свідків.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала частково, не визнавши себе винною за ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, і суду пояснила, що наркотичні засоби вона стала вживати з 2002 року, а в 2004 році стала від них наркозалежною, що змусило її саму навчитись виготовляти наркотичні засоби та психотропні речовини. Останнім часом вона вживала психотропні речовини, які виготовляла з лікарського препарату «реналекс», на придбання якого витрачала гроші, які їй давала мати та її близький знайомий ОСОБА_4, з яким вона деякий час співмешкала. ІНФОРМАЦІЯ_4 в неї народилася донька, в вихованні якої їй допомагала мати, з якою вона жила, та її рідна сестра. Протриматись без наркотиків вона довго не змогла і через деякий час після народження дитини знову стала вживати психотропні речовини, використовуючи щоденно по 1,5-2 см.куб. метамфетаміну, який виготовляла і вдома, і в інших місцях. При цьому, зазначає, психотропні

речовини виготовляла виключно для себе і нікому їх не збувала. Її знайомі, серед яких були ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які також вживали наркотичні і психотропні речовини, знали, що вона наркозалежною. 16 березня 2012року близько 12 години вона, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, проходила по мікрорайону «Восточний», де зустріла ОСОБА_5, який, знаючи, що вона самостійно виготовляє психотропні речовини, чомусь попросив її показати йому процес їх виготовлення, запропонувавши для цього свій лікарський препарат та інші, необхідні для цієї цілі, компоненти. Вона, вже перебуваючи на той момент в стані наркотичного сп'яніння і не вдаючись, навіщо це потрібно людині, яка також вже давно є залежною від психотропних речовин, не заперечила, лише сказала, що зараз сходить в квартиру ОСОБА_10, з яким деякий час до його засудження жила разом, де візьме деякі необхідні для цього речі. Взявши в квартирі ОСОБА_10 електроплитку, флакон-реактор, один чи два пусті медичні шприци та два шприци з психотропною речовиною, виготовленою нею для особистого вживання за декілька днів до цього, які поклала собі в спідню білизну, вона вийшла з будинку. Зустрівшись з ОСОБА_5 на мікрорайоні «Молодіжний», вона побачила біля нього ОСОБА_8 Як пояснив ОСОБА_5, ОСОБА_8 мала піти з ними. Про те, що при ній були два ін'єкційні шприци з раніше виготовленим психотропною речовиною, вона їм не сказала. Оскільки психотропну речовину треба було десь готувати, то вона запропонувала ОСОБА_5 і ОСОБА_8 поїхати додому до її знайомого ОСОБА_6, в якого вона раніше ніколи не була, але який запрошував її в гості. Зателефонувавши ОСОБА_6 і запитавши його адресу, вони викликали таксі і поїхали на АДРЕСА_3, де проживав ОСОБА_6 При ній знаходилась жіноча сумка з барсеткою, в якій було два пустих шприци, флакони і скляні трубки, та пакет, в якому знаходилась електроплитка, а також дитяча м'яка іграшка в формі серця. Вдома у ОСОБА_11 вона з наданих ОСОБА_5 двох упаковок «реналексу» та інших компонентів, використовуючи свою електроплитку, стала готувати психотропну речовину. Вона помітила, що ОСОБА_5, який сам просив її показати йому механізм виготовлення психотропної речовини, за цим практично не спостерігав, часто відлучався з кімнати, з кимось недноразово розмовляв по телефону, при цьому виходив з кімнати, намагаючись, щоб ніхто з них не чув суть його розмов. Поведінка ОСОБА_5 їй видалася підозрілою, проте вона все ж закінчила процес виготовлення психотропної речовини, якої отримала приблизно 12 см кубічних. Витратила вона на виготовлення психотропної речовини більше години. Набравши з флакона приблизно 1,5 см куб. рідини в свій ін'єкційний шприц, вона вийшла в іншу кімнату, де зробила собі ін'єкцію і лягла на ліжко. Залишки психотропної речовини залишились в тій кімнаті, де вона її виготовляла. Саме там вона залишила і свої речі - сумку і пакет. Що робили у її відсутність ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_8, вона не знає. Полежавши в цій кімнаті приблизно годину, а може більше, вона вийшла з кімнати, маючи намір зібрати свої речі і їхати додому. Де поділася психотропна речовина, яка залишилася після виготовлення, вона не звернула уваги і ні в кого про це не запитувала, оскільки вважала, що вона належить ОСОБА_5, за чиї кошти були придбані всі необхідні компоненти для її виготовлення. Помістивши електроплитку в пакет та взявши свою сумку, вони разом з ОСОБА_8 і ОСОБА_5 вийшли на вулицю, щоб дочекатися таксі, яке за пропозицією ОСОБА_5 викликала по телефону ОСОБА_8 Особисто у неї та, як вона зрозуміла, і у ОСОБА_8, грошей не було, тому за таксі платив ОСОБА_5. По дорозі на мікрорайон «Світлий» ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які сиділи в автомобілі на задніх пасажирських місцях, раптом вирішили вийти раніше, попросивши водія зупинитися на вулиці Донській неподалік кафе «Урарту» перед мікрорайоном «Світлий». ОСОБА_5 став розплачуватися з водієм, а вона, оскільки себе погано почувала і при собі грошей не мала, попросила того, щоб він довіз її до мікрорайону «Світлий». В цей час до них раптом

під'їхав автомобіль з співробітниками міліції - працівниками відділу БНОН, які витягли її з салону автомобілю, а всім іншим запропонували вийти на вулицю. Її сумка, яка під час слідування знаходилась між сидінням водія і пасажирським сидінням, та пакет з електроплиткою залишалися в автомобілі. Співробітники міліції запросили понятих і в їх присутності стали оглядати її речі, які витягли з сумки: косметичку, барсетку, де знаходився флакон-реактор, в якому вона виготовляла психотропну речовину вдома у ОСОБА_11, червоний фосфор та невеликий паперовий згорток з канабісом, яким незадовго до цього, приблизно за кілька днів, її хтось пригостив. Окрім цього, неочікувано для неї з сумки були вилучені грошові кошти в сумі 47 грн., що її дуже здивувало, оскільки грошей в неї взагалі не було. Коли вона хотіла заперечити, що це не її гроші, начальник СБНОН ОСОБА_12 пригрозив, що зламає їй хребет, коли вона буде щось заперечувати. Оскільки раніше співробітниками відділу БНОН відносно неї вже застосовувалось фізичне насилля за те, що вона відмовилася бути їх інформатором, внаслідок чого вона навіть змушена була звертатися за медичною допомогою, то заперечити щось вона побоялася і тому при понятих сказала, що все вилучене належить їй, в тому числі гроші в сумі 47 грн., і шприц з рідиною світло-жовтого кольору, який чомусь виявився в її пакеті, де знаходилась електроплитка та до якого вона жодного відношення не мала. Вона запідозрила, що цей шприц і 47 грн. їй підкинув ОСОБА_5, який мав вільний доступ до її речей в той момент, коли вона вийшла в іншу кімнату, де після вживання психотропного засобу перебувала не менше години. Вона зрозуміла це ще й з того, що при затриманні оглядали лише її речі, а ОСОБА_5 і ОСОБА_8 ні про що не запитували і нікого з них не оглядали ні в момент її затримання, ні пізніше. Після складання протоколу на місці затримання її було доставлено в Димитровський міськвідділ внутрішніх справ, де в ході її особистого огляду співробітником міліції зі спідньої білизни було вилучено два шприци з психотропною речовиною, яку вона ще до цього виготовила для особистого вживання. Зазначає, що жодного разу, в тому числі 23.02.2012 року і 16.03.2012року, вона психотропні засоби нікому не збувала, тому своєї вини в інкримінованих їй злочинах, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України не визнає. На обґрунтування своєї позиції вказувала, що 23.02.2012року о 15 год. 35 хв., як зазначено в обвинуваченні, її за адресою АДРЕСА_2 взагалі не було, що працівниками міліції оперативні закупки сфальсифіковані, що показання оперативного покупця ОСОБА_5 та понятих ОСОБА_13 і ОСОБА_14, в присутності яких начебто проходила оперзакупівля, є непослідовними і суперечливими і значно різняться в частині викладення обставин проведення оперзакупівлі. Щодо інкримінованого їй епізоду збуту психотропної речовини з під'їзду будинку АДРЕСА_4 від 16.03.2012року на спростування своєї вини зазначила, що працівникам міліції до цього було добре відомо про те, що раніше в АДРЕСА_4 проживав її знайомий ОСОБА_15 на прізвисько «ОСОБА_15», який також вживав наркотики і нерідко надавав свою квартиру іншим особам для виготовлення наркотичних засобів, чим користувалася і вона, неодноразово виготовляючи в квартирі ОСОБА_15 психотропні речовини для власного споживання. Проте з вересня 2011року, коли арештували ОСОБА_15, вона в зазначеному будинку жодного разу не була, так як інших знайомих серед мешканців цього будинку в неї немає, тому, вважає, що зазначений епізод також був проти неї умисно сфальсифікований співробітниками СБНОН. Зазначає на те, що незадовго до затримання вона стала дуже зловживати психотропними речовинами, багато ночей не спала, що погано відображалося на її самопочутті. В такому ж стані вона знаходилася і на момент свого затримання, що не давало їй можливості в повній мірі все усвідомлювати. Перебуваючи під впливом психотропної речовини, вона під тиском працівників міліції змушена була обмовити себе, а працівники міліції скористалися її вразливим станом і записали в протоколах, що начебто вона займалася збутом

