Ухвала суду № 37960604, 01.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1832/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура А. О.Номер провадження 11-кп/788/140/14 Суддя-доповідач - Пархоменко О. М. Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Ященка В. А., Моїсеєнко Т. М.,

секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

з участю прокурора - Кононенко К.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження № 12013200060000393 від 01 березня 2013 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3, що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 20 грудня 2013 року яким, -

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень з призначенням покарання:

- за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ст. 162 ч. 1 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілих:

- ОСОБА_5 1510 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- ОСОБА_6 3207 грн. 94 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- ОСОБА_7 1360 грн. 85 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- ОСОБА_8 880 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- ОСОБА_9 2180 грн. 15 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- ОСОБА_10 5000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та 6000 грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_11 1055 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- ОСОБА_12 1664 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- ОСОБА_13 10091 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- ОСОБА_14 1625 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням експертиз:

- 880 грн. 20 коп. за проведення трасологічної експертизи № 45 від 27 березня 2013 року;

- 586 грн. 80 коп. за проведення трасологічної експертизи № 46 від 28 березня 2013 року;

- 489 грн. за проведення трасологічної експертизи № 47 від 29 березня 2013 року;

- 586 грн. 80 коп. за проведення трасологічної експертизи № 54 від 20 квітня 2013 року;

- 586 грн. 80 коп. за проведення трасологічної експертизи № 55 від 23 квітня 2013 року;

- 293 грн. 40 коп. за проведення за проведення трасологічної експертизи № 23 від 12 травня 2013 року;

- 293 грн. 40 коп. за проведення трасологічної експертизи № 22 від 11 травня 2013 року;

- 293 грн. 40 коп. за проведення трасологічної експертизи № 24 від 13 травня 2013 року;

- 293 грн. 40 коп. за проведення трасологічної експертизи № 25 від 14 травня 2013 року;

- 734 грн. 16 коп. за проведення трасологічної експертизи № 53 від 20 серпня 2013 року;

- 489 грн. за проведення товарознавчої експертизи № 327 від 16 серпня 2013 року;

- 195 грн. 60 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 298 від 16 липня 2013 року;

- 635 грн. 70 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 338 від 19 серпня 2013 року;

- 367 грн. 08 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 21 від 10 травня 2013 року;

- 367 грн. 08 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи № 43 від 7 серпня 2013 року, а всього на загальну суму 7091 грн. 82 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисника порушується питання про скасування вироку відносно ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ст. 162 ч. 1 КК України і постановлення нового вироку, яким засудити ОСОБА_4 за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3 КК України і на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням.

Справу в частині цивільного позову направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_4 визнаний винуватим та засуджений за вчинення кримінальних правопорушень.

У кінці лютого 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 вступив в попередню змову з невстановленою особою (відомості відносно якої внесені до ЄРДР за № 12013200040000133 від 27 серпня 2013 року з метою вчинення крадіжок чужого майна з приміщень приватних гаражів на території Сумської області.

Для реалізації задуманого ОСОБА_4 та невстановлена особа, діючи за попередньою змовою направленою на таємне викрадення майна, 1 березня 2013 року близько 00 год. 30 хв. прибули до гаражного кооперативу «Старт», що розташований в м. Охтирка по вул. Першотравневій, 50 «А», де шляхом проникнення до гаражного приміщення НОМЕР_1, яке належить потерпілому ОСОБА_5 здійснили таємне викрадення майна останнього на загальну суму 1210 грн.; із гаражного приміщення НОМЕР_2 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 3207 грн. 94 коп.; із гаражного приміщення НОМЕР_3, гаражного кооперативу «Старт» здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_15 на загальну суму 600 грн;

із гаражного приміщення НОМЕР_4 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_16 на загальну суму 200 грн..

11 квітня 2013 року, близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 та невстановлена особа діючи за попередньою змовою між собою, прибули до гаражного кооперативу «Старт», що розташований в м. Охтирка по вул. Першотравневій, 50 «А», де шляхом проникнення до гаражного приміщення НОМЕР_5 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 1360 грн. 85 коп.; із гаражного приміщення НОМЕР_6 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_17 на загальну суму 880 грн.;

із гаражного приміщення НОМЕР_7 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 2180 грн. 15 коп; із гаражного приміщення НОМЕР_8 гаражного кооперативу «Старт» таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_18 на загальну суму 100 грн..

5 травня 2013 року близько 00 год. обвинувачений ОСОБА_4 та невстановлена особа, діючи за попередньою змовою між собою, прибули до гаражного кооперативу в м. Тростянець, що розташований по вул. Островського, проникли до гаражного приміщення НОМЕР_9, звідки здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 3956 грн. 95 коп.; із гаражного приміщення НОМЕР_10 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 на загальну суму 1055 грн.; із гаражного приміщення НОМЕР_11 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_12 на загальну суму 1664 грн.; із гаражного приміщення НОМЕР_12 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_19 на загальну суму 783 грн..

