Ухвала суду № 37954142, 13.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2779/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області №73-к від 19.06.2013 року "Про звільнення ОСОБА_3", поновити його на посаді головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області та виплатити за час вимушеного прогулу середній заробіток.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує відсутністю законних підстав для його звільнення за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, адже до нього двічі застосовано дисциплінарну відповідальність за один і той самий проступок, зокрема, за видачу посвідчень водія тракториста-машиніста без складання іспитів. Крім цього зазначив, що фактичним приводом для його звільнення є факт порушення відносно нього кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна інспекція сільського господарства в Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що ОСОБА_3, перебуваючи на державній службі, був призначений на посаду головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області з 28.02.2012 року.

Наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області № 73-к від 19.06.2013 року ОСОБА_3 звільнено з посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було законних підстав для звільнення позивача за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, оскільки матеріалами справи не підтверджено факту систематичності. До того ж суд першої інстанції зазначив, що відповідач не дотримався передбаченої трудовим законодавством процедури застосування дисциплінарних стягнень, що свідчить про незаконність наказів про звільнення позивача та є підставою для поновлення останнього на займаній посаді та виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Колегія судів таки висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Регулювання правового становища державних службовців здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу» та норм КЗпП України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.

Порушення трудової дисципліни полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових чи службових обов'язків (п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених Постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984р. №213).

В даному випадку спірне питання полягає у перевірці наявності або відсутності факту систематичного невиконання позивачем обов'язків, покладених трудовим договором та дотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області №114 від 04.04.2013 року, з метою з'ясування фактів порушення ОСОБА_3 антикорупційного законодавства призначено службове розслідування, створено відповідну комісію, визначено період службового розслідування, а ОСОБА_3 на період проведення розслідування відсторонено від виконання посадових обов'язків.

В ході проведення вказаного службового розслідування Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області було встановлено порушення ОСОБА_3, як головою екзаменаційної комісії з атестації трактористів - машиністів, вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 року № 217 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» та наказу Міністерства АПУ від 06.04.2010 року № 174 «Про затвердження Порядку складання, приймання іспитів для отримання права на керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо - будівельними машинами та вимог до екзаменаційних білетів», а також посадової інструкції головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління технічного нагляду.

За наслідками службового розслідування наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 01.06.2013 р. № 65-к ОСОБА_3 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, а саме пп. 2.1, 2.8 Посадової інструкції, в частині недотримання вимог діючого законодавства України, наказів Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, нормативно-правових актів, Положення про відділ технічного нагляду та здійснення приймання теоретичних і практичних іспитів для отримання права на керування машинами та видачу за їх результатами посвідчень тракториста-машиніста.

Зокрема, даним наказом зафіксовано, що в книзі реєстрації видачі посвідчень тракториста-машиніста відсутні два підписи про отримання посвідчень, в деяких протоколах засідання екзаменаційної комісії відсутні підписи голови та членів екзаменаційної комісії, в 12 екзаменаційних картках відсутній висновок про складання іспиту та підписи голови та членів екзаменаційної комісії. Зазначені обставини, за висновком відповідача, свідчать про не належне виконання ОСОБА_3, як головою екзаменаційної комісії з атестації трактористів - машиністів, своїх службових обов'язків.

Крім цього, наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області № 66-к від 03.06.2013 року за неналежне виконання службових обов'язків, а саме п. п. 2.1, 2.8 посадової інструкції в частині недотримання вимог діючого законодавства України, наказів Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, нормативно-правових актів, Положення про відділ технічного нагляду та здійснення приймання теоретичних і практичних іспитів для отримання права на керування машинами та видачу за їх результатами посвідчень тракториста-машиніста та враховуючи систематичність порушень, ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління технічного нагляду охорони праці та пожежної безпеки. Враховуючи знаходження ОСОБА_3 на лікарняному, вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відкладено до виходу з лікарняного.

Даним наказом також зафіксовано порушення ОСОБА_3, як головою екзаменаційної комісії з атестації трактористів-машиністів, своїх посадових обов'язків, які полягали у видачі довідок на право керування машинами за відсутності справ по проведенню атестації, та у відсутності у деяких справах даних про прийняття іспиту. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать, що ОСОБА_3 видано довідки на право керування машинами 8 особам, які взагалі не складали іспитів.

Наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області № 72-к від 19.06.2013 року ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України.

Із вказаними наказами позивач був ознайомлений 19.06.2013 року, тобто у день його звільнення, про що свідчать його підписи на наказах.

Пленум Верховного Суду України в п.23 Постанови від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказав, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Таким чином, працівник може бути звільнений на підставі вказаного пункту лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та які складають зміст його трудових функцій, або правилами внутрішнього трудового розпорядку й у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не скасовані.

Разом з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, фактично позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне й теж саме порушення трудових обов'язків, яке було встановлено в ході проведення службового розслідування та мало триваючий характер, а саме, за порушення пунктів 2.1, 2.8 Посадової інструкції та відповідних норм діючого законодавства в частині видачі машиністам-трактористам посвідчень без фактичного складання практичного іспиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом повинні навести конкретні факти допущеного ним невиконання вказаних обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які і коли проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнень.

В ході розгляду справи судом першої інстанції не встановлено, що після застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 знов був вчинений дисциплінарний проступок, отже позивач не може вважатися таким, що систематично не виконував свої службові обов'язки, й, як наслідок, звільнений з посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з приводу виявлених в ході службового розслідування порушень від ОСОБА_4 відбирались пояснення лише до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, в той час як перед звільненням жодних пояснень від позивача не відбиралось, що є порушенням процедури, визначеної діючим законодавством.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів зазначає, що розрахунок середнього заробітку проведено судом першої інстанції відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо скасування наказу про звільнення, поновлення на раніше займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.