Постанова № 37943135, 31.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2014 року № 826/302/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"до третя особа:Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників ТОВ "Ферко" проскасування податкового повідомлення-рішення №0000684050 від 30.12.2013р.,На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ТОВ "АТ Каргілл" звернулось з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач або податковий орган), третя особа - ТОВ "Ферко", про скасування податкового повідомлення-рішення №0000684050 від 30.12.2013р.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014р. залучено до участі у справі третю особу - ТОВ "Ферко".

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов.

Керівник ТОВ "Ферко" Поздняков Д.Ю. направив суду заяву від 25.02.2014р., в якій визнає наявність господарських відносин з позивачем та надав копії первинних документів.

У судовому засіданні 11.03.2014р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт №?480/40-50/20010397 від 19.12.2013р. (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень: (1) п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139,1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено витрати на загальну суму 10 301 224,00 грн. Дане порушення призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 163 257,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства податковим органом 30.12.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000684050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 244 885,50 грн., з яких 2 163 257,00 грн. за основним платежем, та 1 081 628,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток у перевіряємий період слугувало встановлення перевіркою віднесення позивачем до складу витрат коштів сплачених на користь ТОВ "Ферко" на підставі господарських договорів укладеними такими суб'єктами господарювання у перевіряємому періоді, які є на думку перевіряючих нікчемними.

Вказані висновки зроблені перевіряючими на підставі акту від 13.11.2013р. №1854/2659-22-01/31681342 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання? ТОВ «Ферко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року" та інших контрагентів за ланцюгом постачання товарів на користь ТОВ "Ферко", внаслідок чого податковий орган прийшов до висновку що операції позивача з ТОВ "Ферко" не мали реального характеру.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Витратами відповідно до пп.14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигоду вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування платником податку витрат є реальність господарської операції та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Втім, податковим органом в акті перевірки не встановлено та в судовому засіданні належними доказами не доведено, що господарські операції позивача з ТОВ "Ферко" не мали реального характеру.

Натомість, як вбачається з наданих ТОВ "Ферко" пояснень та документів, господарські операції за правочинами, укладеними з позивачем, є реальними та підтверджуються первинними документами.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, а висновки, викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з ТОВ "Ферко". Висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація до правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Ферко" у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за такими правочинами, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000684050 від 30.12.13 р.

Судові витрати у розмірі 487,20 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій