Постанова № 37949318, 21.03.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/468/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретаріДехтярук В.В. , за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_3, Зозулі В.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000141700 від 29.01.2014 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000141700 від 29.01.2014 року, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15086 грн., основного платежу та штрафні санкції в сумі 4526 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, враховуючи наступне.

В акті перевірки № 4/17/НОМЕР_2 від 15.01.2014 року зазначено, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, сплачена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, покупцями товарів (послуг) відповідно до наданих місячних звітів по РРО за період з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року (12 останніх послідовних календарних місяців) сукупно складає 315650,05 грн. разом з тим складання всіх помісячних сум становить 291513,30 грн.

Висновки відповідача про перевищення 300000 грн., суперечать вимогам пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, тому що ним передбачено перевищення 300000 грн., без врахування податку на додану вартість.

Таким чином відповідач невірно встановив загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), безпідставно визначив обов'язок позивача зареєструватися як платника податку на додану вартість та протиправно нарахував до сплати податок на додану вартість і застосував штрафні санкції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000141700 від 29.01.2014 року, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15086 грн., основного платежу та штрафні санкції в сумі 4526 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, враховуючи наступне.

В акті перевірки № 4/17/НОМЕР_2 від 15.01.2014 року зазначено, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, сплачена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, покупцями товарів (послуг) відповідно до наданих місячних звітів по РРО за період з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року (12 останніх послідовних календарних місяців) сукупно складає 315650,05 грн. разом з тим складання всіх помісячних сум становить 291513,30 грн.

Висновки відповідача про перевищення 300000 грн., суперечать вимогам пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, тому що ним передбачено перевищення 300000 грн., без врахування податку на додану вартість.

Таким чином відповідач невірно встановив загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), безпідставно визначив обов'язок позивача зареєструватися як платника податку на додану вартість та протиправно нарахував до сплати податок на додану вартість і застосував штрафні санкції.

Крім того відповідач неправильно застосував ставку оподаткування, а саме: замість ставки 17 %, відповідач застосував ставку 20 %.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення є законним, прийняте за результатами проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства. Ставка оподаткування з податку на додану вартість в розмірі 20 % застосована правомірно.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

В судовому засіданні встановлено, що позивач 28.03.2012 року зареєстрована Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області як фізична особа-підприємець та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Однією із функцій органів державної податкової служби яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок визначені статтею 79 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Державним податковим органом згідно наказу «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5» № 265 від 12 грудня 2013 року, проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 30.11.2013 року.

Про проведення перевірки відповідач повідомив позивача письмовим повідомленням № 12 від 16 грудня 2013 року.

Згідно пунктів 86.1, 86.4 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

За результатами перевірки державним податковим органом складено акт «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 30.11.2013 року» № 4/17/НОМЕР_2 від 15 січня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

-пунктів 181.1, 183.2 статті 181 172 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу дораховано податок на додану вартість в сумі 15086 грн., за період з 10.08.2013 року по 30.11.2013 року, в тому числі: за серпень-вересень 2013 року в сумі 7907 грн., за жовтень 2013 року в сумі 3940 грн., за листопад 2013 року в сумі 3239 грн.;

-підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: позивачем не подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 року.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (финансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000141700 від 29.01.2014 року, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 19612 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 15086 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4526 грн.

Суд вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Позивач в період з 01.04.2012 року по 30.11.2013 року здійснювала підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування та отримала валовий дохід від здійснення підприємницької діяльності який відображено у первинних документах (фіскальних звітах по РРО, книзі обліку доходів та витрат) в сумі 412953,95 грн., в тому числі: за 2012 рік в сумі 124145,65 грн., за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року в сумі 288808,30 грн.

За період з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року, тобто за 12 останніх календарних місяців загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, сплачена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, покупцями товарів (послуг) відповідно до наданих місячних звітів по РРО, сукупно складає 315650,05 грн., в тому числі:

-за серпень 2012 року-11584,05 грн.,

-за вересень 2012 року-17495,45 грн.,

-за жовтень 2012 року-23088,60 грн.,

-за листопад 2012 року-28174,10 грн.,

-за грудень 2012 року-31647,25 грн.,

-за січень 2013 року-25592,60 грн.,

-за лютий 2013 року-37159,75 грн.,

-за березень 2013 року-32977 грн.,

-за квітень 2013 року-24136,75 грн.,

-за травень 2013 року-27625,25 грн.,

-за червень 2013 року-27007,50 грн.,

-за липень 2013 року-29161,75 грн.

