Вирок № 37960317, 31.03.2014, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/866/13-к .

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2014 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Замши О.В.,

при секретарі - Машковій О.В.,

за участю:

прокурора -Неклеси Л.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

захисників - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_37,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 12013120110000428 за обвинувальним актом від 17.05.2013 р. по обвинуваченню за ст. 297 ч. 2 КК України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не одруженого, освіта 5 класів, працює різноробочим ДГ "Червоний Землероб", раніше судимого:

28.04.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця с. Вереміївка Бобринецького району, освіта 4 класи, одруженого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта 6 класів, одруженого, раніше судимого:

28.04.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим терміном на 3 роки;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Червонозорівка Бобринецького району, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою, групою осіб, скоїли кримінальне правопорушення, а саме, наругу над могилою, а також, незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України.

09.05.2012 року близько 22 години вечора ОСОБА_1, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з корисливих мотивів, маючи умисел незаконне заволодіння, шляхом таємного викрадення предметів, що знаходились на місці поховання, а саме з цвинтаря розташованого за с. Західне Бобринецького району, на двох мотоциклах прибули до вищевказаного цвинтаря, де зневажаючи суспільну пам'ять про померлих, продемонстрували зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій щодо поховання померлих, з дерев'яного столу загального користування, демонтували та викрали металеві ніжки та арматуру, з-під надгробних пам'ятників що розташовані на могилах ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, таємно викрали металеві швелера довжиною 1.5 метри, шириною 10 см., тим самим викравши металу загальною вагою близько 400-та кілограмів, вартістю за кілограм брухту чорного металу, згідно довідки вартості виданої ПП "ОСОБА_38" м. Кіровоград 1,8 грн.. на загальну суму 720грн.

З викраденим з місця події зникли та розпорядились ним на власний розсуд, продавши необізнаному в їх злочинних діях ОСОБА_24, тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєному правопорушенні визнав повністю та дав показання про те, що 09.05.2012 року у вечірній час він був у себе вдома, потім поїхав до ОСОБА_4 та запропонував покататися на мотоциклі. Погодившись, вони разом на мотоциклі поїхали полями. Біля лісопосадки, як виявилося на кладовищі, виявили стіл з металевими конструкціями, вирішивши їх продати як металобрухт, вони їх демонтували та склали на мотоцикл, крім того, з території кладовища, з під надгробних пам'ятників демонтували металеві швелери та арматуру. Все викрадене в ту ж ніч відвезли до ОСОБА_24 та продали як металобрухт. Отримавши 400 грн., розподілили їх між собою. Зазначив, що крадіжку вчиняли удвох з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з ними не було. Вказав на розкаяння у вчиненому.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав показання про те, що 9 травня 2012 року до нього на мотоциклі приїхав ОСОБА_2 та запропонував покататися. Проїжджаючи повз поля, доїхали до кладовища, де побачили металевий стіл, який вирішили розібрати на металобрухт. Демонтували металеві частини столу, а також витягли з під надгробних пам'ятників металеві швелера, арматуру. Все це завантажили на мотоцикл та відвезли до ОСОБА_24, продали йому як металобрухт за 400 грн. Зазначив також, що ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 з ними не було. Вказав на розкаяння та усвідомлення вчинку.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав та надав показання, що в день, коли було вчинено крадіжку на кладовищі з вечора 9 травня 2012 року до ранку 10 травня 2012 року був у своєї дівчини ОСОБА_25 у с. Новоградівка, Бобринецького району. Власноруч явку з повинною обвинувачений не писав, обвинуваченому зміст документу ніхто не оголошував, оскільки він читати та писати не вміє. Під час відтворення обстановки місця події обвинувачений знаходився біля кладовища, слідчий показував, де стати на відтворенні, без захисника. Обвинувачений при вході на кладовищі бачив розібраний стіл, розібраних могил обвинувачений ОСОБА_1 не бачив, слідчий з протоколом відтворення обвинуваченого не знайомив, не зачитував, сказав тільки розписатися і обвинувачений розписався. Протокол відтворення обстановки місяця події понятим у присутності обвинуваченого не зачитували. З обвинуваченим ОСОБА_4 9 травня 2012 року ніде не їздив, металобрухт свідку ОСОБА_24 не здавав.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав та надав показання про те, що 09.05.2012 року протягом дня та ночі був на роботі, а саме ставив сітки на ставку в АДРЕСА_3, який орендує ОСОБА_26 Близько 23 год. ходив додому поїсти, однак через годину повернувся на роботу. Причетність до вчинення крадіжки заперечує, до ОСОБА_24 металобрухт не відвозив. Явку з повинною обвинувачений не писав, підписав документ під тиском. На кладовищі обвинувачений тільки показував на ті пам'ятники, які казав слідчий, біля обвинуваченого та слідчого понятих не було. Скарг на дії слідчого прокуратури під час проведення перевірки за заявою обвинуваченого про фізичний вплив та психологічний тиск, застосований працівниками міліції на досудовому слідстві не писав.