психотропних речовин і тримала їх при собі для частування знайомих. Зазначає, що свою вину у незаконному зберіганні психотропних речовин і наркотичного засобу - канабісу вона визнає повністю і поясняє, що канабіс, який був вилучений у неї з сумки 16.03.2012року при затриманні, їй в березні 2012року дав хтось із її знайомих в м.Димитров, але хто вона вже не пам'ятає. Вона його не вживала, але залишила на зберіганні в сумці. А щодо вилучених в неї шприців з рідиною при здійсненні особистого огляду в приміщенні Димитровського міськвідділу внутрішніх справ поясняла, що ця психотропна речовина була виготовлена нею для особистого вживання за декілька днів до її затримання. Про її наявність вона нікому не говорила і мети її збуту не мала. Зазначала, що відповідальності за ст.309 ч.2 КК України не заперечує, вказувала на те, що тривале перебування в умовах ізоляції дало їй можливість зрозуміти неправильність свого способу життя та що вона в цьому щиро розкаюється.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» і «Про оперативно-розшукову діяльність» 27.12.2011року начальником Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області була винесена постанова, затверджена заступником начальника ГУМВС України в Донецькій області та погоджена з заступником прокурора Донецької області, про проведення в два етапи оперативної закупівлі психотропних речовин і наркотичних засобів у ОСОБА_2 за місцем її проживання або в інших місцях, на які вкаже збувальник, на суму 100 грн. на кожний етап, проведення якої доручається здійснити особам під вигаданими іменами ОСОБА_16 та ОСОБА_5 при підтримці оперативного складу СБНОН Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області (арк.спр.3 т.1).

Згідно довідки прокурора м.Димитров, оперативно-розшукова справа відносно ОСОБА_2 була заведена 19.09.2011 року (арк.спр.88 т.3).

За матеріалами справи оперативна закупівля на обох етапах, які проходили 23.02.2012року та 16.03.2012року, здійснювалася оперативним покупцем ОСОБА_5

Згідно акту огляду покупця від 23.02.2012року, який проходив в період часу з 15.10 год. до 15.25год. в приміщенні Димитровського міськвідділу внутрішніх справ за участю ОСОБА_5 та в присутності ОСОБА_13 і ОСОБА_14, ОСОБА_5 після огляду його верхнього одягу для проведення оперативної закупівлі було видано 100 грн. однією банкнотою, яку він поклав в кишеню куртки (арк.спр.5 т.1). Протоколу згоди покупателя на проведення оперативної закупки матеріали справи не містять.

Згідно протоколу оперативної закупівлі від 23.02.2012року, яка проходила з 15.40год. до 16.05год., оперпокупець ОСОБА_17 після отримання коштів разом з понятими та співробітниками сектору БНОН ОСОБА_18 і ОСОБА_19 на автомобілі співробітників міліції марки БМВ вирушив на вул.Петровського в м.Димитров, де біля будинку №38 автомобіль зупинився, після чого до АДРЕСА_2, де мала відбутися оперзакупівля, оперпокупець рушив пішки. Співробітники міліції разом з понятими його повернення чекали в автомобілі. Повернувшись за 5 хвилин, оперпокупець добровільно видав працівникам міліції шприц ємністю 5 см куб., пояснивши, що в ньому «первентин», який він придбав за 100 грн. у ОСОБА_2 (арк.спр.6).

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №600 від 26.03.2012року, рідина масою 1,091г, видана працівникам міліції оперативним покупцем ОСОБА_17 23.02.2012року, містить психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін, кількість якого в перерахунку на зазначену речовину становить 0,005г (арк.спр.17-20 т.1).

Згідно акту огляду оперативного покупця від 16.03.2012року, який проводився в приміщенні Димитровського МВ в присутності понятих ОСОБА_20 і ОСОБА_21 в період часу з 13.55 год. до 14.10 год., ОСОБА_17 після попереднього огляду його верхнього одягу були вручені кошти декількома купюрами, серед яких були купюри номіналом 50 грн. серії Е 37189836, 1 гривня серії ЄЗ 35970975, 1 гривня серії ЕВ 8121007, 1 гривня серії ВГ 2085796, 1 гривня серії ЕГ 4833276, 1 гривня серії АД 3605279, 5 гривень серії ЄД 8060337, 5 гривень серії ЕБ 7601226, 5 гривень серії ЄЗ 8743446, 10 гривень серії ЄГ 2752309, 10 гривень серії ЕИ 7916443, 10 гривень серії ЄЙ 3049730 на загальну суму 100грн., які згідно акту від 16.03.2012року були попередньо помічені спеціальним порошком «Промінь-1» (арк.спр.34-35). Протоколу згоди покупателя на участь в проведенні другого етапу оперативної закупки матеріали справи також не містять.

Згідно протоколу оперативної закупівлі від 16.03.2012року, яка проходила з 14.30 год. до 14.45год. за участю співробітників СБНОН ОСОБА_18, ОСОБА_19 та понятих ОСОБА_20 і ОСОБА_21, всі учасники разом з оперативним покупцем ОСОБА_17 на автомобілі співробітників міліції вирушили до буд.АДРЕСА_4, де напроти будинку зупинились. Вийшовши з автомобіля, оперативний покупець ОСОБА_17 направився в під'їзд зазначеного будинку, а через 5 хвилин повернувся і в присутності понятих добровільно видав співробітникам міліції шприц ємністю 5 см куб. з «первентином», який придбав у ОСОБА_2 за видані йому кошти (арк.спр.36).

За висновком судово-хімічної експертизи №646 від 27.03.2012року рідина масою 1,519 г, видана оперативним покупцем ОСОБА_17 в ході проведення другого етапу оперативної закупівлі, здійсненої 16.03.2012року, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, кількість якого в перерахунку на зазначену масу становить 0,132г (арк.спр.60-69).

Згідно протоколу огляду місця події від 16.03.2012року, проведеного за участю понятих ОСОБА_22 і ОСОБА_23, в період часу з 17 до 18 години біля будинку №48 по вул.Донській в м.Димитров, в ході огляду автомобіля «Чері-Тіго», реєстраційний знак НОМЕР_1, в якому їхала ОСОБА_2, були виявлені її поліетіленовий пакет, в якому знаходилась дитяча м'яка іграшка червоного кольору в формі серця, електроплитка круглої форми, медичний шприц ємністю 5 см куб., частково заповнений рідиною світло-жовтого кольору, барсетка, всередині якої виявлено пустий скляний флакон з надписом «Молодар Б», поліетиленовий пакетик з речовиною бурого кольору, паперовий згорток з речовиною рослинного походження із специфічним запахом коноплі, шприц ємністю 5 см куб. з залишками речовини білого кольору. А в жіночій сумці, яка знаходилась на сидінні, виявлені скляна трубка з гумовою пробкою на кінці, флакон з медичним спиртом та грошові кошти в сумі 47 грн., з яких було три купюри по 10 грн.: ЄГ2752309, ЕИ7916443, ЄЙ3049730, три купюри по 5 грн.: ЄД8060337, ЕБ7601226, ЄЗ8743446 та дві купюри по 1 грн.: АД3605279 та ЕГ4833276, які співпадають з тими, що були видані оперативному покупцю ОСОБА_17 для проведення оперативної закупівлі (арк.спр.46-47).

Згідно протоколу особистого огляду ОСОБА_2, проведеного в той же день, 16.03.2012 року, слідчим ОСОБА_26 о 18год. 30хв. в приміщенні Димитровського МВ в присутності свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_23, в спідній білизні ОСОБА_2 були виявлені та вилучені два медичні шприци ємністю 5 см куб. кожний, заповнені рідиною світло-жовтого кольору, один з яких був з ін'єкційною голкою, а інший з резиновою «заглушкою», в яких згідно зазначених в протоколі пояснень ОСОБА_2 знаходиться психотропна речовина «винт», яку вона виготовила і зберігала при собі для частування знайомих (арк.спр.55). Згідно цього ж протоколу, в ході особистого огляду ОСОБА_2 були зроблені змиви з долонь її рук, проте ким робилися змиви, в

протоколі не відображено (арк.спр.55 т.1).

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №646 від 27.03.2012року, предметом дослідження якої, крім рідини, виданої оперативним покупцем ОСОБА_5 в ході проведення другого етапу оперативної закупівлі, була рідина, вилучена у ОСОБА_2 в поліетиленовому пакеті на місці затримання, та рідина, яка була вилучена у неї в двох шприцах при особистому огляді 16.03.2012 року, рідини масою 2,108г і 1,804г, виявлені під час особистого огляду ОСОБА_2, містять психотропну речовину, обіг якої заборонено - метамфетамін, кількість якого в зазначених рідинах складає 0,060 і 0,127г відповідно (арк.спр.60-69). Рідина об'ємом 1,5мл в медичному шприці ємністю 5 см куб., вилучена на місці затримання у ОСОБА_2, згідно висновку зазначеної експертизи, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не містить, а подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору кількістю 6,71г являє собою особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в перерахунку на висушену речовину складає 6,13г.