Крім того вказані суми також відображені в книзі обліку доходів та витрат за формою 10, та в книзі обліку розрахункових операцій.

Такі обставини об'єктивно підтверджуються копією акту перевірки, копіями місячних та річних фіскальних звітів по РРО, копією торгового патенту серії ТПБ № 701007 від 03 травня 2013 року, копією книги обліку доходів та витрат, доданих до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно пунктів 183.1, 183.2 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

В зв'язку з тим, що за період з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року, коли позивач, перебувала на загальній системі оподаткування, загальна сума яка сплачена позивачу протягом останніх 12 календарних місяців за товари, сукупно перевищила 300000 гривень, позивач зобов'язана була зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, тобто не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.

Оскільки у липні 2013 року загальна сума яка сплачена позивачу протягом останніх 12 календарних місяців за товари, сукупно перевищила 300000 гривень, позивач у серпні 2013 року, не пізніше 10 числа зобов'язана була подати до контролюючого органу реєстраційну заяву, так як вона підлягала обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість.

Позивач реєстраційну заяву платника податку на додану вартість подала до відповідача 09.12.2013 року і зареєстрована як платник податку на додану вартість 10.12.2013 року, що підтверджується поясненнями сторін та копіями реєстраційної заяви платника податку на додану вартість і свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Із встановлених обставин суд робить висновок, що позивач не була зареєстрована як платник податку на додану вартість за період з 11.08.2013 року по 30.11.2013 року, тобто починаючи з першого дня після закінчення терміну подання реєстраційної заяви до першого дня місяця в якому пройшла реєстрація позивача як платника податку на додану вартість згідно поданої 09.12.2013 року реєстраційної заяви.

Відповідач, встановивши при проведенні перевірки суму отриману позивачем за реалізовані товари в період з 11.08.2013 року по 30.11.2013 року, провів нарахування податку на додану вартість за ставкою 20 %. Відповідний розрахунок наведений у письмових запереченнях відповідача на позов, доданих до матеріалів справи.

Отже внаслідок такого розрахунку позивачу нараховано податок на додану вартість в сумі 15086 грн.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Так як відповідач самостійно визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, він на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України нарахував позивачу штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання в розмірі 3771,50 грн.

Пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

За неподання декларацій з податку на додану вартість, відповідач на підставі пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України нарахував позивачу штраф у розмірі 510 грн.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

За несвоєчасне перерахування податку на додану вартість позивачу нарахована пеня в сумі 244,25 грн., (розрахунок пені додається).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) нараховані позивачу та визначені податковим повідомленням-рішенням в цілому становлять 4526 грн., = (3771,50 грн., +510 грн., +244,25 грн.).

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника позивача, враховуючи таке.

Відповідач при обрахуванні суми сплаченій фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, покупцями товарів протягом останніх 12 календарних місяців, відповідно до наданих місячних звітів по РРО, не міг врахувати суми податку на додану вартість, оскільки позивач при продажі товару не проводила нарахування такого податку, про що свідчить зміст місячних та річних фіскальних звітів по РРО.

Перевірка позивача проводилась за період з 01.04.2012 року по 30.11.2013 року і простий арифметичний підрахунок послідовно місяць за місяцем показує, що в період з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року загальна сума яка сплачена позивачу протягом останніх 12 календарних місяців за товари, сукупно перевищила 300000 гривень, що є підставою для обов'язкової реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Пунктом 10 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2014 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2015 року - 17 відсотків, в зв'язку з чим суд вважає, що відповідач при визначені суми податку на додану вартість позивачу, правомірно застосував ставку податку на додану вартість в розмірі 20 %, а не 17 % як це вважає представник позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що немає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141700 від 29.01.2014 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 19612 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 15086 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4526 грн.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та недоведений у судовому засіданні, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 16, 19, 20, 54, 58, 79, 86, 119, 123, 129, 181, 183 розділом XX ПК України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 26.03.2014 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2014 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський