Ухвала суду № 37960027, 25.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/663/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М. П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача Миколенка Р. Л.

представника відповідача Мельниченка С. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуховецький каоліновий завод» (Позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Вінницької області (Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21січня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку по правомірності нарахування Позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2012 року з урахуванням уточнюючих розрахунків податковий зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданих до декларацій за жовтень-грудень 2009 року.

В результаті перевірки Відповідачем було оформлено акт № 81/22/30574526 від 25.10.2012 року, в якому зазначені виявлені порушення, а саме:

- п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 139 Господарського Кодексу України, в результаті чого у ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 293472 грн.

- п. 198.1, ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 433650 грн., в тому числі за жовтень 2009 року на суму 164497 грн., за грудень 2009 року на суму 269153 грн.

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2012 року в сумі 100217 грн.

- п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 2292593 грн. починаючи з березня 2008 року по жовтень 2008 року, з грудня 2008 року по березень 2009 року, з червня - липня 2009 року.

- п. 198.6 ст. 198, 200.1, 200.3, п. 200.4, 200.5, 200.17 ст. 200, п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 139 Господарського Кодексу України, в результаті чого платником занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1404742 грн., в тому числі з листопада 2011 року по лютий 2012 року, з квітню 2012 року по червень 2012 року.

- п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1, 200.3, п. 200.4, 200.5, 200.17 ст. 200, п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 139 Господарського Кодексу України, в результаті чого платником завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 9479 грн., в тому числі за березень 2012 року ( т. 1, а.с. 14-57).

Таким чином Відповідач врахував вищезазначені порушення та прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000682301 від 28.11.2012 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 433650 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 216825 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000692301 від 28.11.2012 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування та податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 28.11.2012 року, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 897330 грн.

Оскільки Позивач не згодний з податковими-рішеннями, тому 06.11.2012 року на адресу Відповідача направив заперечення № 286/13-К3 від 16.11.2012 року на акт перевірки № 81/22/30574526 від 25.10.2012 року, проте Козятинською ОДПІ заперечення залишено без задоволення .

Не погоджуючись з вказаним рішенням Позивач подав 14.12.2012 року до ДПС у Вінницькій області скаргу на акт за вих. № 304-12К3.

За результатами розгляду скарги ДПС у Вінницькій області на адресу підприємства надіслано рішення про результати розгляду первинної скарги вих. № 1182/10/10-02-11 від 30.01.2013 року, в якому зазначено, що податкове повідомлення-рішення Відповідача від 28.11.2012 року № 0000682301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 433650 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 50 % грн., що становить 216825 грн., податкове-повідомлення від 28.11.2012 року № 0000692301 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі заявленій у податковій декларації за липень 2012 року в розмірі 293472 грн. залишено без змін, а податкове повідомлення рішення від 28.11.2012 року № 0000702301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 897330 грн. збільшує на загальну суму 100217 грн.

Таким чином Позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 року форми "В4" № 0000102301, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 100217 грн. за порушення п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Щодо правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 року № 0000692301, колегія судів зазначає наступного.

Як встановлено зі змісту акту перевірки та заперечень Відповідача основним мотивом для винесення оскаржуваного рішення стало порушення п. 200.4, 200.5 ст. 200 Податкового Кодексу України, ст. 139 Господарського Кодексу України, яке податковим органом обґрунтовується наступним - не підлягає включенню до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2012 року сума ПДВ 170000 грн. по операціям здійсненим з ТОВ "Профітех ЛТД" в травні та червні 2012 року на суму ПДВ 170000 грн. Не підлягає включенню до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2012 року сума ПДВ в розмірі 49501 грн. по операціям здійсненим з ТОВ "Спецтехмонтаж-сервіс" в травні та червні 2012 року на суму ПДВ 49501 грн. Не підлягає включенню до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2012 року сума ПДВ 73971 грн. по операціям здійсненим з приватною багато профільною фірмою "Яніцький" в березні та травні 2012 року на суму ПДВ 73971 грн.