Згідно висновку порівняльної хімічної еспертизи №2038 від 19.12.2013року, назначеної судом на предмет усунення виниклих в судовому засіданні суперечностей, рідина масою 1,630г і 1,336г, вилучені у ОСОБА_2 16.03.2012року, та рідина масою 1,063г, вилучена у ОСОБА_17 16.03.2012року, і масою 0,628г, вилучена у ОСОБА_17 23.02.2012року, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін та відрізняються один від одного за загально-родовими та загальногруповими ознаками (арк.спр.106-110 т.3).

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він особисто вживає наркотичні засоби і психотропні речовини протягом тридцяти років. Тривалий час він знайомий з підсудною ОСОБА_2, яку знає як особу, яка також вживає наркотики. 23 лютого 2012року на пропозицію працівників міліції він приїхав в Димитровський міськвідділ внутрішніх справ щоб здійснити оперативну закупку психотропних речовин у ОСОБА_2. Від знайомих йому було відомо, що на той час вона жила з чоловіком на ім'я ОСОБА_4 десь в приватному секторі міста ОСОБА_20, проте точної адреси він не знав. Перед тим, як здійснити оперативну закупівлю, працівники міліції в присутності двох понятих обшукали його кишені, виклали на стіл його речі, серед яких були лише сигарети, і видали йому гроші для проведення оперативної закупівлі в сумі 100 грн. однією банкнотою, після чого приблизно 14-15 годині він разом з понятими і працівниками міліції на їх автомобілі марки «БМВ» поїхав до ОСОБА_2. Орієнтувався на місцевості візуально, бо назви вулиці, на якій проживала ОСОБА_2 з ОСОБА_4 не знав, але знав, що будинок, в якому вона проживала, знаходиться на розі якоїсь вулиці, хоча раніше у ОСОБА_2 за цією адресою ніколи не бував. Коли автомобіль під управлінням працівника міліції зупинився в провулку в 15-20 метрах від потрібного будинку і в хвилині ходьби до нього, він вийшов з автомобіля і пішов у двір. Після того, як постукав в вікно, з будинку вийшла ОСОБА_2. Він попросив її продати йому психотропну речовину і дав їй 100 грн. Вона повернулась в будинок, а він пішов до хвіртки, де став її чекати. Через декілька хвилин до нього вийшла ОСОБА_2, яка передала йому шприц з психотропною речовиною, і він повернувся до автомобіля, де видав його працівникам міліції. Зазначає, що на здійснення оперативної закупівлі витратив не більше 5 хвилин та що перед оперативною закупівлею він з ОСОБА_2 попередньо не зв'язувався і їй не телефонував, їхав до неї без попередження. Крім того, пояснив, що він приймав участь у другому етапі оперативної закупівлі, яка проводилась співробітниками відділу СБНОН в березні 2012року в період часу з 12 до 14 години. Працівники міліції запросили його в міськвідділ, куди він прийшов, не взявши з собою жодного стороннього предмету, оскільки знав, що попередньо його мають обшукати. Працівник міліції в присутності понятих обробив стогривневу банкноту спреєм, запропонував

взяти її в руки, після чого направив лампу на його долоні, які стали відсвічувати чи то жовтим, чи то блакитним кольором. Поклавши банкноту в кишеню, він разом з понятими і працівниками міліції на їх автомобілі поїхав на мікрорайон «Восточний», так як попередньо знав, що в цей час ОСОБА_2 знаходиться в АДРЕСА_4 у свого товариша на прізвисько «ОСОБА_15», де займається виготовленням психотропної речовини. Попередньо з ОСОБА_2 ні по телефону, ні якимось іншим способом не зв'язувався і не виясняв, чи є в неї на продаж психотропна речовина. Автомобіль з працівниками міліції і понятими залишився біля підстанції, розташованій у дворі будинку, приблизно в 15 метрах від того під'їзду, куди він мав зайти. Ввійшовши в під'їзд, він чи то на другому чи то на третьому поверсі зустрів ОСОБА_2, яку попросив продати йому 2 см куб. «винта» і передав їй видані працівниками міліції гроші 100 грн. однією купюрою. Взявши гроші, ОСОБА_2 пішла на п'ятий поверх в квартиру ОСОБА_15, а він став чекати її в під'їзді біля вхідних дверей. Через 2-5 хвилин ОСОБА_2 повернулась і прямо на порозі під'їзду віддала йому шприц ємністю 2 см куб. з «винтом». Після цього він попрямував до автомобіля, а куди пішла ОСОБА_2 - не спостерігав, так як не оглядався. Поясняє, що поняті, які знаходились в автомобілі, бачили як ОСОБА_2 передавала йому шприц, оскільки робила вона це, не криючись. Поясняє, що в момент проведення другого етапу оперзакупівлі ОСОБА_2 була без головного убору і була одягнута в якусь світло-коричневу куртку, але описати детальніше одяг, який був на ОСОБА_2 він не може.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 повністю спростувала показання ОСОБА_5, зазначивши суду, що вона не лише не продавала психотропної речовини, а й взагалі не була 16.03.2012року в будинку АДРЕСА_4 та, крім того, вказувала на те, що в неї ніколи не було куртки світло-коричневого кольору, про яку зазначає ОСОБА_5, та що в день затримання 16.03.2012року вона була одягнута в полушубок, а на голові в неї був велюровий шарф червоно-коричневого кольору. Доводи ОСОБА_2 щодо опису верхнього одягу, в якому вона перебувала 16.03.2012року, знайшли своє відображення в протоколі її огляду від 16.03.2012року (арк.спр.55 т.1).

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що взимку 2012 року, точної дати і часу не пам'ятає, коли він знаходився в приміщенні Димитровського міськвідділу внутрішніх справ, до нього підійшли працівники міліції і попросили бути присутнім в якості понятого при проведенні оперативної закупівлі наркотиків. Він погодився і його запросили до службового кабінету, де крім працівників міліції, які то входили, то виходили з кабінету, був ще один понятий і оперативний покупець. В його присутності працівник міліції переписав грошові кошти, суми і банкноти яких він вже не пам'ятає, і передав їх оперативному покупателю. Після цього на автомобілі працівників міліції вони поїхали до місця проведення оперативної закупівлі. Зупинившись на відстані 200-300 метрів від будинку в приватному секторі, де мала відбутися оперативна закупівля, оперативний покупатель залишив автомобіль, а приблизно через п'ятнадцять хвилин повернувся і в салоні автомобіля видав працівникам міліції шприц з психотропною речовиною, яку, як пояснив, від придбав у ОСОБА_2 на прізвисько «ОСОБА_2». Ні він, ні інший понятий з автомобілю не виходили, сиділи на задньому сидінні і в який двір заходив оперативний покупець та з якого виходив - не бачили. Який був шприц за своїм об'ємом, не пам'ятає і назву вулиць, де стояв автомобіль і де проходила оперативна закупівля не знає, оскільки в тому районі міста не орієнтується. Поясняє, що в ході його допиту на досудовому розслідуванні він слідчому назви вулиць, по яким вони проїзджали і де зупинялись, не вказував, бо їх не знав. Зазначає, що не пам'ятає обставини, за яких він підписував протокол свого допиту, але схиляється до того, що слідчий повинна була писати показання з його слів.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що взимку 2012 року, точної дати не пам'ятає, після

обіду він приїхав на квартал 40, де зустрів знайомих працівників відділу БНОН ОСОБА_18 і ОСОБА_19, які запропонували йому побути понятим при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів у жінки на ім'я ОСОБА_2, яка за словами працівників міліції мала відбутися в приватному секторі на АДРЕСА_2. В його присутності в одному з кабінетів Димитровського міськвідділу внутрішніх справ працівник міліції обшукав оперативного покупателя, в якого в кишені знайшов сигарети і запальничку, де вони поділись потім - не знає. Після цього оперативному покупателю було видано гроші, як він пам'ятає, це було декілька банкнот, одна з яких була 50 грн., а інші дрібними купюрами. Гроші працівники міліції не помічали і номера банкнот нікуди не записували. Після отримання оперативним покупцем грошей вони на автомобілі працівників міліції поїхали на якусь вулицю, можливо АДРЕСА_2, як зазначено в протоколі його допиту, проте сам він назв вулиць того району, де мала відбутися оперативна закупівля, та порядок їх розташування не знає. Коли працівник міліції зупинив автомобіль, від когось йому стало відомо, що вони зупинились за вулицю до вулиці АДРЕСА_2. Ні він, ні інший понятий з автомобіля не виходили, залишались сидіти на задньому сидінні і куди пішов оперативний покупець та чи заходив в якийсь двір - не бачили. Повернувся оперативний покупець до автомобіля приблизно через 15-20 хвилин і в їх присутності видав працівникам міліції шприц ємністю 5 см куб., в якому знаходилась рідина жовтого кольору, пояснивши, що це - «винт», який він придбав у ОСОБА_2 «ОСОБА_2». Вказував суду, що не може пояснити, чому в протоколі його допиту на досудовому розслідуванні зазначено, що серії і номера купюр, які видавалися оперпокупцю, начебто переписувались, наполягає на тому, що ні назви вулиць, ні номера будинків, де зупинявся автомобіль, він слідчому не називав та що ті документи, які складалися в ході досудового розслідування, він не читав. Зазначає, що давав показання слідчому особисто і що в протоколі все записано з його слів.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що восени чи взимку 2012року, точного часу вже не пам'ятає, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_21 біля 10-ї години приїхав з м.Красноармійська в м.Димитров, щоб придбати мобільний телефон. Походивши по місту приблизно 2-3 години, вони повернулись на автостанцію, де до них підійшли працівники міліції, які запропонували їм прийняти участь в фіксуванні ними оперативної закупівлі наркотичних засобів у жінки на ім'я ОСОБА_2 на прізвисько «ОСОБА_2». Вони погодились і разом з працівниками міліції поїхали в відділок міліції, де в одному з службових кабінетів їм показали оперативного покупця на прізвище ОСОБА_5. В їх присутності працівник міліції обшукав кишені ОСОБА_5, в якого нічого стороннього, окрім мобільного телефону і ключів, знайдено не було. ОСОБА_5 в службовому кабінеті в присутності працівників міліції за допомогою мобільного телефону зв'язався з ОСОБА_2, проте суть розмови він не чув. Потім працівник міліції обробив якоюсь хімічною речовиною гроші і дав їх оперативному покупцю, після чого працівники міліції, які то заходили, то виходили з кабінету, сказали їм, що зараз вони всі разом поїдуть на оперзакупівлю на мікрорайон «Восточний». Приблизно о 13-й годині вони сіли в автомобіль, яким керував працівник міліції, і поїхали в заданому напрямі. По дорозі оперативний покупатель знову за допомогою мобільного телефону зв'язався з ОСОБА_2, повідомив, що він вже в дорозі і запитав, куди треба під'їхати. Хоча вони разом сиділи на задньому сидінні, про що йшла між ними мова - він не чув, як і не чув, чи говорив оперативний покупатель співробітникам міліції, куди їхати. Автомобіль зупинився неподалік будинку, куди мав піти оперативний покупатель. Номер будинку він не пам'ятає, оскільки не є жителем м.Димитрова і місцевості не знає. Після цього ОСОБА_5 вийшов з автомобіля і зайшов в під'їзд, а потім швидко повернувся назад, видавши працівникам міліції шприц з рідиною світло-жовтого кольору, пояснивши, що придбав його в ОСОБА_2. Вилучений

