Постанова № 37943002, 18.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2014 року 11:58 № 826/1919/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача представник позивача Єловікової В.В., Лобушняк Л.М., представника відповідача, Сперкач С.В. адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №7826552208 від 16.01.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося приватне акціонерне товариство "Інститут паперу" з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №7826552208 від 16.01.2014.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що мав право відносити суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Украгро- ТЕК», до податкового кредиту.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з огляду на правомірність прийнятих рішень. Посилання відповідача збігаються з висновками акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 26.12.2013 р. № 835/26-55-22-08/31812534 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного акціонерного товариства Інститут паперу» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "Украгро-Тек" за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р.» (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №7826552208 від 16.01.2014 p., згідно з яким товариству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1248422грн., з яких за основним платежем - 1011732грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 236 690,00 грн.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Порушення, встановлені відповідачем, полягали в наступному.

01 жовтня 2010 p. AT "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" (Покупець) уклало договір №1 купівлі - продажу будівельних матеріалів з ТОВ "Украгро-Тек" (Продавець), відповідно до умов якого 18 жовтня 2010 р. Продавець поставив Покупцю будівельні матеріали, використані в ході проведення ремонтних робіт нежилих приміщень, що належать на праві власності AT "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ". 01 жовтня 2010 року AT "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" (Замовник) уклало договір підряду на виконання будівельних робіт № 2 з ТОВ "Украгро-Тек" (Генпідрядник).

Відповідно до умов вказаного договору Генпідрядник взяв на себе обов'язок виконати ремонтні роботи нежилих приміщень, що належать на праві приватної власності Замовнику та знаходяться за адресою: м. Київ вул. Кутузова, буд.18/7 (офісні приміщення) та Київська обл. Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Броварська, буд. 1 «А» (будівля хімскладу).

Акт перевірки містить посилання на те, що до управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Мін доходів у м. Києві від СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов протокол допиту свідка громадянина ОСОБА_4, який пояснив, що ТОВ «Украгро-Тех» йому не відомо.

Також акт перевірки містить посилання на те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено акт №1686/22-20/36689634 від 19.10.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Украгро-Тек» (ЄДРПОУ 36689634) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, зокрема, ПАТ «Інститут паперу».

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Інститут паперу» надано до перевірки договір підряду на виконання робіт, договір купівлі-продажу, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), договірна ціна на будівництво, визначена відповідно до ДБН Д. 1.1 -1-2000, акт приймання виконаних будівельних робіт, видаткові та податкові накладні, складені та виписані ТОВ «Украгро - Тек» (код ЄДРПОУ 36689634) на адресу AT «Інститут паперу» від імені посадової особи, яка не приймала участь у фінансово-господарській діяльності зазначеного товариства. Таким чином, надані до перевірки акти виконаних робіт та податкові накладні не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між юридичними особами. Акт перевірки містить висновок, що за сукупністю вищевикладених матеріалів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Украгро - Тек» (код ЄДРПОУ 36689634) та AT «Інститут паперу» - перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Суд з зазначеними висновками не погоджується, виходячи з такого.

Матеріали справи не містять жодних висновків експертних установ стосовно первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем. Також матеріали справи не містять вироків посадовим особам контрагента позивача, припинення державної реєстрації підприємства чи донарахування йому податкових зобов'язань.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва у відповідності до п.73.3 та п.73.5 ст.73 Податкового Кодексу України проведено зустрічну звірку AT «Інститут паперу» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Украгро-Тек» за період з 01.09.2011 по 31.10.2011 року. За результатами даної звірки 14.06.2012 складено довідку № 1859/22-2/31812534, згідно з висновками якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Отже, відповідачем вже було перевірено зазначене питання та складено довідку, з висновками, протилежними висновкам акту перевірки.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання послуг позивачем та використання їх у власній господарській діяльності, зокрема, здавання в оренду нерухомого майна, та наявність обов'язку позивача, як власника приміщення, забезпечити його прибирання.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагенту позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованими платниками податку.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, фіктивними правочинами.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагента позивача на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, дані товариства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечить приписам норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, всупереч вищезазначеним вимогам, не довів правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №7826552208 від 16.01.2014.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 487,20 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ".

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян