Постанова № 37949292, 03.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 р. Справа №805/420/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Кугикліній І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокапітал"

до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання незаконними висновків акту перевірки

за участю:

від позивача: Костюк С.В. (дов. № 29/01 від 29 січня 2014 року)

від відповідача:Лютий Р.О.. (дов. № 4827/10/10-013 від 9 липня 2013 року)

Плотнікова М.Ю. (дов. № 68/8/05-61-10 від 31 січня 2014 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними висновків акту від 13 листопада 2013 року № 999/05-961-22-01/32672040.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки документальної позапланової перевірки є незаконними, а факти і дані, що викладені в акті не відповідають дійсності.

За змістом викладеного в позові в акті перевірки відповідачем зазначено про неможливість встановити цільове використання обладнання, ввезеного за ВМД №700000012/2011/005848 від 13 травня 2011 року за кодом 84171000 внаслідок встановлення порушення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 14 травня 2008 року «Питання ввезення намитну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих». Водночас, в акті перевірки відповідачем не зазначено умов та документів, які б свідчили про це порушення, документи надані на виконання пункту 1 зазначеної Постанови відповідачем не перевірялися. Окрім цього, позивач зауважував на нетотожності «неможливості встановити цільове використання», про що йдеться в акті, та «порушення умов цільового використання», що є передумовою збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно пункту 4 підпункту 197.16.2 пункту 197.16 статті 197 Податкового кодексу України.

Крім цього, позивач заперечував правомірність використання відповідачем в ході перевірки висновку експертів № 4651/15 від 15 жовтня 2013 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки його використання не відповідає статті 84 Податкового кодексу України. Висновки експертної установи № 4651/15 від 15 жовтня 2013 року складені за неповного дослідження використання обладнання, ввезеного згідно ВМД №700000012/2011/005848 від 13 травня 2011 року за кодом 84171000, без врахування дійсного стану (етапу) будівництва промислового комплексу з утилізації шламових відходів. На момент дослідження будівництво промислового комплексу з утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва не є завершеним, що унеможливлює у повній мірі використання повного комплексу енергозберігаючих рішень, передбачених проектом. В період з січня 2013року по момент проведення перевірки на підприємстві здійснювалися пусконалагоджувальні роботи, побічним ефектом яких є випуск готової продукції.

Позивач зауважував на тому, що до закінчення будівництва та вводу в експлуатацію всіх дільниць підприємства та завершення комплексу пусконалагоджувальних робіт взагалі неможливо визначити цільове використання цеху з утилізації шламових відходів.

Додатково позивач зауважив на тому, що акт перевірки підписаний двома особами із чотирьох перевіряючих, що свідчить про невідповідність вимогам чинного законодавства зазначеного акту.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову. В наданих до суду запереченнях проти позову в обґрунтування незгоди виклав обставини, тотожні викладеним в акті перевірки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал»» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32672040.

В період з 20 жовтня 2013 року по 6 листопада 2013 року Державною податковою інспекцією в Будьоннівському районі м. Донецька на підставі наказів № 185 від 23 жовтня 2013 року, № 198 від 31 жовтня 2013 року та відповідно до направлень №№ 133, 134, 135, 136 від 24 жовтня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» з питань наявності або відсутності порушення податкового законодавства при імпорті технологічного металургійного обладнання, його нецільового використання, часу та повноти розрахунків з підприємством нерезидентом за поставлене металургійне обладнання за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року. За наслідком проведеної перевірки податковою інспекцією складений акт № 999/05-61-22-01/322672040 від 13листопада 2013 року (арк. справи 10-16).

Згідно висновків акту в ході перевірки встановлено порушення позивачем абзацу 4 підпункту 197.16.2 пункту 197.16 статті 197 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2013 року на 18 328 752,02 грн. та пунктів 16, 18 частини 1 статті 282 Митного кодексу України, що призвело до несплати ввізного мита в сумі 4 363 988,58 грн.

Правомірність наведених висновків є спірною обставиною у межах цієї справи.

Встановлені податковою інспекцією обставини, що стали підставою наведених висновків описані в акті перевірки та полягають в наступному.

За змістом акту, в ході проведеної перевірки встановлено укладання позивачем контракту з компанією «MoxisaOU» (Таллінн, Естонія), умовами якого передбачено постачання останньою на умовах CIF Маріуполь комплектного об'єкту: «Цеху з утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва». На виконання умов договору позивачем отримано за ВМД № 17984 від 28 грудня 2010 року технічну документацію (24 241,55 грн.), за ВМД №700000012/2011/005848 від 13 травня 2011 року печі та горни для виплавляння або іншого термічного оброблення іритових руд або руд металів, доменну піч з середньодобовим виробництвом готової продукції 300 т; цех з утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва, що був у використанні, який складається з наступного обладнання: рудного двора, відкритого типу; резервного складу (код товару 8417100, вартість - 87 279 771,52 грн.) та за ВМД № 17391 від 26 грудня 2011 року торктремасса (код товару 38160000, вартість 1 613 838,60 грн.).

