Рішення № 37951412, 26.03.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/424/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1097/14 Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О.

Доповідач Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Пікуля В.П.

При секретарі : Нестеренко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 5 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА», третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по виплаті страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 5 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» про стягнення заборгованості по виплаті страхового відшкодування задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті страхового відшкодування в розмірі 15089 грн.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі страхова компанія просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про стягнення на користь позивача 6476 грн.02 коп. страхового відшкодування, посилаючись на положення п.5 п.п.5.2 Методики товарознавчої експертизи по оцінці колісних транспортних засобів, вважає, що суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на їх вимоги, внаслідок чого помилково прийняв до уваги неналежний доказ у вигляді висновку автотоварознавчого дослідження, та не дотримався роз'яснень п.9 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27 березня 1992 року щодо необхідності обговорення питання про передачу майна, яке не може використовуватись за призначенням, особі, відповідальній за спричинення шкоди.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку про її часткове задоволення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 9 жовтня 2012 року на вул. С. Фронту в м. Полтаві сталася ДТП за участю автомобіля Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок вказаної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 5 листопада 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф у сумі 345 грн.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СК «ОСТРА», поліс цивільно-правової відповідальності № АВ 10123077 від 19 червня 2012 року.

Внаслідок ДТП автомобіль, яким керував ОСОБА_1 отримав механічні ушкодження.

10 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії «Остра» з повідомленням про настання страхової події, а 11 жовтня 2012 року заключив договір з суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 на проведення незалежної оцінки, який в той же день здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 29 жовтня 2012 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 16089 грн.

10 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до СК «Остра» із заявою про виплату страхового відшкодування .

Незважаючи на подання ОСОБА_1 до СК «ОСТРА» заяви про виплату страхового відшкодування та необхідного пакету документів, останнє потерпілому виплачено не було, що стало підставою для звернення до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та дійшов висновку про настання страхового випадку, а відтак і наявність підстав для стягнення з страхової компанії «Остра» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі, визначеного суб'єктом оціночної діяльності в звіті про незалежну оцінку майна від 29 жовтня 2012 року, зменшивши розмір відшкодування на розмір франшизи.

З вказаним висновком не може в повній мірі погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 988 ЦК України встановлює обов'язок страховика здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, в разі настання страхового випадку.

За змістом ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 36 згаданого Закону, страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, або у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування та протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Вірно встановивши в цій частині обставини справи та застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь потерпілого ОСОБА_1 страхової виплати.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з визначенням розміру такої страхової виплати.

Так, присуджуючи відповідачу виплатити страхове відшкодування в розмірі 16 089 грн., суд першої інстанції керувався висновками, викладеними суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 в звіті про незалежну оцінку майна.

Оцінюючи вказаний письмовий доказ в розумінні положень ст. 212 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаний звіт ґрунтується на візуальному огляді суб'єктом оціночної діяльності пошкодженого транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ 110217, 2003 року випуску, власником якого є ОСОБА_5, а в розпорядженні позивача автомобіль перебуває на правовій підставі - згідно довіреності від 7 травня 2013 року.

Огляд був здійснений 11 жовтня 2012 року, тобто через два дні після скоєної дорожньо-транспортної пригоди без участі представника страхової компанії, яка наділена правом впродовж 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника на місце настання страхового випадку для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Визначаючи вартість матеріального збитку, суб'єктом оціночної діяльності встановлено, що ринкова вартість самого автомобіля ЗАЗ 110217, 2003 року випуску, без урахування аварійних пошкоджень, з урахуванням ПДВ, становить 18457 грн., а вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу, становить 16089 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу визначений на рівні 0,34%.

За результатами здійсненого розрахунку, оцінювачем встановлено, що вартість пошкоджених деталей , з урахуванням фізичного зносу, складає 2198 грн.54 коп., вартість матеріалів (куди також включено вартість дрібних деталей і метизів, додаткові витрати) становить 3049 грн.70 коп.

При цьому на суму 10840 грн.76 коп. оцінювач визначив вартість ремонтних та малярних робіт, з яких 6168 грн. 96 коп. складає вартість ремонтних робіт, а 4671 грн. 80 коп. становить вартість малярних робіт .

До вказаної вартості ремонтних та малярних робіт - 10840 грн.76 коп. колегія суддів відноситься критично, оскільки вартість самого автомобіля до моменту аварії становила 18457 грн., а з приєднаних до звіту фотоматеріалів вбачається, що технічних пошкоджень зазнала лише передня ліва сторона автомобіля та в незначній ділянці його права передня частина, в іншій частині автомобіль не має візуальних технічних пошкоджень, які б свідчили про необхідність його відновлювати на суму 16089 грн., що складає 87 % його вартості, з рахуванням ПДВ.

Врахувавши вказані обставини, колегія суддів вважає, що має місце завищена вартість відновлювального ремонту, в яку також включений ПДВ.

При цьому, судом першої інстанції не було з'ясовано, чи є платником ПДВ суб'єкт, який здійснював фактичні ремонті роботи пошкодженого транспортного засобу.

Як повідомив в судовому засіданні в апеляційній інстанції сам позивач, ним було відремонтовано пошкоджений автомобіль, який після цього відразу він продав, згідно з наданими йому довіреністю від 27 травня 2013 року повноваженнями.

Вказаним обставинам, суд першої інстанції не дав відповідної правової оцінки, що призвело до постановлення помилкового рішення щодо стягнення на користь позивача страхової виплати в розмірі 16089 грн., у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.

Так, визначаючи розмір страхової виплати, колегія суддів в якості прямих збитків приймає до уваги вартість пошкоджених деталей, з урахуванням їх фізичного зносу на суму 2198 грн. 54 коп. та вартість малярних робіт на суму 3049 грн.70 коп., що загалом становить 5248 грн. 24 коп.

Таким чином, враховуючи франшизу в розмірі 1000 грн., на користь позивача в якості страхової виплати підлягає стягненню 4248 грн. 24 коп.

Окрім зазначеного, колегія суддів вважає помилково застосованою судом першої інстанції статтю 1187 ЦК України, яка не регулює спірні правовідносини, оскільки по справі має місце завдання шкоди транспортному засобу внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, а відтак застосовуються положення ст. 1188 ЦК України.

При обговоренні питання про передачу позивачем відповідачу після відшкодування збитків, пошкоджених запасних частин, які мають певну цінність, колегією суддів встановлено, що автомобіль після його від ремонтування позивачем було продано, а подальшу долю пошкоджених запчастин не представляється можливим встановити.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.п. 3,4, 316 , 317 ,ЦПК України, колегія суддів ,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 5 лютого 2014 року скасувати та постановити по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 4248 грн. 24 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

З оригіналом згідно.