Ухвала суду № 37944415, 27.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6376/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представник відповідача - Мороз О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправними дій щодо відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно та про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року ОСОБА_2, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Дубровіної №1438325 від 05 квітня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що дії відповідача не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (надалі - Порядок №703).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року позов задоволено - частково.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Дубровіної О.В. про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1438325 від 05 квітня 2013 року.

Судом зобов'язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

В решті позовних вимог, судом першої інстанції було відмовлено.

В апеляційній скарзі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином.

Справа апеляційним судом розглянута в порядку ч.4 ст. 196 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає на наступних підставах.

Так, фактичні обставини справи свідчать про те, що 28 березня 2013 року ОСОБА_2 з метою державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), до якої додав: витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 176284436 від 05 лютого 2008 року, виданий КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» (номер запису 917 в книзі: 565-пр-17) (оригінал та фотокопія), свідоцтво про право власності від 04 лютого 2008 року на квартиру АДРЕСА_1 від 04 лютого 2008 року (оригінал та фотокопія), технічний паспорт на зазначену квартиру (оригінал та фотокопія) (а.с. 33-36).

05 квітня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Дубровіної О.В. за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_2 на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 16 та 23 Порядку №703, прийнято рішення №1438325 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав - документам, що їх посвідчують, внаслідок розбіжності відомостей про квартиру між правовстановлюючим документом та реєстраційними даними (а.с. 6).

Суд першої інстанції, з'ясовуючи зазначені обставини встановив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 04 лютого 2008 року, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2007 року справа № 2-8871/07, замість договору купівлі-продажу частини квартири від 19 серпня 2005 року, посвідченого Чередниченко Г.А., державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 1-4641, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 18 листопада 2005 року, номер запису 917 в книзі: 565пр-16 (а.с. 7, 8).

Згідно до листа комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради вих. № 8746-06/1256 станом на 31 грудня 2012 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04 лютого 2008 року, серія САВ № 375449, яке зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» в книзі 565пр, стор. 17, реєстраційний номер 917 (а.с. 61).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 березня 2013 року та додані до неї документи, які подавались позивачем з метою реєстрації права власності на спірну квартиру, відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та Порядку №703 та підтверджують право власності ОСОБА_2 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимог ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Досліджуючи обставини, які стали підставою для такого висновку, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

На момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (надалі - Тимчасове положення), затверджене Наказом міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року за №75.

Пункт 1.8 Тимчасового положення містив визначення Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого Реєстр прав - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлюючі документи та документи на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, власнику потрібно було подати реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав встановленої форми та документи, перелік яких зазначено в п. 2.2. Тимчасового положення.

Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ вносив записи до відповідно розділу Реєстру прав.

19 вересня 2005 року реєстратором БТІ було прийнято рішення про реєстрацію права власності на 136/1000 частин квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Третьою одеською державною нотаріальною конторою 19 серпня 2005 року.

21 листопада 2005 року реєстратором БТІ було прийнято рішення про реєстрацію права власності на 473/1000 частин квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Другою одеською державною нотаріальною конторою 10 жовтня 2005 року.

Згідно п.3.9 Тимчасового положення, державній реєстрації прав власності в обох випадках передувало проведення технічної інвентаризації нерухомого майна.

Згідно отриманих даних, квартира АДРЕСА_1 складалася з п'яті житлових кімнат, житловою площею 165, 7 кв.м.

Як зазначає представник КП БТІ Одеської міської ради, при проведенні інвентаризації 23 березня 2006 року з'ясувалося, що рішенням виконкому Жовтневої райради народних депутатів №393 від 08 червня 1995 року частину загальної квартириАДРЕСА_1 визнано самостійною та присвоєно окремий номер - квартира АДРЕСА_1.

Також було з'ясовано, що квартира АДРЕСА_1 самочинно переобладнана та складається в цілому з трьох житлових кімнат, житловою площею 65, 4 кв.м., загальною площею 105, 3 кв.м.

У матеріалах справи містяться два Технічних паспорта на квартиру АДРЕСА_1.

Із Технічного паспорту, якій був складений 23 березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником 136/1000 та 473/1000 частин спірної квартири, загальною площею 105, 3 кв.м. та житловою 65,4 кв.м.

А згідно Технічного паспорту, складеного 02 серпня 2011 року, він в єдиному числі є власником квартири АДРЕСА_1 за аналогічними розмірами і це відбулося на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2007 року.

Відповідно до п. 10 Додатку 2 Тимчасового положення до правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна відносяться, зокрема, рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності (в редакції чинній на момент звернення).

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», який набув чинності 16и березня 2010 року викладено в новій редакції ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» положення ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», які передбачали наявність в реєстраційній справі даних про інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, втратили чинність.

Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції вказувала на невідповідність загальної площі саме даним інвентаризації, положення щодо яких вилучено із ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», та не врахувала інших документів, в яких містяться відомості про нерухоме майно, що згідно із новою редакцією ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» входять до реєстраційної справи.

Враховуючи вищенаведене, правильним є висновок суду першої інстанцій про те, що у Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції були відсутні підстави для відмови у реєстрації права власності на житловий будинок загальною площею 105,3 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст.195 -196, ст. 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправними дій щодо відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно та про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2014 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова