Ухвала суду № 37944361, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4716/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представників позивача: Єфімова О.М., Дутковського Б.В.,

представник відповідача - Домантович А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпси Люкс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Чіпси Люкс» звернулося у суд із позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0001481501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на необґрунтованість застосування до ТОВ «Чіпси Люкс» штрафних санкцій за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних податкової звітності позивача з податку на прибуток, за підсумками якої складено акт від 27.03.2013 року №244/15-116/36832644 та виявлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті останнім авансового внеску з податку на прибуток у сумі 492463 грн. При цьому, в акті вказано, що зазначений платіж сплачено 04.03.2013 року, в той час як граничним терміном сплати було 20.02.2013 року.

У зв'язку із проведеною перевіркою, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0001481501, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від своєчасно несплаченої суми, що дорівнює 49246,30 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, позивач звернувся у суд.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, судова колегія зважає на таке.

Колегією суддів установлено, що ТОВ «Чіпси Люкс» зареєстровано юридичною особою і перебуває на обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Як убачається з матеріалів справи, 18.02.2013 року позивачем здійснено оплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 18.02.2013 року № 8885.

21.02.2013 року ТОВ «Чіпси Люкс» звернулось до відповідача із заявою про зарахування авансового платежу з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року у сумі 497267,00 грн. згідно згаданого платіжного доручення з рахунку 31111009700243 на рахунок 31118165700243.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 Перехідних Положень ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як було з'ясовано судом, предметом спору в даній справі є сплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року за платіжним дорученням від 18.02.2013 року № 8885 і невизнання вчасної сплати даної суми податковим органом.

Зі змісту згаданого платіжного доручення слідує, що позивачем сплачено суму авансових внесків у розмірі 497267,00 грн. на рахунок УДК у Київській області № 31111009700243. У графі «Призначення платежу» позивачем зазначено «*; 101; 36832644; 11024000; аванс/податок на прибуток за лютий 13 від ТОВ «Чіпси Люкс» Без ПДВ». Даний платіж проведений банком 19.02.2013 року.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17.01.2013 року № 19 класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» доповнено, зокрема, кодом - 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

Таким чином, позивач 18.02.2013 року здійснив платіж на суму самостійно визначених авансових внесків за вірним кодом бюджетної кваліфікації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як було встановлено судом, 21.02.2013 року ТОВ «Чіпси Люкс» звернулось до відповідача із заявою № 90 про зарахування суми авансового платежу у розмірі 497267,00 грн. на новий рахунок 31118165700243.

Зазначена обставина підтверджується й відповідачем, який у запереченнях проти позову вказав, що сума вказаних авансових внесків за заявою позивача зарахована на вірний рахунок 27.02.2013 року.

Таким чином, позивач виконав обов'язок щодо сплати авансових внесків у строки відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, сплативши авансові внески 18.02.2013 року, які проведені банком 19.02.2013 року, а зазначення помилкового рахунку ніяк не впливає на своєчасність надходження коштів до Державного бюджету, оскільки дані кошти були зараховані до бюджету за правильним кодом бюджетної класифікації.

Податковим зобов'язанням, згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу, є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). А штрафною санкцією, підпунктом 14.1.265 названої правової норми, визнається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Синтез зазначених норм разом із правилами, закріпленими у пункті 57.1 статті 57 та пункті 126.1 статті 126 вказаного Кодексу, свідчить на користь висновку, що штрафні санкції за порушення строків сплати податкового зобов'язання можуть застосовуватись у випадку ненадходження (невчасного надходження) до бюджету відповідного податку. Водночас, як було встановлено судом, вищезгадане податкове зобов'язання надійшло до бюджету своєчасно.

Відтак, відповідачем застосовані до позивача податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2013 року №0001481501 санкції безпідставно, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складено 31 березня 2014 року)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М