Ухвала суду № 37944975, 06.02.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Куцина М.М.,

суддів: Бондаренка Ю. О. , Собослоя Г. Г.

при секретарі : Гаврилко В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 листопада 2013 року у справі за заявою ОСОБА_1, де зацікавлена особа - Ракошинська сільська рада Мукачівського району, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а :

Заява мотивована тим, що його мати ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, склала заповіт на його ім'я. За життя мати була власником домоволодіння по АДРЕСА_1.

Оскільки заявник постійно проживав за вказаною вище адресою , він 8 липня 2013 року звернувся до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про оформлення спадкової справи за спадкоємцем.

Однак, 9 липня 2013 року нотаріус прийняв постанову, якою відмовив йому у вчиненні нотаріальних дій з мотивів того, що його постійне проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами.

Крім того, нотаріус у цій постанові зазначав, що свідоцтво про спадщину за заповітом на будинок із надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 видане бути не може, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на нерухомість. Реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно органами бюро технічної інвентаризації не проводилась.

Заявник, відповідно до паспортних даних, зареєстрований по АДРЕСА_1.

Заявник постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і прийняв спадщину .

Заявник зазначав, що встановлення даного факту, що має юридичне значення, йому необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме спадкове майно, відповідно до вимог ч.1 ст.1297, ст. 1299 ЦК України.

Заявник вважав, що відповідно до ст. 1223 ЦК України, він має право на спадкування за заповітом, але оскільки у визначений законом строк він не звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то у нього відсутній документ, який підтверджує цю обставину, тому що у паспорті зазначене інше місце його реєстрації.

Заявник, посилаючись на зазначені у заяві обставини справи, та з підстав, передбачених ч.2 ст.256 та ч.3 ст. 1268 ЦК України, просив в суді першої інстанції встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що він, ОСОБА_1, на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, постійно проживав разом зі спадкодавцем, своєю матір'ю ОСОБА_2, в будинковолодінні АДРЕСА_1.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 25 листопада 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.

З даним рішенням не погодився заявник ОСОБА_1, який оскаржив це рішення в апеляційному порядку, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати дане рішення та ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

Заявник та представник заінтересованої особи по справі повторно не з'явилися до суду апеляційної інстанції.

Представник заінтересованої особи надіслала до апеляційного суду заяву, у якій просить розглянути справу без участі представника Ракошинської сільської ради.

Справу розглянуто, згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України, без участі осіб, які приймали участь у справі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України , якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження , апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що заявником не подано доказів, які стверджували б факт постійного проживання разом із спадкоємцем по АДРЕСА_1

Матеріалами справи встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року його матері - ОСОБА_2 її син ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлений законом строк не звертався.

Заявник із даною заявою звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_4 Мукачівського районного нотаріального округу у липні 2013 року.

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 9 липня 2013 року за №19/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 на будинок із надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою- АДРЕСА_1 з підстав того, що у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на право власності на будинок, земельну ділянку, і відсутня реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.( а. с.10)

Із письмової відповіді Ракошинської сільської ради Мукачівського району від 30 січня 2014 року вбачається, що інформація про спадкоємців на будинок АДРЕСА_1 в сільській раді відсутня.

Зокрема, із цієї письмової відповіді вбачається, що за дворогосподарством в АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка, яка була в користуванні громадянина ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані в даному будинковолодінні.

Спір між сторонами стосується спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , син якої у встановлені законом строки із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.

Заявником не подано доказів, які б у суді першої та апеляційної інстанції стверджували факт про наявність або відсутність інших спадкоємців, які в майбутньому можуть оспорювати право на спадковий будинок та земельну ділянку.

Зокрема, із цієї письмової відповіді Ракошинської сільської ради вбачається, що за дворогосподарством в АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка, яка була в користуванні громадянина ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані в даному будинковолодінні.

Відповідно до п.2. Постанови Пленуму Верховного суду України „ Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

З апеляційної скарги, із письмових доказів, долучених до справи, вбачається, що між сторонами існує спір про право

При наявності спору про право, суд мав розглядати справу в позовному провадженні.

Згідно із ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, оскільки між сторонами наявний спір про право, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, судове рішення слід скасувати, а заяву залишити без розгляду, роз'яснивши ОСОБА_1 право на звернення до суду на загальних підставах - у порядку позовного провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209,218,234,236, 256,303,307,308,313,314, 315,317,319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 25 листопада 2013 року- скасувати.

Заяву ОСОБА_1, де зацікавлена особа Ракошинська сільська рада Мукачівського району, про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. І може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: