Ухвала суду № 37939969, 26.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Черков В.Г.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року справа №242/47/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Геращенка І.В.

суддів: Арабей Т. Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Томах О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за довір. від 19.12.2013 року

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 лютого 2014 року у справі № 242/47/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 17 лютого 2014 року у справі № 242/47/14-а (суддя Черков В.Г.) позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове стосовно не зарахування в повному обсязі періоду роботи ОСОБА_4 в Шахтобудівельному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 08.09.1987 року по 10.01.1995 року, що разом складає 07 років 04 місяці 02 дні, до пільгового стажу за Списком № 1.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове зарахувати в повному обсязі період роботи ОСОБА_4 в Шахтобудівльному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 08.09.1987 року по 10.01.1995 року, що разом складає 07 років 04 місяці 02 дні, до пільгового стажу за Списком № 1.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове провести ОСОБА_4 перерахунок пенсії з 01.07.2013 року з урахуванням пільгового стажу за період з 08.09.1987 року по 10.01.1995 року, згідно зі ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судове рішення є необґрунтованим.

Зазначає, що пільговий стаж, який має позивач складає 13 років 06 місяців 13 днів, за вимогами Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено 15 років підземної роботи.

Наголошує на тому, що на період звернення із заявою позивача страховий стаж склав 22 роки 00 місяців 09 днів, в тому числі стаж на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії складає 13 років 06 місяців 13 днів. Період роботи з 08.09.1987 року по 09.04.1995 року в Шахтобудівельному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» зараховано до пільгового стажу за фактичною кількістю підземних спусків в шахту.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 22.12.2012 року відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З копії трудової книжки позивача вбачається, що позивач займав посаду прохідника п'ятого розряду з повним робочим днем під землею у Шахтобудівельному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 08 вересня 1987 року по 11 січня 1995 року.

Відповідно до довідки ВАТ «Шахтобудівельник» від 16 серпня 2012 року позивач працював на вказаній посаді повний робочий день у ВАТ «Шахтобудівельник» з 08.09.1987 року по 10.01.1995 року, що передбачено Списком № 1.

Також, з цієї довідки вчабається, що Кураховське шахтобудівельне управління комбінату «Донецькшахтобуд» переіменовано в Шахтобудівельне управління № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» на підставі наказу № 71 від 30.04.1986 року, Шахтобудівельне управління № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» переіменовано у ВАТ «Шахтобудівельник» на підставі розпорядження представника Президента України в Донецькій області № 413 від 1994 року.

Згідно Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові, позивач у 2000 році змінив прізвище з «Косухін» на «Князєв».

Згідно довідки ДП «Селидіввугілля» ОП Шахта «Куріхівська» від 05 листопада 2012 року контрольні табелі обліку робочого часу під землею не збереглись, у зв'язку з неодноразовим затопленням архіву.

06 березня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 20 вересня 2013 року № 158/к-02-01-01 відмовлено у задоволені заяви, та роз'яснено, що страховий стаж на момент призначення пенсії склав 22 роки 10 днів, пільговий стаж по Списку № 1 - 12 років 03 місяці 19 днів. Заробітна плата врахована за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 року та з 01.07.2000 року по 30.11.2012 року склала 7293,63 грн. Згідно до п. 6 Постанови № 383 від 18.11.2005 року період роботи в Шахтобудівельному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд» з 08 вересня 1987 року по 11 січня 1995 року зараховано до пільгового стажу за фактичними спусками в шахту, підтвердженими довідкою з шахти «Курахівська» № 445 від 05.11.2012 року і склав 04 роки 04 місяці 08 днів.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 встановлюють, що визначення права пенсії за віком на пільгових умовах здійснюється згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно п. «а» статті 13 Закону № 1788 пенсії на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловікам після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них є не менше 10 років на зазначених роботах, жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VІ від 02.09.2008 року дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливе важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

За приписами п. 1, п. 2, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (далі - Постанова).

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 1, п. 2, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (далі - Постанова).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 зазначеної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Цей порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пункту 20 вищезазначеної Постанови, пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121 (із змінами), постановою Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Порядок).

Згідно п. 1 та п. 2 Порядку цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" (у тому числі архівні);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, що діяв до 11.03.1994 року, потім Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994року № 162, що діяв до 16.01.2003року, містить в собі - підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копали, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пункт а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Зі Списку № 1 вбачається, що професія прохідник, зайнятий повний робочий день на підземних роботах, належить до пункту «а».

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 року № 383, передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з трудової книжки, з 08.09.1987 року по 10.01.1995 року позивач працював під землею з повним робочим днем у Шахтобудівельному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд».

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем надані відповідачу документи необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах передбачених вищезазначеним Порядком та Постановою, тобто які підтверджують пільговий стаж роботи позивача з 08.09.1987 року по 10.01.1995 року у Шахтобудівельному управлінні № 4 тресту «Красноармійськшахтобуд».

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 лютого 2014 року у справі № 242/47/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 лютого 2014 року у справі № 242/47/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.03.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 31.03.2014 року.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Л.В. Губська