Ухвала суду № 37954152, 20.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/648/13-а

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О..

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Інвестжитло» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державного підприємства «Інвестжитло» про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила стягнути з Державного підприємства «Інвестжитло» податкову заборгованість по земельному податку в сумі 151 305,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за даними облікових карток за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб , яку в добровільному порядку Підприємство не сплачує.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДП «Інвестжитло», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби його правонаступником Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 20.02.2012 року ДП «Інвестжитло» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було подано податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, в якій підприємством самостійно обраховано розмір земельного податку за користування земельною ділянкою площею 85 857 кв.м. з розрахунку 30 261,02 грн. у місяць, проте у визначені чинним законодавством терміни Підприємство узгоджену суму податкового зобов'язання в повному обсязі до бюджету не сплатило, що стало підставою для звернення податкового органу до суду про примусове стягнення податкового боргу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались направлені на його адресу податкові вимоги про сплату податкового боргу, не надано суду доказів про погашення цього боргу, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси є обґрунтованими та законними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 цього кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, 12.06.2013 року позивачем до ДПІ у Малиновського району м. Одеси подано уточнюючу декларацію з плати за землю, в якій площу земельної ділянки, що є об'єктом оподаткування, зменшено до 50 240 кв.м. та, відповідно, здійснено перерахунок земельного податку. Зазначена уточнююча декларація прийнята податковим органом, а Підприємством до бюджету перераховано визначену в уточнюючій декларації суму.

Водночас, колегією суддів встановлено, що за даними облікових карток, що ведуться ДПІ у Малиновському районі, за Підприємством рахується податкова заборгованість перед бюджетом з земельного податку в розмірі 151 305 грн.

Як пояснили в суді апеляційної інстанції представники ДПІ, відповідач впродовж тривалого часу порушував строки сплати самостійно узгоджених зобов'язань з земельного податку, у зв'язку з чим всі кошти, які надходили на рахунки Підприємства, незалежно від напряму сплати, спрямовувались податковим органом на погашення податкового боргу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 1570/6364/2012 за позовом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року, з ДП «Інвестжитло» стягнуто податковий борг по земельному податку в розмірі 156 663,30 грн., який утворився станом на 02.08.2012 року.

Оскільки Підприємством в подальшому до бюджету необхідні кошти з вказаного зобов'язання не сплачувались в повному обсязі, в нього знову утворився податковий борг, який станом на 02.01.2013 року становив 151 305,10 грн.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В свою чергу, відповідно до п.59.1ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року, на адресу ДП «Інвестжитло» направлялись перша та друга податкові вимоги, які були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях податкових вимог.

Отже, за наявності податкового боргу зі сплати самостійно узгодженого зобов'язання з земельного податку, податковий орган правомірно спрямовував кошти, що сплачував відповідач, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного Підприємством, у тому числі і суми, які надходили у рахунок погашення податкового боргу за рішенням суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Інвестжитло» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державного підприємства «Інвестжитло» про стягнення податкової заборгованості - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.