Постанова № 37942995, 27.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2014 року № 826/3205/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників»доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників»; зобов'язати відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки оформленої актом від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників»; зобов'язати відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.10.2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборонити відповідачу використовувати акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам; зобов'язати відповідача у термін п'ять календарних днів після набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про повне виконання судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» порушують його права та законні інтереси, оскільки в ньому встановлено факт недійсності цивільно-правових угод укладених позивачем з відповідними контрагентами, а також встановлено відсутність господарської діяльності позивача за період з квітня 2012 року по жовтень 2013, що є помилковим та не підтверджується документально.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 24.03.2014 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.04.2012 по 31.10.2013, за результатами яких складено акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» (далі - Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.п. 2-4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктами 6 та 7 названого Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Зі змісту вказаних норм видно, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається відповідна довідка.

При цьому, проведення зустрічної звірки має на меті вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, вони не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Як встановлено судом, у межах спірних правовідносин відповідачем зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

В той же час, розглядаючи справу, судом встановлено, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» відповідач фактично вчинив дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої склав Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до змісту пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

З аналізу названої норми чітко видно, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та яка здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби.

Зі змісту Акта про неможливість проведення зустрічної звірки видно, що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку ТОВ «Спілка Товаровиробників», при цьому перевірку проведено на підставі службового посвідчення серії КВ № 136087 з використанням, зокрема, інформаційної бази даних АС «Податковий блок», та у приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу викладених норм видно, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. В свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, як на підставу для проведення зустрічної звірки позивача, на те, що позивачем на запити про надання пояснень та їх документальне підтвердження документи надано не у повному обсязі, оскільки всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин та жодним чином не обґрунтовано яких саме документів та на який саме запит позивачем не надано документів.

Водночас, судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також доказів вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» здійснені не на підставі та не у межах, визначених ПК України, а тому є протиправними.

При цьому, на переконання суду, введення платника в оману та приховування під назвою Акт про неможливість проведення зустрічної звірки фактичних дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не звільняє орган державної податкової служби від виконання приписів ПК України, зокрема, в частині визначеного порядку та підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про те, що правочини між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «РЕМ» укладені без мети настання реальних наслідків та містять ознаки фіктивності, посилаючись на норми ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Наведені норми вказують, що питання недійсності правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто фіктивних, та правочинів, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тобто нікчемних, вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «РЕМ», відповідачем суду не надано.

Крім того, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.

Більш того, позивачем надано належним чином оформлені податкові накладні, складені зазначеними контрагентами, які в силу норм ПК України є єдиною підставою для формування податкового кредиту.

При цьому, відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «РЕМ», а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

За таких умов, суд вважає, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки в частині визнання фіктивними правочинів, укладених між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «РЕМ», є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально, та виходять за межі повноважень відповідача.

Суд також вважає, що сам по собі Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає встановленій формі та змісту в частині зазначення відомостей про відповідність правочинів вимогам законодавства.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд звертає увагу, що в зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки», який є додатком 3 до названих Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту Акта про неможливість проведення зустрічної звірки та наданих представником позивача в судовому засіданні пояснень судом встановлено, що інформацію Акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної системи «Податковий блок», зокрема інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.10.2013, а саме: зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,0 грн.

Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ «Спілка Товаровиробників» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за названий період, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам ПК України.

При цьому, як видно з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html) систему «Податковий блок» введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01.01.2013 згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197.

З урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити із інформаційної системи АС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, та відновити в цій інформаційній системі показники податкової звітності ТОВ «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.10.2013 шляхом внесення до неї даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період, а відтак і про необхідність заборонити відповідачу використовувати акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справі № К/9991/74156/12.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Стосовно подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

З аналізу викладених норм видно, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, тобто дискреційними (виключними) повноваженнями.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» (03127, м. Київ, Голосіївський район, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 19489156) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки та складання акта від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки оформленої актом від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників».

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.10.2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» за відповідний період.

5. Заборонити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.С. Пащенко