у ОСОБА_5 шприц було опечатано. Огляд оперативного покупця після здійснення ним оперативної закупівлі працівники міліції не здійснювали і чи забирали в нього мобільний телефон, за яким він зв'язувався з ОСОБА_2, та чи якимось чином фіксували цю розмову - не знає. Пояснює, що весь час перебував в салоні автомобіля, моменту придбання оперативним покупцем психотропного засобу не бачив, тому про те, що ОСОБА_5 придбав психотропну речовину у ОСОБА_2, знає лише зі слів оперативного покупця, оскільки сам він разом з іншим понятим та працівниками міліції з автомобіля не виходили. Які він давав пояснення в ході досудового розслідування, зокрема, чи казав слідчому про телефонні розмови оперативного покупателя з ОСОБА_2, не пам'ятає. Зазначає, що слідчий писала показання з його слів та що в протоколі, який він підписував на досудовому розслідуванні, все зазначено правильно.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що весною 2012 року, точного часу вже не пам'ятає, він разом з ОСОБА_20 приїхав в м.Димитров, щоб походити по магазинам, так як мали намір придбати ноутбук. Які магазини відвідували, вже не пам'ятає. На Димитровській автостанції до них підійшли працівники міліції, які запросили їх побути понятими при закупівлі наркотичних засобів. Вони погодились, і разом з працівниками міліції приїхали до відділку внутрішніх справ, де в одному з службових кабінетів вже знаходився невідомий їм раніше чоловік, який мав бути оперативним покупцем. В їх присутності цього чоловіка обшукали і знайшли в нього ключі і мобільний телефон, за допомогою якого він в кабінеті зв'язувався з ОСОБА_2. Чи робив це оперпокупець по дорозі до ОСОБА_2, він не пам'ятає. Зазначає, що в їх присутності співробітники міліції обробили хімічним препаратом гроші, які мались вручати оперативному покупателю, але в який момент це відбувалося - він не пам'ятає. Після того, як вони разом з оперативним покупцем і співробітниками міліції приїхали в потрібне місце, автомобіль зупинився біля п'ятиповерхового будинку на мікрорайоні «Восточний», де оперативний покупець вийшов і пішов в перший під'їзд будинку, повернувшись до них через 10-15 хвилин з п'ятикубовим шприцом, в якому була рідина, яку він назвав «винтом» та сказав, що придбав її у «ОСОБА_2». Зазначав, що описати під'їзд, куди заходив оперативний покупець, він не може. Поясняв, що на оперативну закупівлю вони поїхали о 13 годині. Які давав показання в ході розслідування справи не пам'ятає, вказує на те, що вони відповідали обставин здійснення оперативної закупівлі та що записані вони з його слів.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що підсудну ОСОБА_2 знає протягом п'яти років і підтримує з нею дружні стосунки. Іноді разом вживав з нею наркотики. Весною 2012року приблизну в обідню годину він на мікрорайоні «Восточний» в м.Димитров зустрів ОСОБА_2, яку попросив показати йому, як готується психотропна речовина «винт». При цьому він їй сказав, що купить в аптеці все для цього необхідне. Вона погодилась, і тоді він пішов в аптеку, де купив дві упаковки лікарського препарату «реналекс». Вони домовились з ОСОБА_2, що зустрінуться на мікрорайоні «Молодіжний», де він її чекав зі своєю знайомою ОСОБА_8 ОСОБА_2 принесла з собою електроплитку і запропонувала поїхати до свого знайомого, який проживає в приватному будинку АДРЕСА_5, де б вони могли виготовити психотропну речовину. Погодившись на її пропизицію, він викликав таксі і всі разом поїхали за зазначеною ОСОБА_2 адресою, де вона, використовуючи куплені ним препарати, виготовила «винт». Весь процес виготовлення «винта» він не бачив, оскільки декілька разів залишав ту кімнату, де знаходилась ОСОБА_2. Коли психотропна речовина була готова, він набрав в свій п'ятикубовий шприц приблизно 1,5 см куб. рідини і зробив собі ін'єкцію, після чого набрав ще. ОСОБА_8 також в його присутності вжила «винт». Де в цей час знаходилась ОСОБА_2 та чи вживала вона психотропну речовину, він не бачив. Де потім подівся його шприц, пояснити не може, як і не може пояснити,

де ділись залишки «винта», виготовленого ОСОБА_2. Коли вони їхали в таксі, повертаючись на мікрорайон «Восточний», за таксі також платив він, оскільки у ОСОБА_8 і ОСОБА_2 грошей не було. По дорозі, коли вони з ОСОБА_8 хотіли вийти, в момент передачі ним таксисту 50грн. їх зупинили працівники міліції, які стали обшукувати речі ОСОБА_2, сумка та пакет якої знаходились на передньому сидінні. В нього при собі наркотиків не було. Чому його показання мають розбіжності з показаннями, які ним давалися слідчому в ході досудового розслідування, пояснити не може. Зазначає, що під час обшуку речей ОСОБА_2 він стояв біля іншого автомобіля і що вилучалось у ОСОБА_2 не знає. Його та ОСОБА_8 працівники міліції не обшукували.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що весною 2012 року, коли на дворі було ще холодно, їй на мобільний телефон зателефонував працівник міліції, який попросив її побути понятою при вилученні наркотичних засобів і попросив, щоб вона прийшла на вулицю Донську до кафе «Урарту». Коли вона підійшла до зазначеного місця, то побачила два автомобіля. Біля одного з них напроти пасажирського сидіння стояла підсудна ОСОБА_2, а поряд були працівники міліції, які вилучили з автомобіля речі підсудної - жіночу сумку і пакет. Із сумки працівники дістали медичний шприц, згорток з подрібненою речовиною і гроші біля 50 гривень, а з пакета електроплитку і дитячу іграшку в формі серця. ОСОБА_2 поясняла, що всі ці речі належать їй, проте де вона їх взяла - не казала. Потім всі речі були опечатані і було складено протокол, а її і іншу поняту запросили до міськвідділу внутрішніх справ, де в їх присутності слідчий обшукала ОСОБА_2 і в нижній білизні знайшла в неї два ін'єкційних шприца з рідиною світло-жовтого кольору, і на запитання слідчого та пояснила, що шприци належать їй та що вона когось хотіла пригостити. Вона звернула увагу, що ОСОБА_2 знаходилась в дивному стані, можливо в стані наркотичного сп'яніння, проте пояснення давала добровільно. Також поясняє, що тоді ж робилися і змиви з рук ОСОБА_2, проте як це відбувалося і хто це робив - не пам'ятає. Вказує на те, що допитувалася в якості свідка в ході досудового розслідування, що показання слідчий писав з її слів та все, що записано в протоколі, зазначено слідчим вірно.

