Постанова № 37943533, 26.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2014 року № 826/2946/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження»

до

Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом про скасування постанов ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 13.02.2014 про відкриття виконавчих проваджень №№42042242, 42042941, 42042874, 42042806, 42041863, 42041932, 42043481, 42043318.

Ухвалою суду від14.03.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 20.03.2014, яке в подальшому було відкладено на 24.03.2014 з метою отримання додаткових доказів по справі.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що відповідачем неправомірно відкрито ряд виконавчих проваджень по постановам Укртрансінспекції, які, на думку заявника даного позову не є виконавчими документами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що виконавчі провадження були відкриті ВДВС в межах повноважень та на підставі спеціального Закону, з урахуванням чого просив в позові відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2014 відповідачем, на підставі постанов Управління Укртрансінспекції у м. Києві про стягнення з позивача штрафу винесено наступні постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2014, а саме: ВП№42043319, ВП№42043481, ВП№42041932, ВП№42041863, ВП№42042806, ВП№42042874, ВП№42042941, ВП№42042242.

Позивач, вважаючи дані постанови про відкриття виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають скасуванню посилається на те, що Порядком №1567 від 06.11.2006 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не передбачено примусового виконання постанов Укртрансінспекції в примусовому порядку.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень позивача, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 29.08.2013 по 02.09.2013 Управлінням Укртрансінспекції у м. Києва по відношенню до позивача прийнято вісім постанов про застосування адміністративного-господарського штрафу в загальній сумі 13600грн.

Підставою для прийняття постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів став виявлений факт не оформлення позивачем щоденних реєстраційних листків режиму праці і відпочинку водія транспортного засобу, відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи не оскарження позивачем зазначених постанов про накладення штрафу Управління Укртрансінспекції у м. Києві звернулось до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві з відповідними заявами про примусове виконання рішень, на підставі яких виконавчим органом і були винесені оскаржувані в рамках даної справи постави про відкриття виконавчих проваджень, які в подальшому були зведені до одного виконавчого провадження №42493956.

Відповідно до п.п.27-29 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Зі змісту вказаних положень Порядку №27-29 вбачається, що в ньому дійсно не визначено примусового порядку виконання постанов про накладення штрафів.

Разом з тим, наполягаючи на застосуванні судом до спірних правовідносин норм Порядку №1567, позивач з одного боку зауважує на не визначенні в ньому примусового виконання постанов, а з іншого боку залишає поза увагою власний обов’язок добровільної сплати штрафу в разі не оскарження акту індивідуальної дії, яким такий штраф було накладено.

Більш того, обґрунтовуючи власну правову позицію, позивачем помилково не прийнято до уваги положень ч.5 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», де чітко вказано, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Пунктом 8 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Враховуючи зазначене, оскільки виконавчі провадження відкриті відповідачем на підставі постанов, які в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконання, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.