Ухвала суду № 37939891, 26.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Антонов Ю.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року справа №430/3276/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Томах О.О.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_2

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області та ОСОБА_2 на постанову Станично - Луганського районного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року у справі № 430/3276/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач (з урахуванням змін та доповнень) звернувся до Станично - Луганського районного суду Луганської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про:

- визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку її пенсії державного службовця з урахуванням інших виплат: індексації доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомога разового характеру з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з дати призначення їй пенсії з урахуванням усіх виплат ОСОБА_2 у тому числі інших виплат: індексації доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги разового характеру, на які були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок про складові заробітної плати від 19.12.2013 року № 07-23/19, № 07-23/20, виданих ОСОБА_2 Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської обл. при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 застосувати показник, що було застосовано під час призначення їй пенсії, а саме 90 відсотків від заробітної плати (з урахуванням усіх виплат);

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити доплату ОСОБА_2 різниці між розмірами пенсії, що буде перераховано їй та що було виплачено (призначено) за період з 27 квітня 2011 року (день призначення пенсії) до дати останньої виплати пенсії без перерахунку.

Постановою Станично - Луганського районного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року у справі № 430/3276/13-а (суддя Антонов Ю.А.) позовні вимоги задоволені частково.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо неврахуванні сум інших виплат, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у складі заробітної плати, з якої була призначена пенсія ОСОБА_2, що призвело до виплати пенсії у меншому розмірі - неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплатити пенсію державного службовця з 01.01.2014 року, з урахуванням усіх виплат, в тому числі інших виплат: індексації доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги разового характеру, на які було нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідок про складові заробітної плати від 19.12.2013 року № 07-23/19 та № 07-23/20, виданих Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, у розмірі 90 відсотків, з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що є правові підстави здійснення перерахунку пенсії позивача з дати призначення пенсії з урахуванням усіх виплат позивачу, у тому числі інших виплат: індексації доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомога разового характеру з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідачем також подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Наголошує на тому, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати не підлягають врахуванню до заробітної плати для обчислення пенсії, так як відповідно до абзацу другого ст. 33 Закону України «Про державну службу» не є складовими заробітної плати державного службовця.

Також зазначає, що при здійсненні перерахунку пенсії державного службовця повинні застосовуватись положення ст. 37 Закону (в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 року), оскільки відсутні підстави для застосування норм законодавства, що втратили свою силу на час проведення такого перерахунку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи не заявлено.

Заслухавши позивача, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, та заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

ОСОБА_2, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27 квітня 2011 року.

Відповідно до наказу Антимонопольного комітету України Луганського обласного відділення від 26 квітня 2011 року № 01/1-01/20 звільнено з 26 квітня 2011 року ОСОБА_2, начальника II відділу досліджень і розслідувань у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, п. 2 ст. 40 КЗпП.

Згідно довідки Антимонопольного комітету України Луганського обласного відділення від 26 квітня 2011 року № 01/1-19/9 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01 квітня 2009 року до 31 березня 2011 року сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 14115,00 грн.

Відповідно довідки Антимонопольного комітету України Луганського обласного відділення від 26 квітня 2011 року № 01/1-19/10 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01 квітня 2006 року до 31 березня 2011 року надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи склала 7292,80 грн., премія - 24122,00 грн., премія до державних, професійних свят та ювілейних дат - 1170,00 грн., для проведення керування вищезазначених виплат розміри посадового окладу та надбавки за ранг, визначені на дати підвищень заробітної плати працюючим державним службовцям становили: з 31.01.2008 року посадовий оклад - 1287,00 грн., ранг - 110,00 грн., з 01.02.2008 року посадовий оклад - 1866,00 грн., ранг - 110,00 грн.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області від 04 травня 2011 року № 718 позивач знаходиться на обліку у відповідача з 27 квітня 2011 року та отримує пенсію державним службовцям у розмірі 3019,55 грн.

Відповідно до довідки Антимонопольного комітету України Луганського обласного відділення від 19 грудня 2013 року № 07-23/19 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01 квітня 2006 року до 31 березня 2011 року інші виплати склали суму 15335,88 грн. (з них матеріальна допомога на оздоровлення - 7785,00 грн., матеріальна допомога разового характеру - 500,00 грн., індексація - 7050,88 грн.).

Згідно довідки Антимонопольного комітету України Луганського обласного відділення від 19 грудня 2013 року № 07-23/20 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01 квітня 2009 року до 31 березня 2011 року інші виплати склали 9667,60 грн. (з них 3732,00 грн. - матеріальна допомога на оздоровлення, 5935,60 грн. - індексація).

На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

20 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, матеріальної допомоги разового характеру.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області від 20 грудня 2013 № 65/З-5 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, оскільки при призначенні пенсії державним службовцям, не включається матеріальна допомога та індексація заробітної плати так як ці виплати не зазначені в переліку складових заробітної плати, передбачених ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», а тому не можуть бути враховані при призначенні пенсії державним службовцям.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області від 24 грудня 2013 року № 66/3-5 роз'яснено позивачу, що робити перерахунок її пенсії згідно наданої довідки від 19.12.2013 року № 07-23/20 недоцільно, оскільки середній розмір надбавок та премії складає 563,10 грн. (навіть з врахуванням премії за квітень у сумі 501,00 грн.), розмір її пенсії з 01.12.2013 року складає 3044,10 грн., а саме: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 3020,37 грн., (оклад - 1866,00 грн., плюс надбавка за ранг 110,00 грн. плюс надбавка за вислугу років 790,40 грн. плюс 589,57 грн. * на 90%).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційної інстанції, апелянти вказують на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно до преамбули Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», цей закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію, суд дійшов висновку, що норма, викладена у статті 21 зазначеного закону, повинна застосовуватися також у разі призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами у організації виробництва і праці, а також у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах - стаж роботи що дає право на даний вид пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до частини другої статті 33 цього ж Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За приписами ч. 5 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Згідно частини сьомої статті 33 Закону № 3723-ХІІ, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Постановою КМУ від 09.03.2006 р. № 268 встановлено, що керівникам надано право в межах установленого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога, яка виплачувалася до щорічної відпустки відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу», і з якої нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є складовими частинами фонду заробітної плати, а тому є об'єктом для призначення і перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Частиною другою статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до статті 2 Закону № 108/95-ВР, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії.

Із змісту статті 40 вказаного Закону видно, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2008 року за N 1161/15852, дійсно було передбачено обов'язкові реквізити довідки про заробітну плату, в тому числі встановлено складові заробітної, які враховуються під час призначення (перерахунку) пенсії. Дана постанова була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 року за № 1161/15852.

Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/2670» затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати, яка подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - форма № 5-1), якою передбачено, що матеріальна допомога на оздоровлення і допомога на вирішення соціально-побутових питань (графа 5) є складовими заробітної плати. При цьому чітко передбачено, що із усіх виплат, які вказані в цій довідці нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України від 05.11.19914 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону № 1058-ІV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо встановлення відсотка від суми заробітної плати для призначення пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту «г» частини першої пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» і статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частинами першою та другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цей Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набрали чинності з 1 січня 2012 року.

Таким чином, у вищезазначеній редакції Закон застосовується до пенсій, які призначаються з 01.10.2011 року.

За приписами ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки

У разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії 20 грудня 2013 року, то перерахунок зазначеної пенсії повинен відбутися з першого числа наступного місяця, тобто з 01.01.2014 року.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області та ОСОБА_2 на постанову Станично - Луганського районного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року у справі № 430/3276/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Станично - Луганського районного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року у справі № 430/3276/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.03.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 31.03.2014 року.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Л.В. Губська