Аналогічні пояснення дані в судовому засіданні свідком ОСОБА_23, яка також суду пояснила, що весною 2012року її співробітники міліції попросили побути в якості понятої при огляді речей ОСОБА_2, яка стояла на вулиці неподалік від автомобіля, на передньому пасажирському сидінні якого лежала жіноча сумка і пакет. В її присутності із сумки працівники міліції дістали деякі речі, два шприца, один з яких був пустий, а інший з рідиною і 40грн., які лежали в окремому відділенні сумки, а також барсетку, в якій була подрібнена висушена трава зеленого кольору. ОСОБА_2 поясняла, що все належить їй та що щприц з рідиною вона взяла у друга. В пакеті знаходилась електроплитка і м'яка дитяча іграшка. Потім всі речі були вилучені і складено протокол, а після цього вони разом з співробітниками міліції поїхали до відділу внутрішніх справ, де у ОСОБА_2 слідчим-жінкою було вилучено в одежі два шприци з рідиною, про які вона поясняла, що один для неї, а інший - для друга. Чи робилися змиви з рук ОСОБА_2 - точно не пам'ятає. Поясняє, що її також допитував слідчий в ході досудового розслідування в якості свідка та що в протокол її допиту все зазначено вірно, але з врахуванням того, що пройшов значний час, чогось вона може не пам'ятати.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що в 2012році він працював в службі таксі. Весною, коли ще було доволі холодно, він отримав замовлення з вулиці 24 Партз'їзду м.Димитров. Біля будинку № 26 чи №27 до нього в автомобіль «Чері-Тіго» сіли чоловік і дві дівчини, які попросили його їхати в сторону мікрорайону «Світлий». Підсудна ОСОБА_2 сіла на переднє пасажирське сидіння, а інша дівчина і чоловік сіли позаду. Не доїзджаючи до мікрорайону «Світлий», пасажири, які сиділи позаду, попросили зупинити автомобіль, маючи намір вийти, і передали йому 50грн., зазначає, що передавала жінка. В той момент, коли він

шукав їм здачу, до них під'їхали працівники міліції і наказали всім вийти з автомобіля. З його дозволу вони оглянули салон автомобіля. На передньому пасажирському сидінні знаходились сумка і пакет підсудної, оглянувши які працівники міліції в них знайшли якісь скляні трубки, та щось іще, проте що - він не бачив. Пасажирів з заднього пасажирського сидіння співробітники міліції розвели по різних сторонах, але їх не обшукували і нічого не вилучали.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що підсудна - її донька, з якою вони проживали за однією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_4 року донька народила дитину, яку вони доглядали і виховували разом, оскільки чоловіка донька не мала. Бували випадки, коли донька не ночувала вдома, оскільки намагалася влаштувати своє життя. Вона в цьому їй не перешкоджала, тому догляд за дитиною брала на себе. Весною 2012року, дату вже не пам'ятає, до неї додому прийшли співробітники міліції, які повідомили, що донька знаходиться в міліції і запропонували проїхати разом з ними в міськвідділ внутрішніх справ, де слідчий стала розпитувала її про особисте життя, життя доньки, а потім повідомила її про те, що доньку затримано з наркотиками і арештовано. Після цього слідчий склала протокол, який вона на її прохання підписала, не читаючи. Поясняла, що після закінчення школи донька офіційного працевлаштування не мала, жила на її кошти та кошти, які вони заробляли разом з нею на ремонтах квартир. Вказувала на те, що дані, які викладені в протоколі її допиту, не зовсім відповідають дійсності, зокрема, про те, що донька дома не проживала, а жила за різними адресами. Поясняла, що це не відповідає дійсності, бо відсутність доньки вдома мала не частий характер.

Додатковий свідок ОСОБА_26, допитана за клопотанням прокурора, суду пояснила, що вона працює слідчим в Димитровському МВ. В 2012 році нею розслідувалась справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних і психотропних засобів. При затриманні та в подальшому на досудовому розслідуванні ОСОБА_2 добровільно давала показання, визнаючи себе винною у вчиненні незаконних операцій, пов'язаних з наркотичними засобами і психотропними речовинами, підтверджувала, що збувала психотропні речовини своїм знайомим та не заперечувала фактів продажу нею психотропних речовин 23.02 та 16.03.2012 року в рамках оперативної закупівлі. Чиї гроші використовувались при проведенні оперативних закупівель, їй невідомо. Поясняє, що нею здійснювався допит оперативного покупця, якого їй для допиту доставляли працівники міліції. Його особу вона посвідчувала з його слів, але як це проходило - пояснити не змогла і чому протокол допиту оперпокупця не містить застережень щодо того, яким чином посвідчувалась його особа не пояснила. Вказувала, що на момент затримання ОСОБА_2 була в нормальному стані, наркотичного сп'яніння вона не помітила, в лікарню на освідоцтво ОСОБА_2 не доставлялась. Коли вона здійснювала огляд одягу ОСОБА_2, то виявила два шприца з рідиною, про які ОСОБА_2 поясняла, що ці шприци вона хотіла передати своєму колишньому співмешканцю ОСОБА_10, який на той час знаходився в слідчому ізоляторі. Як робилися змиви з рук ОСОБА_2 та ким - не пам'ятає.

Додатковий свідок ОСОБА_18 допитаний за клопотанням прокурора, суду пояснив, що він працює оперуповноваженим сектору БНОН Димитровського МВ. і в 2012 році здійснював супровід оперативної закупівлі психотропних речовин у ОСОБА_2, яка відбувалася за участю оперативного покупця ОСОБА_17 під вигаданими анкетними даними та здійснювалася за його участю в два етапи на суму 100 грн. на кожен. Чиї кошти використовувалися на зазначені оперзакупівлі пояснити суду відмовився, мотивуючи свою відмову державною таємницею. Пояснив, що перша оперативна закупівля відбувалася на вулиці АДРЕСА_2, куди він разом з іншим співробітником БНОН виїхав на своєму автомобілі БМВ разом з понятими та оперативним покупцем. Автомобіль він зупинив на іншій вулиці, яка розташована перпендикулярно до вулиці

АДРЕСА_2, проте на якій відстані стояв автомобіль від будинку, де мав придбати психотропну речовину оперативний покупець, пояснити відмовився, мотивуючи це своєю нездатністю визначати відстань, вказував на те, автомобіль стояв в зоні видимості і що з того місця, де стояв автомобіль, їм з понятими було видно, в який будинок зайшов оперативний покупець та з якого виходив. Друга оперативна закупівля проводилась тим же оперативним покупцем, якому вони в присутності понятих видали помічені гроші, попередньо записавши в протокол їх номери і серії, після чого поїхали на мікрорайон «Восточний» куди вказав оперативний покупець. Автомобіль зупинився біля АДРЕСА_4, і оперативний покупець, вийшовши з автомобіля, пішов в під'їзд будинку, звідки через декілька хвилин повернувся і видав їм шприц з психотропною речовиною, яку, як пояснив, придбав за видані йому гроші у ОСОБА_2. На питання, чому не здійснювалася оперативна закупівля за місцем поживання обвинуваченої ОСОБА_2, як зазначено в постанові про її проведення, вказав на те, що ОСОБА_2 постійного місця проживання не мала, могла жити за різними адресами, в тому числі і по АДРЕСА_2, де проводився перший етап. Про те, що 16.03.2012року під час проведення другого етапу ОСОБА_2 буде знаходитись в будинку АДРЕСА_4, їм повідомив оперативний покупець. Також зазначив, що в ході досудового розслідування саме він доставляв слідчому оперативного покупателя, посвідчуючи при цьому його особу.

Однак суд критично сприймає показання свідка ОСОБА_18 щодо того, що поняті кожного разу бачили, куди заходить покупець, зокрема щодо першого етапу оперативної закупівлі, який проводився 23.02.2012року, оскільки ті ж поняті ОСОБА_13 і ОСОБА_14, на яких посилається свідок ОСОБА_18, суду зазначили, що оперативний покупець не знаходився в полі їх зору, тому вони не бачили, куди він пішов та чи взагалі заходив в якийсь будинок, оскільки вони знаходились в автомобілі, який був розташований на іншій вулиці на досить великій відстані - метрів 200-300, та крім того, вони сиділи на задніх пасажирських місцях за співробітниками міліції і з автомобіля не виходили. Окрім того, у суду виникають і сумніви щодо часу, зазначеного свідком ОСОБА_18, який був витрачений покупцем на здійснення оперативних закупівель, оскільки з показань свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13 слідує, що після оперативної закупівлі оперативний покупець повернувся до автомобіля приблизно через 15 хвилин, а свідок ОСОБА_18 стверджує, що оперпокупець витратив на це значно менше часу. Свідки ОСОБА_21 і ОСОБА_20 в судовому засіданні також стверджували, що не бачили де та як відбувалася оперативна закупівля на її другому етапі, констатуючи лише те, що бачили, як оперативний покупець заходив в під'їзд будинку і майже відразу ж звідти вийшов, а свідок ОСОБА_18 зазначає протилежне.

Згідно показань свідка ОСОБА_8, оголошених в судовому засіданні за згодою сторін в порядку ст.306 КПК України в редакції 1960 року, коли вона 16.03.2012року приблизно о 14.30 год. знаходилась на автобусній зупинці мікрорайона «Восточний», то випадково зустріла свого знайомого ОСОБА_5, про якого вона знала, що він раніше неодноразово знаходився в місцях позбавлення волі і вживав наркотичні засоби. Сама вона також з 2011року вживає «винт», який їй давали її знайомі. Коли вони з ОСОБА_5 стояли на зупинці, до них підійшла візуально їй знайома дівчина на прізвисько «ОСОБА_2», про яку вона чула, що та вживає психотропні речовини. Вона сама запропонувала їм з ОСОБА_5 поїхати до її знайомого, проживаючого на вулиці 24 партз'їзду, щоб там виготовити, а потім разом вжити «винт». Вони погодились і поїхали до знайомого ОСОБА_2, де та виготовила психотропну речовину і пригостила її. Як вона її виготовляла та чи пригощала ОСОБА_5 і свого знайомого - не бачила. Після всього вона викликала таксі, і вони всі разом поїхали на мікрорайон «Світлий». По дорозі на вулиці Донській ОСОБА_2, яка сиділа на передньому сидінні, попросила таксиста зупинитися і коли стала з ним

розраховуватись і хотіла вийти з автомобіля, до них підійшли працівники міліції, які попросили всіх вийти з автомобіля (арк.спр. 28 т.1).