Проведені операції відображені в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт20 Кт 632:88 893 610,23 грн., Дт 15 Кт 63224 241,55 грн., Дт 84 Кт 63232 319,55 грн. Монтаж об'єкта відображено в бухгалтерському обліку операцією Дт 15 Кт 20 44 940 167,35 грн.

При імпорті товарів за ВМД 700000012/2011/005848 від 13 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» скористалося пільгою відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 14 травня 2008 року «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих», в рамках дії цієї постанови товариством не сплачено ввізне мито у розмірі 5% вартістю ввезеного обладнання в сумі 4 363988,58 грн. та податок на додану вартість в сумі 20 % вартості ввезеного обладнання в сумі 18 328 752,02 грн.

Далі в акті перевірки йдеться про порушення позивачем умов, що були встановлені документами, наданими на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 14 травня 2008 року «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих», з огляду на що цільове використання обладнання, ввезеного за ВМД№700000012/2011/005848 від 13 травня 2011 року за кодом товару 84171000 встановити неможливо (арк. 5 акту перевірки).

За змістом абзацу 4 підпункту 197.16.2 статті 197 Податкового кодексу у разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов'язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов'язання.

Частиною 2 статті 282 Митного кодексу передбачено, що у разі порушення підприємствами порядку цільового використання товарів, звільнених від оподаткування, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звільнення від оподаткування митом, до цих підприємств, незалежно від притягнення їх посадових осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статті 30 та статті 123 Податкового кодексу України.

Доводи податкової інспекції, що стали підставою дійдення висновків про неможливість встановити цільове використання описані в акті перевірки та полягають в наступному: 1. відповідно до наказу позивача № 158 від 21 листопада 2012 року пусконалагоджувальні роботи першої черги промислового комплексу з утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва розпочато 21 листопада 2012 року; 2. згідно актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) від 2 січня 2013 року № 82, 88, 89, 84, 85 та від 1 січня 2013 року № 86 об'єкти: ливарний двір (балансова вартість 2 995 908,95 грн.), насосна зворотного водопостачання технічної води (балансова вартість 194 517,77 грн.), огорожа (балансова вартість 829 552,27 грн.), підстанція ПС-1 (ТП-2х1600 кВА) (балансова вартість 745 032,87 грн.), майданчик під пилоочищувачем грубого очищування (циклон гравітаційний) (балансова вартість 237 298,65 грн.) та машинна зала (балансова вартість 2 969 365,84 грн.) введені в експлуатацію з 2 січня 2013 року; 3. згідно отриманої інформації від державного підприємства «Регіональні електричні мережі» товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» в 2011 році спожито електроенергію в розмірі 487 153 КВт, в 2012 році в розмірі 2 027 682 КВт, в 2013 році в розмірі 333 557 КВт. Нараховано до сплати за споживання електроенергії - 6 682 348,16 грн.; 4. в експертному висновку № 4651/15 від 15 жовтня 2013 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено: технологічне металургійне обладнання на промисловому комплексі ТОВ «Енергокапітал» знаходиться в робочому стані і використовується для виробництва переробного чавуну в чушках; на промисловому комплексі ТОВ «Енергокапітал» відсутні та не використовуються енергозберігаючі технології доменного виробництва рідкого чавуну при переробці, утилізації шламових відвалів, які утворилися при виробничій діяльності вугільних та металургійних підприємств; промисловий комплекс ТОВ «Енергокапітал» доменного виробництва рідкого чавуну не відповідає проекту ПрАТ «Інститут «Укркольорметобробка» через відсутність в ньому ділянки виготовлення окатишів із шламів вугільного та металургійного виробництва методом окомкування та виробництва власної електроенергії.

Дослідивши наведені обставини суд зазначає наступне.

За змістом підпункту 197.16.2 статті 197 Податкового кодексу України та статті 282 Митного кодексу України нарахування податкових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість можливо у разі виявлення порушень умов цільового використання імпортованих товарів, звільнених від оподаткування на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 444. При цьому, оскільки позивачем на умовах контракту № 090210 від 9 лютого 2010 року придбавався комплектний об'єкт - цех по утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва, яке було ввезено згідно ВМД № 700000012/2011/005848 для застосування передбачених наведеними статтями наслідків, слід виходити з фактів встановлення порушень використання всього об'єкту.

За змістом акту перевірки висновки відповідача про порушення позивачем вимог щодо цільового використання (неможливість цільового використання) вмотивовані інформацією, що викладена в акті введення об'єктів в експлуатацію, наказі про початок пусконалагоджувальних робіт першої черги промислового комплексу, наданих позивачем до перевірки, відомостей державного підприємства «Регіональні електричні мережі», експертного висновку № 4651/15 від 15 жовтня 2013 року, складеного Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Суд зауважує на том, що в жодному з описаних в акті перевірки документів не йдеться, по-перше, про встановлення факту порушення умов використання ввезеного позивачем обладнання за ВМД № 700000012/2011/005848, по-друге, про використання не за цільовим призначенням повного комплексу придбаного об'єкту.

