Ухвала суду № 37954265, 13.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6589/13-а

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Красноокнянського районного центру зайнятості в інтересах Фонда загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Південної митниці Міндоходів, 3-тя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Красноокнянський районний центр зайнятості в інтересах Фонда загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з Південної митниці кошти в розмірі 19 192,75 грн., на користь держави до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято його з обліку в центрі зайнятості, у зв'язку із поновленням на посаді за рішенням суду на попередньому місці роботи в Південній Митниці (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року по справі № 815/4494/2012). За період перебування на обліку в Красноокнянському РЦЗ ОСОБА_3 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в розмірі 19 192,75 грн., Красноокнянський РЦЗ звернувся до Південної митниці з вимогою відшкодувати суму виплаченого ОСОБА_3 матеріального забезпечення. Враховуючи, що у добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не сплачені, позивач звернувся до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Південна митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що ОСОБА_3 проходив службу в митних органах України з 04.05.1994 року, з 02.02.2012 року був призначений на посаду головного інспектора митного поста «Платонове» Південної митниці, 21.06.2012 року був звільнений з посади головного інспектора митного поста «Платонове» Південної митниці.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_3 16.07.2012 року звернувся до Красноокнянського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

На підставі заяви ОСОБА_3 від 16.07.2012 року відповідно до наказу Красноокнянського РЦЗ № НТ120716 від 16.07.2012 року ОСОБА_3 надано статус безробітного на загальних підставах з 16.07.2012 року та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року по справі № 1570/4494/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 року, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1279-к від 20.06.2012 року у частині припинення з 21.06.2012 року перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора митного поста «Платонове» Південної митниці - ОСОБА_3 та поновлено на посаді аналогічній займаній до звільнення з 21.06.2012 року у Південній митниці.

На виконання п. 2 наказу Державної митної служби № 939-к від 04.06.2012 року Південною митницею було видано наказ № 418-к від 18.06.2013 року, яким ОСОБА_3 призначено на посаду головного інспектора відділу оформлення № 1 митного поста «Котовськ» Південної митниці з 18.06.2013 року.

У зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду відповідно пп. 2 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» відповідно до наказу Красноокнянського РЦЗ від 25.06.2013 року № НТ130625 припинено виплату по безробіттю ОСОБА_3 та знято його з реєстрації.

За період перебування на обліку з 16.07.2012 року по 10.06.2013 року ОСОБА_3 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в розмірі 19192,75 грн., що підтверджується довідкою Красноокнянського РЦЗ № 574/03-28 від 26.06.2013 року.

Керуючись положенням ч. 4 ст. ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Україні» Позивач звернувся до Південної митниці із повідомленням № 616/04-11 від 04.07.2013 року з вимогою повернути кошти в 15-денний термін в розмірі 19192,75 грн., що були виплачені ОСОБА_3 у вигляді допомоги по безробіттю.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному повинні бути відшкодовані Південною митницею, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин):Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-ІП, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 (далі - Порядок № 307), Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (далі - Порядок № 219).

Відповідно до п. «є» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про зайнятість населення» відносини зайнятості в Україні регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону.

Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм таки види компенсацій, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Зокрема, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, зокрема, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, -180 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 Порядку №307, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Крім того, пунктом 20 Порядку №219 передбачено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог центру зайнятості та стягнення з Південної митниці Міндоходів на користь центру зайнятості кошти у розмірі 19 192,75 грн. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для скасування ухваленого рішення не вбачається.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що Південна митниця Міндоходів не є правонаступником Південної митниці Державної митної служби України колегія суддів не може прийняти, оскільки пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20 березня 2013 року «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби України, у зв'язку з чим Південна митниця повинна відшкодувати Котовському міськрайонному центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3

Інших доводів, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування Південною митницею сум виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3, зокрема, доказів підтверджуючих відшкодування відповідачем сум сплаченої допомоги, в апеляційній скарзі не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Красноокнянського районного центру зайнятості в інтересах Фонда загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Південної митниці Міндоходів, 3-тя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.