Ухвала суду № 37944392, 26.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 521/8327/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Сегеда О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20.08.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що у травні 2013р. йому стало відомо про те, що державним виконавцем ВПВР ДВС ГУЮ в Одеській області була винесена постанова ВП №37674456 від 21.05.2013р. про закінчення виконавчого провадження згідно п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі того, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2011р. було виконано, що не відповідає дійсності, оскільки рішення суду до теперішнього часу не виконане. Не погоджуючись з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2013р., позивач просив суд поновити у разі потреби строк на звернення до суду, визнати вказану постанову незаконною та скасувати її.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.08.2013 року позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову від 21 травня 2013 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Костіної Вікторії Володимирівни про закінчення виконавчого провадження серії ВП № 37674456 з примусового виконання виконавчого листа №1519/2а-1409/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 16 квітня 2013 року про зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4490,00грн. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із урахуванням тих виплат, які були проведені.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2011 року по справі №1519/2а-1409/11 зобов'язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік у розмірі 4490,00грн. відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон) із урахуванням тих виплат, які були проведені.

16.04.2013р. Малиновським районним судом м. Одеси ОСОБА_1 було видано виконавчий лист по виконанню вказаного рішення .

На підставі виконавчого листа, виданого 16.04.2013р. Малиновським районним судом м. Одеси було відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаної постанови суду від 07.06.2011р. та виконавчого листа від 16.04.2013р.

21.05.2013р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» .

Пунктом 11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець посилаєвся на те, що до виконавчої служби надійшли пояснення боржника щодо неможливості виконання вимог вищезазначеного виконавчого листа у зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів, оскільки Державним бюджетом України на 2013р. видатки на забезпечення в повному обсязі соціальних гарантій відповідно до окремих статей Законів та на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян Міністерству соціальної політики України не передбачено. У разі надходження коштів з Державного бюджету виплата буде проведена.

На думку державного виконавця вищевказане є поважною причиною невиконання рішення суду, а тому рішення суду не виконане з поважних причин і виконання цього рішення не може бути проведено без участі боржника.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Водночас ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленим виконавчим документом і Законом.

Згідно зі частинами 1,5,6 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, зокрема кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення.

Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Таким чином відсутність фінансування не є підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20.08.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.