Ухвала суду № 37940634, 24.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року м. Київ К/800/37863/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013

у справі № 822/1047/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор»

до Хмельницької митниці Державної митної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Хмельницької митниці Державної митної служби від 15.02.2013 № 015, № 016.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 постанову суду першої інстанції скасовано; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Хмельницької митниці Державної митної служби на правонаступника - Хмельницьку митницю Міндоходів.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки стану дотримання ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів за митною декларацією № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012, складено акт № Н/0004/2013/400000000/0032285199 від 24.01.2013, в якому зафіксовано порушення вимог п. 6.1 Правил визначення країни походження товарів у СНД, прийнятих відповідно до Угоди від 20.11.2009, в частині необхідності подання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1, визначеного відповідно до положень Правил, що в свою чергу, спричинило несплату до Державного бюджету України належних податків, а саме занижено податкове зобов'язання на загальну суму 28 834,39 грн., в т.ч.: 24 028,66 грн. мита та 4 805,73 грн. податку на додану вартість.

На підставі результатів вказаної перевірки, 15.02.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 015 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем «ввізне мито» в розмірі 36 042,99 грн., в т.ч.: 24 028,66 грн. основного платежу та 12 014,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 016 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 7 208,60 грн., в т.ч.: 4 805,73 грн. основного платежу та 2 402,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що позивач, при декларуванні товару з метою надання товару режиму вільної торгівлі, подав до Хмельницької митниці сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012, засвідчений Торгово-промисловою палатою Нижегородської області Російської Федерації.

Перевіркою встановлено, що відомості зазначені у сертифікаті, поданому при митному оформленні товару, не відповідають інформації у митній декларації в частині товарної позиції товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно акта експертизи № 0050107290с від 14.11.2012 для оформлення сертифіката походження товару форми СТ-1, критерій переробки зазначений «Д9404» як товар, який підданий достатній переробці/обробці. Однозначно визначити критерій походження товару неможливо, оскільки він виготовлений для оформлення сертифіката походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012.

23.01.2013 Хмельницькою митницею отримано від позивача лист № 189/01-10 від 22.01.2013, у якому зазначено, що у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012, розмитненому по митній декларації № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012, допущена помилка, та просить вважати вірним замінний сертифікат № RUUA3005001091 від 16.01.2013. До листа доданий оригінал сертифікату походження СТ-1 та акт експертизи. У замінному сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № RUUA3005001091 від 16.01.2013 в графі 9 «Критерій переробки» зазначено критерій переробки товару «Д3922», як і в митній декларації № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012. В акті експертизи № 0050107290с від 14.11.2012 для оформлення сертифіката про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012, який доданий позивачем до замінного сертифіката про походження товару форми СТ-1 № RUUA3005001091 від 16.01.2013, критерій переробки товару зазначений «Д3922», як товар який підданий достатній переробці/обробці.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 9.1 р. 9 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо відомості, зазначені у сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого; відомості, зазначені у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012, засвідченого Торгово-промисловою палатою Нижегородської області Російської Федерації не відповідають відомостям задекларованим позивачем у митній декларації № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012, такий сертифікат правомірно не визнаний Харківською митницею, та в зв'язку з цим останньою правомірно нараховані позивачу грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» Верховною Радою України ратифіковано Угоду про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав вчинену 20 листопада 2009 року.

Відповідно до п. 6.1 р. 6 Правил визначення країни походження товарів у СНД, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Згідно приписів п. 6.6 р. 6 Правил визначення країни походження товарів у СНД, у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Згідно з п. 8.3 р. 8 Правил визначення країни походження товарів у СНД, замість анульованого з яких-небудь причин сертифіката форми СТ-1 або в разі необхідності переоформлення раніше виданого сертифіката на підставі письмового обґрунтування заявника (декларанта) може бути видано новий сертифікат форми СТ-1. При цьому в графі 5 робиться запис: «Видано замість сертифіката форми СТ-1» із зазначенням номера й дати анульованого (переоформленого) сертифіката. Сертифікату, виданому замість іншого сертифіката форми СТ-1, присвоюється новий реєстраційний номер.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що до проведення перевірки ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор», товариство надало Хмельницькій митниці сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA3005001091 від 16.01.2013, яким було анульовано попередньо виданий сертифікат (СТ-1 №RUUA2005006017 від 15.11.2012), тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити по даній справі заміну відповідача - Хмельницької митниці Державної митної служби її правонаступником - Хмельницькою митницею Міндоходів.

Касаційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний