Ухвала суду № 37940684, 26.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/800/13108/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року

у справі № 2а-1870/6138/12

за позовом Державного підприємства «Сумиспирт» (далі - позивач, ДП «Сумиспирт»)

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач-1, Сумська МДПІ)

та Державної податкової служби у Сумській області (далі - відповідач-2, ДПС у Сумській області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Сумиспирт» звернулось у липні 2012 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними та скасування наказу керівника Сумської МДПІ № 355 від 31.05.2012 року та податкового повідомлення-рішення № 0000182300/278 від 06.07.2012 року про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2011 року на 1 437 185,00 гривень.

Постановою Сумського окружного адміністративного від 18.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ № 0000182300/278 від 06.07.2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідач-2 заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача-1 або заперечень на касаційну скаргу не надав.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 61/22/00375237/53 від 14.06.2012 року позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 3 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі - ПК України), які призвели до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року на загальну суму 1 437 183,00 гривні.

Виявлені порушення перевіряючі пов'язують з тим, що збитки в сумі 1 437 183,00 гривні виникли у минулих періодах, а тому не підлягають включенню у декларацію за 3 квартал 2011 року, оскільки до такого розрахунку можуть бути включені лише збитки, отримані платником податків виключно у 1 кварталі 2011 року.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів передбачено статтею 150 ПК України.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням наступного:

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зі змісту вказаної норми не вбачається, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України містить заборону на врахування у другому кварталі 2011 року витрат, які виникли до 01.01.2011 року, а тому позивачем правомірно було враховано у складі витрат декларації за другий квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що норми ПК України надають позивачу право при формуванні витрат за 2 квартал 2011 року враховувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке відображене в декларації за перший квартал 2011 року, а тому податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ № 0000182300/278 від 06.07.2012 року є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 році норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, застосовуються норми ПК України.

Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Положеннями п. 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 року збитків, які виникли до 01.01.11 року, а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність твердження відповідача про те, що до складу витрат 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за 1 квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, а у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі № 2а-1870/6138/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько