Ухвала суду № 37943377, 27.03.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о п р и п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

"27" березня 2014 р. Справа № 926/370/14

За позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» від імені якого діє філія «Прикарпатське регіональне управління», м. Івано-Франківськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина-експерт», м. Чернівці

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, с. Старий Косів Косівського району Івано-Франківської області

про визнання недійсним звіту про оцінку майнового комплексу

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - Буздуга Н.І., довіреність від 03.03.2014;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» від імені якого діє філія «Прикарпатське регіональне управління» звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина-експерт», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, з позовом в якому просить визнати незаконними дії суб'єкта оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина-експерт», сертифікат №10034/10 від 13.10.2010 щодо складання висновку про вартість оцінки майнового комплексу, що належить малому приватному підприємству «Фенікс» від 11.10.2013 в сумі 5594990 грн. та визнати недійсним звіт про оцінку майнового комплексу, що належить малому приватному підприємству «Фенікс» від 11.10.2013.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.03.2014 порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 27.03.2014.

У судове засідання 27.03.2014 представник відповідача та третя особа не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні доданої до позову заяви про забезпечення позову шляхом заборони відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області вчиняти будь-які дії щодо продажу майна, яке належить малому приватному підприємству «Фенікс» в процедурі виконавчого провадження. Представник позивача зазначає, що державним виконавцем можуть бути здійснені дії щодо реалізації майна на прилюдних торгах за вартістю, яку позивач вважає не ринковою, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Одночасно, представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник позивача зазначає, що оцінювачем допущено грубу помилку щодо визначення площ нежитлових приміщень боржника, що стало наслідком збільшення вартості майна МПП «Фенікс».

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.03.2010 задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до малого приватного підприємства «Фенікс» про стягнення 4108334,89 грн. кредитної заборгованості, з яких 3430000,00 грн. основного боргу, 254433,91 грн. процентів за користування кредитними коштами, 307371,54 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 116529,44 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 та Вищого господарського суду України від 12.02.2013, рішення господарського суду від 09.03.2010 залишено без змін.

19 листопада 2013 року стягувач звернувся до господарського суду Чернівецької області з скаргою на дії органу державної виконавчої служби в якій просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області Саінчука Є.В. щодо визначення вартості нежитлових приміщень №20 загальною площею 59,50 кв.м., квартири №21 загальною площею 92,40 кв.м, квартири №22 загальною площею 90,90 кв.м та паркінгів для автомобілів №39,40,41,42,43, розташованих за адресою: м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, №18 та зобов'язати його в межах виконавчого провадження провести повторну оцінку даних об'єктів.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.12.2013, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2014, вищезазначену скаргу відхилено.

В межах зазначеної скарги у справі №3/139 стягувачем вимоги про визнання незаконними дій суб'єкта оціночної діяльності щодо складання висновку про вартість оцінки майнового комплексу, що належить малому приватному підприємству «Фенікс» від 11.10.2013 в сумі 5594990 грн. та вимоги про визнання недійсним звіту про оцінку майнового комплексу, що належить малому приватному підприємству «Фенікс» від 11.10.2013, не заявлялись.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 4 статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

За таких обставин, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею121-2 ГПК України (така ж правова позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Разом з тим, як вище зазначалось, позивач звертався до господарського суду з скаргою на дії органу державної виконавчої служби в якій вимог про визнання незаконними дій суб'єкта оціночної діяльності щодо складання висновку про вартість оцінки майнового комплексу, що належить малому приватному підприємству «Фенікс» від 11.10.2013 в сумі 5594990 грн. та про визнання недійсним звіту про оцінку майнового комплексу, що належить малому приватному підприємству «Фенікс» від 11.10.2013, не заявляв, а натомість звернувся до господарського суду з даним позовом.

Господарський суд за наслідками розгляду справи встановив, що ні нормами Цивільного кодексу України, ні нормами Господарського кодексу України, ні Законами України «Про виконавче провадження», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не передбачено такого способу захисту порушеного права, який обрано позивачем у межах даної справи.

У разі якщо закон передбачає оскарження рішення до суду, але не встановлює способу захисту, то необхідно обирати спосіб захисту, передбачений загальними нормами права.

Як вже зазначалось, сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду тільки в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України.

Отже, вимоги позивача про визнання незаконними дії суб'єкта оціночної діяльності щодо складання висновку про вартість оцінки майнового комплексу та визнання недійсним звіту про оцінку майнового комплексу, не підлягають розгляду в господарських судах на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України, оскільки оскарження таких дій та звіту в іншому порядку ніж передбачений статтею 121-2 ГПК України, неможливе.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.07.2013 у справі №36/5005/10053/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Маркет» про скасування звіту про оцінку майна.

За таких обставин, суд припиняє позовне провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з припиненням провадження у справі, не підлягає розгляду також і заява про забезпечення позову, а сплачений судовий збір повертається позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі припинити.

2. Повернути публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та кредит» (м. Київ, вул. Артема, 60, код 09807856) судовий збір у розмірі 1218 грн., сплачений за платіжним дорученням №24277 від 05.03.2014 та у розмірі 1827 грн., сплачений за платіжним дорученням №25082 від 05.03.2014.

Суддя О.В. Гончарук