Ухвала суду № 37959807, 01.04.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7291/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

31.03.2014 до приміщення Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості, що виникла у зв'язку із невиконанням останнім умов договору № 5-11-32, 33, 34-2СТ6Б про надання послуг по зберіганню транспортного засобу на автостоянці, укладеного 05.11.2010 між ним та ОСОБА_1

Тобто має місце спір з приводу зобов'язання відповідача сплачувати позивачу плату за отримані послуги - збереження транспортного засобу, відповідно до укладеного договору.

А відтак позов про стягнення заборгованості, не можна вважати таким, що виникає із нерухомого майна, до якого застосовуються правила виключної підсудності.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 дано роз'яснення питань юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ.

Відтак, виключну підсудність можна використовувати при умові, що спір виникає із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (частина восьма статті 110 ЦПК), як вказано пунктом 39 Постанови пленуму ВССУ.

Також, зазначено, що правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому враховано, що правила статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Однак у договорі № 5-11-32,33,34-2СТ6Б про надання послуг по зберіганню транспортного засобу на автостоянці, укладеного 05.11.2010 не визначено та не вбачаються вказані умови.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.

Відповідно до положень ЦПК України, позивач може подати позовну заяву з вказаними вище вимогами, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 109 ч. 1, 115 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу для подання до належного суду.

Зобов'язати УДКСУ у Печерському районі м. Києва повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» сплачені:

- суму судового збору у розмірі 243,60 грн., що було перераховано: одержувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, МФО 820019, рахунок 312 142 067 00007, призначення платежу: за подання позовної заяви до Печерського районного суду м. Києва, за платіжним дорученням № 66 від 25.03.2014 через АТ «Укрбудінвестбанк» (МФО 380377).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Литвинова