Постанова № 37959155, 19.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 р. Справа № 804/2991/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Вошколупа В.Г.

представника відповідача Фадєєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ГАМБИТ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001392206 від 10.02.2014р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.02.2014 року №0001392206, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» застосовано штраф у розмірі 510, 00 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 363/22-02/30458125 від 30.01.2014 року про відмову в наданні належним чином завірених копій документів, за результатами якого, винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року №0001392206, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» застосовано штраф у розмірі 510,00 грн. Позивач зазначив, що товариство не допускало незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Податкового кодексу України строків їх зберігання. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства, а тому є правомірним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Нa підставі направлень від 23.12.13 року №1083/2202, від 23.12.13 року №1084/2202, від 23.12.13 року №1085/2202, від 23.12.13 року №1086/2202, від 23.12.13 року №1087/2202, від 23.12.13 року №1088/2202, від 23.12.13 року №1089/2202, від 24.12.13 року №1112/2202, виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, згідно наказу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 27.11.13 року №817 проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10р. по 31.12.12р. відповідно до затвердженого.

27.11.13р. головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» Кравченко Володимиру Анатолійовичу вручено під розписку повідомлення №154/10/22-0118 від 27.11.13р. на проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01.10.10р. по 31.12.12р. та копію наказу № 817 від 27.11.13р. «Про організацію проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ».

Перевірку проведено з відома директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» Ігнатьєва Євгена Володимировича, в присутності головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» Кравченка Володимира Анатолійовича.

Директору ТОВ ФК «Гамбит» було направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», який було отримано особисто головним бухгалтером ТОВ «ФК Гамбит» Кравченком В. А. 22.01.2014р., тобто, під час проведення перевірки.

У відповіді на запит, позивачем не надано до перевірки зазначену в запиті інформацію, аргументуючи свою позицію ст. 73 Податкового кодексу України.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 363/22-02/30458125 від 30.01.2014 року про відмову в наданні належним чином завірених копій документів, а саме: податкові угоди з приводу продовження термінів сплати грошових зобов'язань з наступними контрагентами: ТОВ «АКБ Україна» та Express Times.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року №0001392206, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГАМБИТ» застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з підпунктами 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також, фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, не менш, як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої, використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Відповідно до пунктів 85.2, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків, їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Крім того, судом не приймається до уваги посилання представника позивача на акт перевірки за № 555/22-06/30458125 від 12.02.2014р., оскільки оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі іншого акту, а саме: акту за № 363/22-02/30458125 від 30.01.2014 року .

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати які, є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ГАМБИТ" на користь Державного бюджету України решту судового збору в сумі 1 644,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що представником відповідача правомірність своїх дій доведена, останній діяв в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відповідно, в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ГАМБИТ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001392206 від 10.02.2014р.- відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ГАМБИТ" на користь Державного бюджету України решту судового збору в сумі 1 644,30 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 19.03.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов