Ухвала суду № 37948988, 28.03.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1099/2014р. Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В.

Категорія: 24 Доповідач - Радченко С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року березня місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Вербицької Л.І., Капітан І.А.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з газопостачання, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Херсонгаз» (далі за текстом ПАТ «Херсонгаз») звернулось до суду з позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та отримує від підприємства послуги з газопостачання. Оскільки відповідач тривалий час не здійснює оплату за надані послуги станом на 01.11.2013 року утворилася заборгованість в сумі 689,5 грн. Просили суд стягнути на користь ПАТ «Херсонгаз» заборгованість за надані послуги в сумі 689,5 грн, а також інфляційні витрати в сумі 1,14 грн та три відсотки річних в сумі 27,39 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2014 року позов ПАТ «Херсонгаз» задоволено частково. З урахуванням строку позовної давності, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Херсонгаз» 534,45 грн в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з газопостачання, яка утворилась за період з серпня 2010 року по грудень 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Херсонгаз» інфляційні збитки в сумі 1,14 грн та три відсотки річних в розмірі 27,39 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Херсонгаз» судові витрати в сумі 229,40 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надає, а відповідач отримує послуги з газопостачання, однак в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач належним чином не оплачує отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана належна юридична оцінка, ґрунтується на вимогах закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування строку позовної давності, оскільки він ґрунтується на положеннях ч.3 ст.267 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 та є споживачем послуг, які надає ПАТ «Херсонгаз», своєчасно не вносить оплату за надані послуги, в результаті чого, за ним виникла заборгованість, яка станом на 01 листопада 2013 року становить 689,5 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку №44703, з яких 155,06 грн. - заборгованість, яка виникла до серпня 2010 року, за період з серпня 2010 року по грудень 2013 року заборгованість складає 689,5 грн (а.с.4-5).

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з «Правил надання населенню послуг з газопостачання» затверджених Постановою KM України № 2246 від 09.12.1999 року, у разі відсутності лічильника газу оплата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, що відповідно до Постанови KM України №619 від 08.06.1996 року «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» складає 18,3 куб. на 1 особу.

Відповідно до примітки 5 Норм споживання у разі перерви у централізованому гарячому водопостачанні населення норма споживання природного газу на плиту газову встановлюється 18,3 куб. метра на людину на місяць.

Так, під час нарахування плати за природний газ у разі відсутності газових лічильників та за відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача, норма споживання природного газу на газову плиту становить 18,3 куб. метра людино-місяць.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення, в межах строку позовної давності, з відповідача на користь позивача суми заборгованості за послуги з газопостачання в сумі 534,45 грн., оскільки в даному випадку було правильно застосовані норми матеріального права, а розрахунок заборгованості повністю підтвердився дослідженими в судовому засіданні доказами.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідачу нарахована заборгованість за період коли між сторонами не було жодних договірних відносин, як того вимагає закон, на підставі якого у споживача можуть виникати зобов'язання по сплаті наданих послуг, як такі, що не спростовують мотивованих висновків суду щодо стягнення заборгованості за фактично надані комунальні послуги. Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для нестягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на належних доказах, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване, а тому скасуванню не підлягає.

В силу ч.1 ст.88 ЦПК України, підлягають зменшенню стягненні з відповідача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог з 229,40 грн до 176,63 грн, що, проте, не є підставою для скасування чи зміни правильного по суті рішення відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Зменшити стягненні з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» судові витрати з 229,40 грн до 176,63 грн.

Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: