Постанова № 37942962, 26.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2014 року 14:42 № 826/2557/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 23.09.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 23.09.2013р. №0000030152.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні 26.03.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведене перевірку ТОВ «Будспецсервіс» за результатами якої 11.09.2013р. складено акт №17/26-55/15-02/3255547 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування суми залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200.4, 200.14 статті 200 ПК України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування за лютий 2013 року на суму 4 689 167грн., за березень 2013 року в розмірі 5 533 019грн., за квітень 2013 року в розмірі 4 161 866грн., липень 2013 року – 1 379 600грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 23.09.2013р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0000030152, яким на підставі Акту перевірки №41/15.6/34614572 від 04.06.2013р. встановлено збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 15 763 652грн., а саме: за лютий 2012 року в розмірі 4 689 167грн., березень 2013 року – 5 533 019грн., квітень 2013 року – 4 161 866грн., липень 2013 року – 1 379 600грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення – рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за липень 2013 року в якій сума залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме: жовтень 2010 року складає 1 251 972грн., листопад 2012 року складає 6 616 163грн., грудень 2012 року – 888 009грн., січень 2013 року – 4 689 167грн., лютий 2013 року – 5 533 019грн., березень 2013 року – 4 161 866грн., червень 2013 року – 1 379 600грн.

Як зазначено в Акті перевірки причиною виникнення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від’ємне значення ПДВ) є: будівництво житлового кварталу з об’єктами соціально – громадського призначення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 4А.

Згідно із пунктами 200.1 - 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 4.6.4 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492) передбачено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Відповідно до підпункту 4.6.5. пункту 4.6 Порядку №1492 платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в додатку 2 до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та додатку 3 до неї.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому зазначеними нормами не обмежено право платника податку на бюджетне відшкодування сум ПДВ фактично сплачених останнім у ціні товару або послуг у попередніх податкових періодах часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, а тому оскільки облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, попередніми податковими періодами для липня 2013 року можуть бути попередні йому податкові періоди (6 місяців). Податкове законодавство не пов'язує право на бюджетне відшкодування тільки з оплатою, проведеною у попередньому періоді, за операціями по придбанню товару в цьому ж періоді, та з формуванням податкового кредиту в цьому ж податковому періоді, а лише обмежує суму від'ємного значення, яка може бути відшкодована платнику, фактичною сплатою ПДВ постачальникам товарів в попередніх податкових періодах.

Таким чином, прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування або прийняття рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому статтею 200 Податкового кодексу України, а не його обов'язком.

Разом з тим, згідно наказу ДПА України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» рядок 23.2 призначено для відображення бюджетного відшкодування, яке надалі зменшуватиме податкові зобов'язання (податок, що підлягає сплаті) наступних періодів, а рядок 24 призначено для відображення залишку від'ємного значення, що не потрапив під відшкодування (платник ПДВ має від'ємне значення, але не сплатив суму ПДВ постачальнику; платник ПДВ не має права на відшкодування, оскільки підпадає під обмежувальні критерії п. 200.5 ПКУ), що йде в податковий кредит наступного періоду.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.02.2013р. по справі №К/9991/56232/12.

Отже, у зв’язку з вищенаведеним суд погоджується з позицією позивача, що декларування суми від’ємного значення ПДВ в рядку 24 є правом, а не обов’язком платника податків, а тому прийняття відповідачем податкового повідомлення – рішення від 23.09.2013р. №0000030152 є безпідставним та необґрунтованим, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.09.2013р. №0000030152.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.03.2014р.

Суддя В.В. Амельохін