Згідно показань свідка ОСОБА_6, також оголошених судом в порядку ст.306 КПК України зі згоди учасників процесу, з ОСОБА_2 він знайомий з серпня 2010року і знає, що вона, як і він, вживає психотропні речовини. 16 березня 2012року в обідній час йому зателефонувала ОСОБА_2, яка запитала адресу місця його проживання та сказала, що хоче приїхати до нього та виготовити в нього вдома психотропну речовину, при цьому повідомила, що буде не одна. Він не заперечував і невдовзі ОСОБА_2 приїхала. З нею були невідомі йому раніше жінка і чоловік. В домі ОСОБА_2 займалася виготовленням психотропної речовини, а все для цього необхідне привезла з собою. Після виготовлення «винта» вона дала йому 1 куб.см, який він відразу вжив, а чи давала вона виготовлену психотропну речовину і іншим - не бачив (арк.спр.120 т.1).

Згідно показань свідка ОСОБА_4, оголошених судом, він підтримував з підсудною ОСОБА_2 близькі стосунки з січня 2012року. Вона періодично ночувала в нього вдома, але за його місцем проживання психотропні речовини ніколи не виготовляла і чи збувала вона комусь психотропні речовини - не знає. Зазначає, що останнього разу спілкувався з ОСОБА_2 11-12 березня 2012року (арк.спр.105 т.1).

Дослідивши докази у справі, як кожен окремо, так і у їх сукупності, якими обвинувачення обґрунтовує доводи вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, суд дійшов висновку про те, що вони є недостатніми, добутими з порушенням вимог процесуального закону, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» для одержання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, працівникам органів (підрозділів), яким надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, за постановою начальника відповідного органу, погодженого з прокурором, дозволяється проведення операції щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів - оперативної закупівлі.

Порядок проведення оперативної закупівлі визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованому Міністерством юстиції України.

Згідно з п.2.10. Інструкції про порядок оперативної закупівлі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої наказом МВС України №023/0134 для проведення оперативної закупівлі використовуються грошові кошти МВС, СБУ та інші засоби. Їх отримання і використання здійснюється згідно з відомчими нормативними актами МВС і СБУ України.

У той же час, законність походження та документальне підтвердження використання коштів МВС або СБУ при оперативних закупівлях психотропної речовини у ОСОБА_2 в матеріалах кримінальної справи відсутнє і на вимогу суду не надано з безпідставним посиланням на державну таємницю, оскільки Закон від 21.01.1994р. «Про державну таємницю» цієї інформації до державної таємниці у сфері державної безпеки та охорони правопорядку не відносить (арк.спр.124 т.3).

Між тим, згідно обвинувачення, в ході двох оперативних закупівель співробітниками СБНОН використано 200 грн. (по 100 грн. на кожну оперативну закупівлю), хоча за відсутності видатків спеціального призначення оперативні працівники міліції не могли її здійснити, а в разі,

якщо така оперативна закупівля була здійснена за кошти, не передбачені вимогами інструкції, це тягне за собою визнання сумнівності такого оперативного заходу, що не може бути покладено в основу обвинувачення.

Зробити висновок, що за гроші були використані для проведення оперативної закупівлі, за матеріалами справи можливим не вбачається (арк.спр.129 т.1). Як пояснила суду слідчий ОСОБА_26, допитана судом в якості додаткового свідка, така інформація їй невідома, а допитаний в судовому засіданні в якості свідка оперуповноважений сектору БНОН ОСОБА_18, яким здійснювався супровід оперативної закупівлі у даній кримінальній справі, надати суду будь-яку інформацію щодо джерела використаних в ході оперативної закупівлі коштів категорично відмовився, що свідчить про непрозору процедуру надання дозволу на застосування оперативно-розшукового заходу та не виключає провокації оперативної закупівлі.

Згідно Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, використання на стадії попереднього розслідування таких джерел, як анонімні інформатори, не забороняється в разі, якщо це виправдано характером злочину. Однак використання таких джерел інформації судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями (рішення від 26 жовтня 2006 р. у справі "Худобін проти Росії", рішення від 6 вересня 1978 р. у справі "Клаас та інші проти Німеччини"), оскільки однією з правових основ демократичного суспільства є гарантування права на справедливе здійснення правосуддя. Ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 р. у справі "Делькур проти Бельгії").

Аналізуючи дотримання працівниками СБНОН вимог Інструкції при здійсненні оперативної закупівлі, суд також звертає увагу, що матеріали кримінальної справи не містять інформації про дачу оперативним покупцем письмової згоди на її проведення, хоча така згода, якщо вона була, в матеріалах справи має бути.

Окрім того, висновок про винність ОСОБА_2 в незаконному збуті психотропної речовини не може ґрунтуватися на суперечливих і неоднозначних показаннях оперативного покупця і понятих, задіяних для проведення оперативних закупівель, оскільки як свідчить аналіз їх показань в ході досудового і судового розслідування, вони мають суттєві розбіжності і не узгоджуються в достатній мірі між собою з дослідженими судом доказами. Так, оперативний покупець ОСОБА_17 в ході досудового розслідування з приводу обставин проведення ним оперативних закупівель поясняв, що як в ході першого, так і в ході другого етапу оперативної закупівлі перед тим, як здійснити закупівлю психотропної речовини, він з ОСОБА_2 зв'язувався по мобільному телефону, проте в судовому засіданні цю обставину категорично спростовував, доводячи суду, що на той час в нього не було мобільного телефону. Чому так записано в протоколі його допиту слідчим, він пояснити не може, як і не може пояснити, чому в протоколі його допиту на досудовому розслідуванні зазначено, що автомобіль, на якому він разом з понятими і співробітниками міліції їздив на першу оперзакупівлю 23.02.2012року, зупинився за вулицю до вулиці АДРЕСА_2 і що вже звідти він пішов до потрібної вулиці пішки. В ході ж судового розгляду ОСОБА_17 зазначав, що автомобіль зупинився за 15-20 метрів, в хвилині ходьби до будинку, в якому мала відбутися оперативна закупівля. Окрім того, показання ОСОБА_17, дані ним на досудовому розслідуванні з приводу обставин закупівлі психотропної речовини, не узгоджуються з показаннями, даними ним в судовому засіданні. Так, в ході досудового розслідування ОСОБА_17 поясняв, що заходив в будинок до ОСОБА_2 та що психотропну речовину вона йому продала в

коридорі, а в судовому засіданні ОСОБА_17 цю обставину категорично спростував, вказував на те, що до будинку, де знаходилась ОСОБА_2, він взагалі не заходив, зазначав, що лише постукав їй у вікно, попросив продати йому 2 см куб. психотропної речовини, а потім чекав її біля хвіртки, куди вона й винесла йому шприц, що бачили поняті. Однак зазначені пояснення понятими ОСОБА_14 і ОСОБА_13 підтверджені не були.

Суд знаходить сумнівними і показання оперативного покупця ОСОБА_17 стосовно обставин здійснення оперативної закупівлі в ході другого етапу, оскільки, будучи допитаним в ході досудового розслідування в якості свідка, оперативний покупець поясняв, що для здійснення другої оперативної закупівлі йому було видано гроші в сумі 100 грн. різними купюрами. В судовому ж засіданні свідок наполягав, що це була одна стогривнева купюра, яка була помічена співробітниками міліції хімічною речовиною та яку він віддав ОСОБА_2 за 2 см куб. психотропної речовини. Крім того, на досудовому розслідуванні ОСОБА_17 поясняв, що психотропну речовину 16.03.2012року ОСОБА_2 йому передала в приміщенні під'їзду АДРЕСА_4, а суду пояснив, що це було зроблено прямо на порозі під'їзду, зазначав, що це повинні були бачити поняті, які разом з співробітниками міліції чекали на нього в автомобілі, який знаходився за 15 метрів до під'їзду. Проте вказані обставини понятими ОСОБА_20 і ОСОБА_21 також підтверджені не були. Відповідно до їх показань, як відбувалася оперативна закупівля, вони не бачили, бачили лише, що ОСОБА_17 попрямував в під'їзд. Окрім того, оперативний покупець суду зазначав, що другий етап закупівлі проходив в період часу з 12 до 14 години, а з протоколу його допиту на досудовому розслідуванні слідує, що в 13.30 год. йому лише видали кошти. Як вбачається з акту про огляд покупця від 16.03.2012року, кошти йому були вручені з 13.55год. до 14.10год, а сама оперативна закупівля, згідно протоколу, відбулася з 14.30год. до 14.45год. (арк.спр.5,6,10,34-36,119). Таким чином, допити ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні з приводу обставин оперативних закупівель, причому без зазначення в протоколах, яким чином слідчий посвідчує залегендовану особу, викликають певні сумніви щодо їх проведення. Зокрема, і щодо здійснення ОСОБА_5 телефонних дзвінків обвинуваченій ОСОБА_2, оскільки згідно роздруківки ПАТ «МТС Україна» телефонних дзвінків на телефон ОСОБА_2 з вулиці Артема,73, де знаходиться Димитровський МВ, не надходило. Даних про дозвіл на використання засобів мобільного зв'язку матеріали справи не містять.