Потерпілі ОСОБА_27, ОСОБА_28 в судове засідання не з'явилися, заяв, клопотань до суду з приводу міри покарання та цивільного позову не надавали

Представник цивільного позивача - Тарасівської сільської ради Бобринецького району надав до суду заяву, в яків просив справу розглянути без його участі та про свою відмову від цивільного позову.

Допитаний під час судового розгляду свідок сторони обвинувачення ОСОБА_24 надав показання про те, що 09.05.2012 року близько 23 год. ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на двох мотоциклах "Юпитер" та "Їж Планета" привезли до його домоволодіння вночі металобрухт, скручену арматуру, швелера та кутники до 2-х метрів, запропонували придбати і свідок їх придбав. На металевих виробах була іржа, та частково грунт. Металобрухт був складений на двох колясках, загальна вага металобрухту складала близько 400 кг. Заносили металобрухт до двору ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, четвертого чоловіка, що з ними приїхав він бачив на відстані. Щодо дати - 09.05.2012 року пояснив, що точно не пам'ятає, однак ці особи привозили метал лише один раз, інших випадків продажу металобрухту у травні 2012 року не було.

Допитана під час судового розгляду свідок сторони обвинувачення ОСОБА_30 надала показання, що у травні 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вдень привозили металобрухт різних видів, кутники та труби, копаний за селом з покинутої кладки, про що заздалегідь її чоловік домовився з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для використання у господарстві.

Судом на перевірку алібі обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_12, надала показання про те, що в 2012 році вона познайомилася з ОСОБА_1 та зустрічалася з ним, інколи він залишався в її домі ночувати. Пам'ятає про те, що 9 травня 2012 року ОСОБА_1 був у неї вдома з обіду і до ранку наступного дня. Ввечері, коли ОСОБА_1 відпочивав, на його телефон хтось дзвонив, однак вона відповіла, що ОСОБА_1 не може відповісти.

Свідок ОСОБА_31 надала показання про те, що ОСОБА_1 в 2012 році зустрічався з її дочкою ОСОБА_25. 9 травня він приїжджав до них додому та залишився на ніч, поїхав лише вранці 10 травня.

Аналогічні показання надав ОСОБА_33, який є вітчимом ОСОБА_25.

Свідок ОСОБА_34 надав показання про те, що він є охоронцем на ставку в АДРЕСА_3, який орендує його брат ОСОБА_26. ОСОБА_3 та ОСОБА_36 працювали на ставку, ставили сітки для вилову риби. 9 травня 2012 року він бачив їх на ставку. Зазначив, що зазвичай, у святкові та передсвяткові дні роботи на ставку багато, оскільки необхідно ставити сітки та виловлювати рибу, тому ОСОБА_3 не міг відлучатися з роботи. Він, свідок, охороняє ставок та живе неподалік, весь час біля ставка не перебуває, наглядає з будинку, який стоїть на відстані близько 50 метрів.

Свідок ОСОБА_36 надав показання про те, що в 2012 році він разом з ОСОБА_3, який є його родичем, працювали на ставку по вилову риби в ОСОБА_26 Вказав, що у святкові дні, такі як 9 травня вони, зазвичай всю ніч зайняті виловом риби, відлучаються не надовго, лише щоб поїсти, а потім повертаються на ставок.

Свідок ОСОБА_26 надав показання, що він є орендарем ставка в АДРЕСА_3, на ставку за усною домовленістю працював ОСОБА_3. Вилов риби в основному проводився вночі. Працював ОСОБА_3 не кожен день, а 2-3 дні на тиждень. Чи був він на ставку 9 травня 2012 року не пам'ятає, так як сам живе в АДРЕСА_4, а за ставком доглядає його брат ОСОБА_34.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності, критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що крадіжку вчиняли лише вони удвох, без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2, ОСОБА_3 - товаришем, показання обвинувачених спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності особами, які вчинили злочин в період іспитового строку. Крім того, їх показання спростовані показаннями свідка ОСОБА_24, зацікавленість якого у наданні до суду неправдивих показань відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не встановлена.

Не заслуговують на увагу суду доводи обвинувачених про вчинення психологічного тиску та фізичного тиску на обвинувачених працівниками міліції з метою примусити обвинувачених дати покази проти себе на досудовому слідстві та підписати процесуальні документи, оскільки вони спростовуються постановою про закриття кримінального провадження за № 42013120110000001 слідчого прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області від 25.03.2013 року відповідно до якої кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, яку обвинувачені отримали 28.03.2013 року та не оскаржували.