18 травня 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 та невстановлена особа, діючи за попередньою змовою між собою, прибули до гаражного кооперативу «Союз офіцерів», що розташований в м. Лебедин, Сумської області по вул. Гастелло, де шляхом проникнення до гаражних приміщень НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_13 на загальну суму 10091 грн. 09 коп.; із гаражного приміщення НОМЕР_17, здійснили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_14 на загальну суму 1625 грн..

19 травня 2013 року, близько 00 год. ОСОБА_4 та невстановлена особа, діючи за попередньою змовою між собою, прибули до гаражного кооперативу «Союз офіцерів», що розташований в м. Лебедин, Сумської області по вул. Гастелло, де проникли до гаражного приміщення НОМЕР_16, звідки винесли майно потерпілого ОСОБА_20 на загальну суму 123 грн., вказане майно склали неподалік гаража та підготували для завантаження в автомобіль, на якому прибули до гаражного кооперативу; із гаражного приміщення НОМЕР_18 таємно винесли майно належне потерпілому ОСОБА_21 на загальну суму 199 грн. 96 коп., вказане майно склали неподалік та підготували до завантаження у автомобіль; із гаражного приміщення НОМЕР_19 таємно винесли майно належне потерпілому ОСОБА_22 на загальну сум у 124 грн. і склали неподалік, підготувавши до завантаження у автомобіль; із гаражного приміщення НОМЕР_20 таємно винесли майно належне потерпілій ОСОБА_23 на загальну суму 860 грн. 10 коп., вказане майно склали неподалік та підготували до завантаження у автомобіль; із гаражного приміщення НОМЕР_21 таємно винесли майно належне потерпілому ОСОБА_24 на загальну суму 157 грн. 50 коп., вказане майно склали неподалік та підготували до завантаження в автомобіль; із гаражного приміщення НОМЕР_22, таємно винесли майно належне потерпілій ОСОБА_25 на загальну суму 3690 грн., вказане майно склали неподалік та підготували до завантаження в автомобіль; із гаражного приміщення НОМЕР_23 таємно винесли майно належне потерпілому ОСОБА_26 на загальну суму 2756 грн., вказане майно склали неподалік та підготували до завантаження в автомобіль.

Під час таємного викрадення майна потерпілих: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 19 травня 2013 року близько 03 год. обвинувачений ОСОБА_4 та невстановлена особа вчинили всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчили з незалежних від їх волі причин, оскільки були помічені сторонніми особами в результаті чого вимушені були втекти з місця події.

Захисник у поданій апеляційній скарзі на обґрунтування своїх вимог зазначив, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, оскільки судом не надано належної правової оцінки пом'якшуючим обставинам, а саме, суд не врахував відсутність судимостей, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини та каяття, наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики, перебування на його утриманні малолітньої дитини та не перебування на обліках у лікаря нарколога та психіатра.

Також зазначає, що судом при розгляді питання стосовно цивільного позову було порушено норми КПК та ЦПК України, оскільки суми стягнутої з обвинуваченого на користь потерпілих моральної шкоди, а також суми стягнуті на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області були визначені без належної аргументації.

Вказує також на те, що потерпіла ОСОБА_18 фактично відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_4 за ст. 162 ч. 1 КК України, тому згідно ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України кримінальне провадження в цій частині має бути закрите.

Від потерпілого ОСОБА_13 надійшло заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, в якому він зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, вирок суду першої інстанції є законним. Рішення ухвалене на підставі повного та всебічного дослідження доказів у справі.

Інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг на вирок суду не подавали.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора, який вважав, що вирок суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3 КК України за обставин, зазначених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за цим законом у поданій апеляційній скарзі не оспорюється.

Що стосується обвинувачення за ч.1 ст. 162 КК України, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення і у мотивувальній частині вироку із посиланням на роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» обґрунтував своє рішення.

Із заяви потерпілої ОСОБА_18 (т.2 а.с.113) від 22.08.2013 р. слідує, що претензій матеріального характеру до винних осіб вона не має і цивільний позов заявляти не бажає. Заява такого змісту не дає підстав для закриття кримінального провадження.

Що стосується призначеного покарання, то суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_4 покарання повністю дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши належним чином ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що впливають на вид і розмір покарання та призначив покарання у межах санкції статті за тяжкий злочин і призначене покарання за розміром не є максимальним покаранням, передбаченим санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання, як про це поставлено питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

Що стосується вирішення цивільних позовів потерпілих, то суд першої інстанції законно та обґрунтовано послався на висновки товарознавчих експертиз, які підтверджують розмір збитків, спричинених злочинними діями ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_29, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Що стосується розміру стягнень для відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_13 ОСОБА_14, то рішення суду і в цій частині є законним, оскільки прийняте із засад розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги про незаконність вирішення цивільних позовів у відсутність особи, якій пред'явлено обвинувачення у скоєнні цих же крадіжок, не ґрунтуються на законі, оскільки при постановленні в наступному обвинувального вироку щодо цієї особи, суд не позбавлений можливості вирішувати питання про відшкодування шкоди у солідарному порядку з раніше засудженим.

Відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз, вирішено відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 408, 419 КПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 20 грудня 2013 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 - без задоволення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Ященко В. А. Моїсеєнко Т. М.