Так, згідно акту відповідача перевіркою встановлено введення в експлуатацію позивачем частини придбаного комплексу. За змістом введення позивачем в експлуатацію ввезеного обладнання відображено бухгалтерською проводкою Дт 15 Кт 20 44 940167,35 грн., що означає збільшення витрат на придбання чи створення матеріальних активів та витрачання належних підприємству сировини, запасних частин чи матеріалів на виробництво (експлуатацію, будівництво). За змістом описаних в акті перевірки актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів товариством введено в експлуатацію основні засоби загальною вартістю 7 971 676,35 грн., в той час як ввезено за ВМД № 700000012/2011/005848 обладнання вартістю 87 279 771,5 грн. В експертному висновку № 4651/15 від 15 жовтня 2013 року зазначено, що в ході дослідження встановлено, що ділянка окомкування, що входить до першого етапу отримання чавуну з відходів вугільного та металургійного виробництва знаходиться в стадії будівництва, котел, турбіна та генератор знаходяться в неробочому стані.

Отже, в ході перевірки податковою інспекцією не досліджено питання щодо дотримання цільового використання повного комплексу ввезеного позивачем обладнання за ВМД № 700000012/2011/005848, висновки відповідача про порушення вимог цільового використання не можуть бути застосовані до повного комплексу ввезеного обладнання. Повний перелік ввезеного позивачем обладнання за ВМД № 700000012/2011/005848 у відповідності до опису, наведеного в графі 31 ВМД та додаткових листах декларації, в акті взагалі не визначений.

Окрім цього, жоден з досліджених в ході перевірки документів, зокрема: експертний висновок Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 4651/15 від 15 жовтня 2013 року, не містить інформації про встановлення фактів порушення позивачем умов цільового використання повністю чи частини промислового комплексу: Цеху по утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва, який був ввезений за ВМД № 700000012/2011/005848 (арк. справи 47-53). Висновок про неможливість встановлення цільового використання придбаного позивачем комплексу вперше викладений в акті відповідача, висновки якого оскаржуються.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначене Податковим кодексом України коло повноважень податкового органу не містить повноважень щодо перевірки (контролю) цільового використання імпортованих платником податків товарів.

Водночас, згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 14 травня 2008 року контроль за використанням ввезених на митну територію України товарів за призначенням здійснює митний орган за місцем реєстрації суб'єкта господарювання та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження в установленому порядку. У разі виявлення факту порушення вимог щодо цільового використання товарів митний орган, що здійснив оформлення товарів, надсилає відповідну інформацію органові державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для стягнення несплачених сум податку на додану вартість, ввізного мита та пені відповідно до пункту 197.16 статті 197 Податкового кодексу України та частини другої статті 282 Митного кодексу України.

В експертному висновку № 10 В070022 14.41 0535 П про відповідність нормативним актам з питань енергозбереження від 30 вересня 2010 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області визначено кілька критеріїв енергозбереження, проте всі наведені у висновку критерії не досліджені податковою інспекцією в ході перевірки.

Втім, при вирішенні питання про наявність підстав для визнання незаконними висновків акту перевірки суд виходить з наступного.

Основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначені порядок адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, компетенцію контролюючих органів, зокрема, органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України). Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.11 Податкового кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772 (надалі - Порядок).

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки діяльності позивача відповідачем складений акт № 999/05-61-22-01/32672040 від 13 листопада 2013 року.

З висновків акту перевірки відповідно до вимог порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, відповідач, в результаті дослідження документів висловив свою точку зору стосовно наявності або відсутності порушень податкового законодавства при імпорті технологічного металургійного обладнання позивачем. Суд зазначає, що надання оцінки встановленим в ході перевірки обставинам та викладення податковим органом висновків є метою проведення перевірки та обов'язком органу державної податкової служби.

Згідно пункту 3 Порядку, згідно якого актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 7 Розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Тобто сам по собі акт, як і його складова частина - розділ «Висновки», являє собою документ, складанням якого оформлюється проведенням податковою інспекцією перевірки платника податків, спосіб оформлення реалізації наданих податковій інспекції повноважень на проведення перевірки. Складова частина акту перевірки - висновки, не породжують для позивача будь-яких обов'язків, не носять обов'язкового характеру для нього, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб'єктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що відсутність порушеного права як об'єкту захисту свідчить про неможливість надання судового захисту.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про спричинення будь-яких негативних правових наслідків для позивача оскаржуваними висновками акту перевірки, з огляду на що, заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772 та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокапітал» до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними висновків акту перевірки від 13 листопада 2013 року № 999/05-61-22-01/32672040 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань наявності або відсутності порушень податкового законодавства при імпорті технологічного металургійного обладнання, його нецільового використання, часу та повноти розрахунків з підприємством нерезидентом за поставлене металургійне обладнання за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року в частині порушення абзацу 4 підпункту 197.16.2 пункту 197.16. статті 197 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану варітьсь за січень 2013 року на 18 328 752,02 грн. та порушення пунктів 14, 16 статті 282 Митного кодексу України, що призвело до несплати ввізного мита в сумі 4 363 988,58 грн., - відмовити повністю.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 7 березня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.