Таким чином до розрахунку бюджетного відшкодування ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" включено суму ПДВ, а саме 293472 грн. по господарським операціям, нарахування податкового кредиту яких відбулося внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, які не відображено на балансі підприємства, тобто які на момент проведення перевірки не введені в експлуатацію та не приймають участь в виробництві готової продукції.

В положеннях п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 200.6, 200.7, 200.8 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригіналами митних декларацій.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів вважає, що Відповідачем безпідставно відмовлено Позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року в загальній сумі 293472 грн., а тому вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ № 0000692301 від 28.11.2012 року підлягає задоволенню.

Також колегія судів звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення № 0000682301 від 28.11.2012 року було винесено на підставі акту перевірки згідно яких податковим органом встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме Позивачем включено до бюджетного відшкодування суму за товари/послуги, які фактично сплачені та не отримані в грудні 2009 року, а також повернуті в грудні 2009 року. В результаті підприємством в жовтні 2009 року завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 592 636 грн., в тому числі відповідно до поданого уточнюючого розрахунку в сумі 164 497 грн.

Суд апеляційної інстанції критично відноситься до даного твердження Відповідача, оскільки все спростовано Позивачем, та підтверджено податковими накладними про реальність здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами.

Крім того, як зазначає Позивач, податковий орган при визначенні даного порушення податкового законодавства непослідовно і суперечливо формує свою думку, оскільки відповідно до актів камеральних перевірок а саме: акту перевірки № 48/23/30574526 від 02.08.2010 року, акту перевірки № 78/23/30574526 від 19.11.2010 року, акту перевірки № 60/23/30574526 від 20.09.2010 року встановлено порушення, що підприємство не включило до розрахунку бюджетного відшкодування зазначені суми ПДВ та за результатами перевірок було винесено рішення форми "В2" та збільшено значення р. 25.2 в декларації з ПДВ. Це означає, що фактично платник податку не має права повторно заявити суми до бюджетного відшкодування. Виходячи з даної умови та листа ДПС України № 808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у р. 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядку 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподаткованих поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Таким чином, оскільки актами перевірки від'ємне значення знято згідно форми податкового повідомлення-рішення "В2" в 2010 році, то строк 1095 днів щодо відображення в рядку 24 податкової декларації не минув, отже податковий орган всупереч вимог статті 200 Податкового Кодексу України, безпідставно коригує рядок 24 декларації з податку на додану вартість.

Фактично результатами попередніх планових документальних перевірок за період 2007 по 2011 роки не виявлено порушень щодо невідповідності первинних документів, що співвідносяться з сумами зазначеними в акті перевірки від 25.10.2012 року № 81/22/30574526.

Від'ємне значення з податку на додану вартість є підтверджений податковий кредит - сума на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Податковий кодекс України не встановлює строку давності щодо використання податкового кредиту, а бюджетне відшкодування є правом платника, тому платник податку, який не має права на бюджетне відшкодування має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до повного його погашення. В даному випадку, виходячи зі змісту сформованих платником податків показників в декларації, заявлена сума в рядку 24 податкової декларації не може бути відшкодована платнику і не має прямого відношення до бюджетного відшкодування і впливає лише на зобов'язання платника податку.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 28.11.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 року № 0000102301 колегія суддів звертає увагу на наступне.

В акті перевірки зазначено порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме завищення податкового кредиту за липень 2012 року на суму 100217 грн. по придбанню товарів/послуг від ТОВ "Скела Терціум", не підтвердженою податковою накладною.

Відповідач вважає, що Позивач отримав від ТОВ "Скела Терціум" податкову накладну за природний газ № 18 від 30.06.2012 року, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 18.07.2012 року. Проте в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" відобразило накладну № 18 від 21.06.2012 року, яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України чітко визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2012 року № 1002 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Тому відповідно до вимог законодавства, колегія суддів звертає увагу, що якщо товариство має виписану та зареєстровану належним чином податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і в даній податковій накладній не змінювалася сума поставки, така накладна не впливає на показники в декларації, оскільки відповідає вимогам закону.

Отже враховуючи вище зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000102301 від 13.02.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 березня 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.