Ухвала суду № 37946363, 31.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20848/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі - Добрянському М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лакма» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Лакма» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2013 року №0009942220,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Лакма» (далі - ПАТ «Лакма», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2013 року №0009942220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного.

16.05.2013р. відповідачем була проведена перевірка ПАТ «Лакма» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) по взаємовідносинам з ПАТ "Банк Кіпру" (код ЄДРПОУ 19358784) за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №543/22-6/00204625.

Актом перевірки встановлено порушення п. 185.1, 187.1 статті 185 ПК України в результаті чого позивачу занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2012 року в сумі 7 708 752 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 04.06.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0004102260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 9 635 940 грн., в тому числі основний платіж - 7 708 752 грн. та штрафні санкції - 1 927 188 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2013р. по справі №826/9314/13-а, яка набрала законної сили 03.12.2013р. позов ПАТ "Лакма" про скасування податкового повідомлення - рішення №0004102260 залишено без задоволення.

10.09.2013 р. позивачу був надісланий запит №6428/10/26-54-22-02-20 з проханням надати пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин з ПАТ «Банк Кіпру», а саме висновок 1427-КВ про ринкову вартість об'єкта оцінки майнового комплексу загальною площею 18818,3 м2 розташованого за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12 (а.с. 34).

23.09.2013 р. позивач надав відповідь на вищезазначений запит, однак висновок 1427-КВ про ринкову вартість об'єкта оцінки майнового комплексу позивачем надано не було.

Отже, відповідачем була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) по взаємовідносинам з ПАТ "Банк Кіпру" (код ЄДРПОУ 19358784) за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р., за підсумками якої складено акт перевірки від 08.11.2013р. №673/26-54-22-2/00204625.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 185.1, 187.1 статті 185 ПК України, результаті чого позивачу занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2012 року в сумі 1 541 751 грн., з врахуванням заниження податкового зобов'язання в розмірі 7 708 752 грн., що відображено в акті перевірки від 16.05.2013р. №543/22-6/00204625.

У зв'язку із наведеним відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від

27 листопада 2013 року №0009942220, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 1 927 189грн., в тому числі основний платіж - 1 541 751грн. та штрафні санкції - 385 438грн.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Колегія суддів критично сприймає посилання позивача на те, що відповідач при проведенні перевірки 16.05.2013р. мав копію звіту про оцінку майна, а посилання на нього в акті перевірки №543/22-6/00204625 було зроблено відповідно до рішення Господарського суду

м. Києва від 29.11.2012 року по справі №5011-56/15943-2012.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що на момент проведення документальної перевірки, висновки якої відображені в акті №543/22-6/00204625 від 16.05.2013 року, був відсутній висновок 1427-КВ про ринкову вартість об'єкта оцінки майнового комплексу, тож враховуючи те, що позивачем не було надано означеного висновку, відповідач мав достатні та обґрунтовані підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" 02 липня 2008 року укладено кредитний договір № 002-71/2008р.

З метою виконання умов кредитного договору, 02 липня 2008 року між позивачем та вказаним банком укладено іпотечний договір (реєстраційний № 3027), за умовами якого такий договір забезпечує виконання позивачем зобов'язань перед вказаним банком, що випливають із кредитного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2012 року у справі № 5011-56/15943-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року, право власності на предмет іпотеки визнано за АБ "АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого є ПАТ "Банк Кіпру".

25 грудня 2012 року здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Банк Кіпру".

Згідно з підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом "а" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до підпункту «б» п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту «а» п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо заниження ПАТ «Лакма» податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 541 751грн., з урахуванням висновків по акту перевірки №543/22-6/00204625 від 16.05.2013 року на суму ПДВ в розмірі 7 708 752 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товартиства «Лакма» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.