Показання свідків захисту ОСОБА_1 суд не бере до уваги з тих підстав, що свідок ОСОБА_25 є зацікавленою особою у забезпеченні алібі обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки перебувала з ним у близьких стосунках. Пам'ятаючи достеменно події 9 травня 2012 року, тобто події трирічної давності, не вказала жодної іншої дати, коли ще ОСОБА_1 був у неї вдома, що ставить під сумнів достовірність її показань та показань її батьків.

Свідки захисту ОСОБА_3 не довели чітких та беззаперечних фактів перебування ОСОБА_3 на ставку в АДРЕСА_3, оскільки за їх показаннями працівники на ставку були не весь час, відлучалися.

Їх показання також спростовані показаннями свідка ОСОБА_24, який чітко вказав на те, що 09.05.2012 року металобрухт привозили 4 особи, серед яких він впізнав ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Свідок обвинувачення ОСОБА_30 надала показання, які не стосуються обставин пред'явленого обвинувачення, оскільки придбавала металобрухт в обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13.05.2012 року, тоді як згідно пред'явленого прокурором обвинувачення весь вилучений з цвинтаря металобрухт обвинувачені продали 09.05.2012 року ОСОБА_24

Вина ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.297 КК України, крім показань обвинувачених, свідка ОСОБА_24, підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 22.05.2012 року, яким являється територія кладовища с. Західне Бобринецького району, в ході якого зафіксований факт наруги над могилами (а.с. 5, 6 т. 1);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 14.06.2012 року (а.с 80-81, т. 1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_1 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 126-130 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_3 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 131-135 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_2 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 136-138 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2012 року за участю ОСОБА_4 з фототаблицею, в ході якої обвинувачений розповів та показав за яких саме обставин справи він скоював наругу над могилою на території кладовища с. Західне Бобринецького району (а.с. 136-138 т.1).

Протоколи явки з повинною як докази судом не приймаються, оскільки їх оформлення викликає сумніви з тих підстав, що обвинувачені не могли їх читати самостійно через неосвідченість.

Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, не визнали себе винним в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, суд прийшов до висновку, що вина обвинувачених доведена повністю і дії обвинувачених підлягають кваліфікації за ч.2 с. 297 КК України в редакції статті Кримінального кодексу України станом на час вчинення злочину (09.05.2012 року) та перекваліфікації у зв'язку з прийняттям згідно Закону України № 728-VII від 16.01.2014 року нової редакції статті Кримінального кодексу України не потребує, оскільки новий закон про кримінальну відповідальність не скасовує злочинність діяння, не пом'якшує кримінальну відповідальність та не поліпшує іншим чином становище особи.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, вчинений обвинуваченими, віднесено до злочинів середньої тяжкості.

ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні злочину, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має трьох малолітніх дітей, перебуває на диспансерному обліку лікаря-психіатра через розумову відсталість легкого ступеню, є осудним.

Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

ОСОБА_4 визнав вину в чиненні злочину, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, перебуває на диспансерному обліку лікаря-психіатра через розумову відсталість легкого ступеню, є осудним .

Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

Протягом 1 року 8 місяців обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в межах обраного запобіжного заходу по кримінальному провадженню перебували під вартою, що, на думку суду, сприяло усвідомленню протиправності вчиненого, досягнення мети перевиховання, виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів.

З огляду на викладене, суд вважає можливим застосувати іспитовий строк відбуття покарання обвинуваченим без ізоляції від суспільства.

ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненому злочині, раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

ОСОБА_3 не визнав вину у вчиненому злочині, раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку, по місцю проживання характеризується задовільно, перебуває на диспансерному обліку лікаря-психіатра через розумову відсталість легкого ступеню, є осудним.

Обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання - не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_3, можливе лише в умовах ізоляції їх від суспільства, у межах санкції ч.2 ст.297 КК України. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не встановлено.

По справі заявлені цивільні позов ОСОБА_28, ОСОБА_27, які в судовому засіданні потерпілими не підтримані, тому підлягають залишенню без розгляду з правом потерпілих звернення до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Цивільним позивачем Тарасівської сільською радою заявлено про відмову від позову. Суд, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України вважає за можливе прийняти відмову від позову.

Судових витрат по справі не заявлено.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з часу фактичного затримання.

Зарахувати у строк відбування покарання перерід перебування під вартою ОСОБА_1 з 14.06.2012 року по 04.03.2014 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов'язання.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з часу фактичного затримання.

Зарахувати у строк відбування покарання перерід перебування під вартою ОСОБА_3 з 15.06.2012 року по 12.03.2014 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов'язання.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, призначити йому покарання у вигляді 4 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов'язання.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов'язання.

Цивільний позов ОСОБА_27 залишити без розгляду.

Роз'яснити потерпілому право звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, в порядку цивільного провадження.

Цивільний позов ОСОБА_28 залишити без розгляду.

Роз'яснити потерпілому право звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, в порядку цивільного провадження.

Прийняти відмову від цивільного позову Тарасівської сільської ради Бобринецького району.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя Замша О.В.