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_27, які були понятими на першому етапі оперативної закупівлі, та свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_20, які приймали участь в якості понятих на другому етапі, дані ними як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, суд зазначає, що всі вони також мають істотні суперечності. Так, ОСОБА_27 і ОСОБА_13 суду пояснили, що в їх присутності співробітники міліції давали оперативному покупателю 100грн. різними купюрами, при цьому ОСОБА_13 навіть зазначав, що одна з них була номіналом в 50грн., з протоколів же допитів на досудовому рослідуванні вбачається, що для здійснення оперативної закупівлі ОСОБА_17 вручалась одна купюра номіналом 100грн. Крім того, обидва поняті в ході досудового розслідування зазначали, що після здійснення оперативної закупівлі ніяких інших предметів, зокрема грошей, у ОСОБА_17 виявлено не було, проте протоколу огляду оперативного покупця після здійснення оперативної закупівлі і видачі співробітникам міліції психотропної речовини не містять. Всі ці обставини породжують сумнів в їх участі у оперативній закупівлі.

Свідки ОСОБА_20 і ОСОБА_21, які були понятими на другому етапі оперативної закупівлі, в судовому засіданні стверджували, що перед закупівлею оперативний покупатель зв'язувався з ОСОБА_2 по мобільному телефону, телефонуючи їй в присутності працівників міліції зі службового

кабінету Димитровського МВ, при цьому обидва зазначають, що, знаходячись в кабінеті, суть розмови чомусь не чули. Згідно ж протоколів їх допитів на досудовому розслідуванні, така інформація відсутня. Крім того, під час допиту в суді обидва зазначали, що проведення оперативної закупівлі відбувалося в обідній час, приблизно о 13 годині, а як слідує з протоколів допиту на досудовому розслідуванні, працівники міліції їх запросили прийняти участь понятими о 14 годині. Всі зазначені обставини, а також неузгодженість навіть цілі приїзду з м.Красноармійськ в м.Димитров (ОСОБА_20 стверджує бажання придбати мобільний телефон, ОСОБА_21 - начебто ноутбук) не можуть не породжувати сумніви і щодо фактичної участі вказаних понятих в оперативній закупівлі.

Оцінюючи протоколи допитів зазначених свідків на досудовому розслідуванні, як ОСОБА_27 і ОСОБА_13 при першому етапі оперативної закупівлі (арк.спр.118,106 т.1), так і ОСОБА_20 і ОСОБА_21 - при другому (арк.спр.31,30), які стверджували в судовому засіданні про те, що під час їх допитів показання слідчим відображалися з їх слів, суд знаходить ці доводи неприйнятними, бо ступінь їх схожості, узгодженості, а, точніше, їх ідентичність (навіть за кількістю рядків в протоколах) свідчать про те, що протоколи були виготовлені слідчим заздалегідь, до допиту свідків, на власний розсуд і з врахуванням потрібних слідчому обставин на підтвердження злочину, що породжує розумну підозру про заінтересованість працівників міліції у доведеності справи до кінця, не виключає можливої залежності вказаних свідків від працівників міліції та взагалі ставить під сумнів їх участь в даному оперативному заході.

До таких же висновків суд дійшов і з аналізу протоколів допиту свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які містяться в матеріалах справи (арк.спр.29,126 т.1) та які також повністю дублюють один одного, що вказує на те, що свідки фактично не допитувались та що їх пояснення були підготовлені слідчим заздалегідь в тому ракурсі, в якому потрібно для обвинувачення. Тому суд не може їх сприймати як достовірні докази, зокрема в частині відібрання змивів з долонь рук ОСОБА_2 на предмет співставлення з грошовими коштами, вилученими у ОСОБА_2 при затриманні, номера яких співпали з тими, які надавались оперативному покупцю для проведення другого етапу оперативної закупівлі. В судовому засіданні жоден із зазначених свідків не зміг пояснити, хто і яким чином робив змиви з рук ОСОБА_2, а окремого протоколу зазначеної дії (окрім протоколу огляду від 15.03.2012року) матеріали кримінальної справи не містять. Сама ж ОСОБА_2 суду пояснила, що коли слідчий ОСОБА_26 писала протокол її особистого обшуку, хтось із співробітників СБНОН брав її долоні, заводячи руки назад, намагаючись зафіксувати на них якісь сліди, проте як це проходило, вона не бачила, оскільки в цей момент стояла обличчям до слідчого і відповідала на її запитання. В самому ж протоколі особистого огляду ОСОБА_2 від 16.03.2012 року (арк.спр.55 т.1), окрім двох понятих жіночої статі, слідчого-жінки, яка проводила огляд одягу обвинуваченої, інших співробітників міліції, які б приймали в цьому участь, не зазначено, яким чином робилися змиви з рук ОСОБА_2 та з використанням яких предметів, крім марлевих тампонів, не вказано. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 суду поясняла, що гроші в сумі 47 грн., вилучені у неї з сумки, вона в руки не брала, при складанні протоколу огляду місця події на місці її затримання змиви з її рук не робилися.

Між тим, у справі була проведена фізико-хімічна експертиза, предметом якої було дослідження оброблених хімічною речовиною грошових купюр, вилучених у ОСОБА_2, та марлеві тампони, якими, начебто, робилися змиви з її долонь. Оскільки походження цих тампонів є незрозумілим, процесуально не підтвердженим, суд, незважаючи на те, що в ході досудового розслідування вони були визнані речовими доказами (арк.спр.128), не може вважати безспірним доказом вини ОСОБА_2 у незаконному збуті психотропних речовин висновки фізико-хімічної

експертизи, згідно яких виявлені на руках ОСОБА_2 нашарування спеціальної хімічної речовини мають родові ознаки з спеціальною хімічною речовиною, якою оброблялися грошові банкноти, що були залучені в ході другого етапу оперативної закупівлі (арк.спр.100-102 т.1).

Крім того, згідно розсекреченої прокурором інформації в зв'язку зі смертю оперативного покупця, наданої суду в зв'язку з неможливістю його повторного допиту, судом встановлено, що оперативний покупець ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_5, який проходить у даній кримінальній справі, це одна і та ж особа (арк.спр.144 т.3). Згідно актового запису про смерть №34 від 13.01.2014 року, виданого відділом РАЦС реєстраційної служби Димитровського міського управління юстиції, смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_6року (арк.спр.145-146 т.3). Аналіз актів помітки грошових коштів, огляду покупця, протоколу оперативної закупівлі, що відбувались на другому етапі 16.03.2012 року, свідчить, що в період часу з 13 год.40 хв. до 14год. 45 хв. ОСОБА_5 (він же ОСОБА_5) був задіяний співробітниками СБНОН у проведенні другого етапу оперативної закупівлі (арк.спр.34-36). Але згідно пояснень ОСОБА_5, наданих в судовому засіданні, другий етап оперзакупівлі проходив в період з 12.00 год. до 14.00 год. За протоколом оперативної закупівлі від 16.03.2012року, вона відбулася пізніше - в період часу з 14.30год. до 14.45год. За показаннями ж свідка ОСОБА_5, наданими суду, з обвинуваченою ОСОБА_2 він зустрівся 16.03.2012 року в обідній час і знаходився разом з нею до 17.00 години, коли вона в його присутності була затримана працівниками міліції на вулиці Донській під час їх сумісного слідування на автомобілі таксі. Те, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 прибули до ОСОБА_6 в обідній час, а не пізніше, знайшло своє підтвердження і в оголошених в порядку ст.306 КПК України показаннях свідка ОСОБА_6 - господаря будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_2 займалася виготовленням психотропної речовини.

Показання ж свідка ОСОБА_8, також оголошені судом в порядку ст.306 КПК, згідно яких вони з ОСОБА_5 начебто зустрілися 16.03.2012року о 14 год.30 хвилин на автобусній зупинці, не узгоджуються з дослідженими судом доказами, зокрема з матеріалами оперативної закупівлі в частині часу її проведення, тому не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, аналіз показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_5 дає підстави суду сумніватися в участі ОСОБА_5 у оперативній закупівлі, а, відповідно, і участі в ній понятих ОСОБА_21 і ОСОБА_20 і не спростовує версії обвинуваченої ОСОБА_2 про те, що гроші в сумі 47 грн. їй були підкинуті в сумку саме ОСОБА_5 в той момент, коли вони знаходились в будинку її знайомого ОСОБА_6, де ОСОБА_5 мав доступ до її речей.

Суд не може також брати до уваги в якості беззаперечного доказу вини обвинуваченої її пояснення, зафіксовані в протоколі обшуку від 16.03.2012року, про те, що вилучені в ОСОБА_2 психотропні речовини вона зберігала з метою збуту, та пояснення, зафіксовані в протоколі огляду місця події від 16.03.2012року про те, що вилучені гроші в сумі 47 грн. належать їй, так як в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що під час затримання вона знаходилась в стані сильного наркотичного сп'яніння, що знайшло своє підтвердження в показаннях свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_23, та що співробітники міліції, вказавши це в протоколах, скористалися її вразливим станом.

При цьому суд вважає вартими уваги і доводи ОСОБА_2, зазначені нею на спростування тверджень оперативного покупця ОСОБА_5 про те, що 16.03.2012року в день проведення другого етапу оперативної закупівлі вона, начебто, знаходилась у свого друга ОСОБА_15, який проживає в будинку АДРЕСА_4, де виготовляла психотропну речовину, оскільки згідно вироку Димитровського міського суду від 23.01.2012року ОСОБА_15, засуджений за ст.ст.185 ч.3, 263ч.1, 317 ч.2, 309ч.2, 308ч.1 КК України до 6 років

позбавлення волі, з 19.09.2011року відбуває покарання в місцях позбавлення волі (арк.спр.114-123 т.3).

Крім того, як вбачається з обвинувачення, обвинувачена ОСОБА_2 після збуту ОСОБА_5 психотропної речовини, який згідно протоколу закупівлі від 16.03.2012 року відбувся приблизно о 14 год.20 хвилин, з незрозумілих причин в порушення п.2.8 Інструкції, який передбачає негайне блокування та локалізацію продавця, була затримана майже через три години того ж дня.

Таким чином, доводи обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 двох епізодів збуту психотропної речовини, кваліфікованих органом досудового розслідування за ст.ст.307ч.1 і 307ч.2 КК України, не знайшли свого достатнього підтвердження в ході судового розгляду.

Одні ж показання свідків ОСОБА_18 і ОСОБА_26 - співробітників міліції, які мають свій професійний інтерес, без підтвердження їх сукупністю інших доказів не можуть бути прийняті судом як прямі докази беззаперечної винуватості підсудної.

Згідно процесуального законодавства кримінальне судочинство здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а статтею 6 § 1 Європейської Конвенції передбачено, що кожен при встановленні обґрунтованості кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд незалежним і безстороннім судом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, так як усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Оскільки достатніх доказів вини обвинуваченої ОСОБА_2 у незаконному збуті психотропних речовин судом не встановлено, суд вважає, що вона за ч.1 та ч.2 ст.307 КК України підлягає виправданню за недоведеністю її участі у вчиненні зазначених злочинів.

Разом з тим, судом встановлено, що в березні 2012року, точної дати та часу не встановлено, підсудна ОСОБА_2 у невстановленої особи на території м. Димитров Донецької області незаконно, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори» від 15.02.1995року з подальшими змінами, яка забороняє на території України діяльність, пов'язану з наркотичними засобами та психотропними речовинами, з метою власного споживання, без мети збуту придбала 6,71г. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, в якому кількість висушеного канабісу становить 6,13г, отримавши його в якості частування на території м.Димитрова у невстановленої особи, який, незаконно зберігаючи при собі з метою власного споживання, без мети збуту 16.03.2012року незаконно перевозила на автомобілі таксі «Чері-Тіго», реєстраційний знак НОМЕР_1 в м.Димитров. 16.03.2012 року о 17.00 годині під час слідування на вказаному автомобілі біля будинку №48 по вул.Донська ОСОБА_2 була зупинена співробітниками міліції, якими в ході огляду її речей було вилучено вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у вказаній кількості.

Крім того, в березні 2012року, точної дати і часу не встановлено, підсудна ОСОБА_2 на території м.Димитров Донецької області в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори» від 15.02.1995року з подальшими змінами, яка забороняє на території України діяльність, пов'язану з психотропними речовинами, включеними до Таблиці №2 Переліку психотропних речовин, наркотичних засобів, незаконно, повторно, з невстановленого джерела, з метою власного споживання, без мети збуту виготовила

психотропну речовину, обіг якої заборонений - метамфетамін в кількості 2,108г і 1,804г, кількість метамфетаміну становить 0,060г і 0,127г відповідно, який незаконно, повторно, без мети збуту, з метою споживання, зберігаючи при собі, незаконно перевозила 16.03.2012року в м.Димитров на автомобілі таксі «Чері-Тіго», реєстраційний знак НОМЕР_1 без мети збуту. 16.03.2012 року о 17.00 годині під час руху на вказаному автомобілі біля будинку №48 по вул.Донська ОСОБА_2 була зупинена співробітниками міліції, які доставили її в Димитровський МВ, розташований за адресою м.Димитров, вул.Артема,73, де вилучили в неї 3,912г психотропної речовини, обіг якої заборонено - метамфетаміну, кількість метамфетаміну в його сумарному виразку становить 0,187г, який вона незаконно, повторно виготовила, зберігала та перевозила без мети збуту.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 суду пояснила, що в березні 2012 року, точного часу не пам'ятає, хтось із її знайомих, за яких обставин також не пам'ятає, пригостив її коноплею, яка весь час до її вилучення зберігалася для власного споживання в її сумці та за сплином часу про яку вона взагалі забула. 16 березня 2012року, коли вона біля 17.00 години разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 і ОСОБА_8 їхала в автомобілі таксі по вулиці Донській в м.Димитров, їх зупинили співробітники СБНОН, які в ході огляду її речей вилучили з сумки згорток з коноплею. Також зазначає, що після вилучення у неї наркотичного засобу, її доправили до приміщення Димитровського міськвідділу внутрішніх справ, де в неї за участі понятих було вилучено два шприца з психотропною речовиною, яку вона виготовила в березні 2012року за кілька днів до затримання на території м. Димитров та зберігала при собі в спідній білизні для власного споживання.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи, вилучені у ОСОБА_2 при особистому огляді 16.03.2012року рідини масою 2,108 г. і 1,804 г. містять психотропну речовину, обіг якої заборонено - метамфетамін, кількість якого в зазначених рідинах складає 0,060г і 0,127г відповідно, а подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору кількістю 6,71г являє собою особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в перерахунку на висушену речовину складає 6,13г (арк.спр.60-69 т.1).

Даючи правову оцінку діям ОСОБА_2, суд дійшов висновку про те, що в її діях міститься склад злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, так як вона незаконно повторно придбала, виготовила, зберігала та перевозила наркотичний засіб і психотропну речовину без мети збуту.

Свою вину у вчиненні зазначеного злочину підсудна ОСОБА_2 визнала повністю. Обставин і доказів, які б викликали сумнів в юридичній оцінці дій підсудної ОСОБА_2, судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо обрання і призначення покарання підсудній ОСОБА_2, суд з врахуванням загальних засад його призначення, ступеню тяжкості вчиненого злочину та конкретних обставин справи, даних про особу винної, а також пом'якшуючих покарання обставин, якими є щире каяття підсудної і наявність в неї малолітньої дитини, вважає за можливе призначити їй за ч.2 ст.309 КК України покарання в виді позбавлення волі, визначеного в мінімальних межах санкції зазначеної правової норми. Суд дійшов висновку, що з врахуванням вище вказаних обставин таке покарання буде достатнім і необхідним для перевиховання та виправлення ОСОБА_2 і не нестиме в собі ризику недосягнення цілі покарання. Рецедив злочину, який відповідно до п.1 ст.67 КК України, враховується в якості обтяжуючої підсудній покарання обставини, на призначення такого покарання не впливає. Обставин, які б свідчили про необхідність призначення підсудній ОСОБА_2 більш суворого покарання, судом не встановлено.

Визначаючи початок строку покарання підсудній, суд враховує дані про її затримання, згідно яких ОСОБА_2 на підставі протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, була затримана в порядку ст.115 КПК України в редакції 1960 року 16.03.2012року (арк.спр.111-112 т.1). Виходячи з зазначеного, строк покарання ОСОБА_2 має відраховуватися з зазначеної дати.

Суд вважає також за необхідне в порядку ст.93 КПК України в редакції 1960року стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Донецькій області процесуальні витрати в сумі 1714,48 грн., які складаються з вартості експертизи №646 від 27.03.2012року та експертизи №2038 від 19.12.2013 року.

Речові докази: психотропні речовини, вилучені у ОСОБА_2 в двох шприцах, та психотропні речовини, вилучені у ОСОБА_5 в двох шприцах, шприц з рідиною, шприц з ватним тампоном, флакон із прозорого скла, флакон медичного спирту, трубка скляна із гумовим наконечником, барсетка чорного кольору з двома пакетами та паперовим згортком із сипкою речовиною бурого кольору, електрична піч на спіралі круглої форми, змиви з долонь рук, зразок спеціальної речовини на аркуші паперу, наркотичний засіб, вилучений у ОСОБА_2, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Димитровського МВ, підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст.321, 323-325 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції 1960 року, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і призначити їй за ч.2 ст.309 КК України покарання в виді ДВОХ РОКІВ ДВОХ МІСЯЦІВ позбавлення волі.

За ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України ОСОБА_2 визнати невинною і виправдати за недоведеністю її участі у вчиненні злочинів, передбачених ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України.

Початок строку покарання ОСОБА_2 відраховувати з 16 березня 2012року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити раніше обрану в виді тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 6 м. Артемівська.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Донецькій області процесуальні витрати в сумі 1714,48грн., перерахувавши їх на рахунок 31253272210095, ЄДРПОУ 25574914, МФО 834016 в ГУГКСУ в Донецькій області.

Речові докази: психотропні речовини, вилучені у ОСОБА_2 в двох шприцах, та психотропні речовини, вилучені у ОСОБА_5 в двох шприцах, шприц з рідиною, шприц з ватним тампоном, флакон із прозорого скла, флакон медичного спирту, трубка скляна із гумовим наконечником, барсетка чорного кольору з двома пакетами та паперовим згортком із сипкою речовиною бурого кольору, електрична піч на спіралі круглої форми, змиви з долонь рук, зразок спеціальної речовини на аркуші паперу, наркотичний засіб, вилучений у ОСОБА_2, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Димитровського МВ, знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя