Постанова № 37937422, 26.03.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 березня 2014 р. № 820/835/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Сіліч К.М.,

представника відповідача - Копилової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0004361501 та №0004351501 від 25.12.2013 року.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення №0004361501 та №0004351501 від 25.12.2013 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Демченко Людмилою Вікторівною на підстав пункту 20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2011 року Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості, за наслідками якої складений акт від 05.12.2013р. №1458/20-31-15-01-10.

При перевірці використано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року (від 18.10.2011р. № 9008878442; від 17.11.2011р. № 9011291678; АІС «Податковий блок».

В ході перевірки відповідачем зроблено висновки про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11770,55 грн. за звітний податковий період вересень-жовтень 2011 року.

За результатами камеральної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0004361501 від 25.12.2013 року, яким у відповідності до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 14,15,20,21,23,26 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання, визначений штраф 10% у розмірі 589,53 грн.;

№0004351501 від 25.12.2013 року, яким у відповідності до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 31 календарний день сплати суми грошового зобов'язання, визначений штраф 20% у розмірі 1175,05 грн.

В акті камеральної перевірки, в письмових поясненнях та запереченнях на позов відповідач зазначає наступні обставини, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.

Станом на 30.10.2011 року в обліковій картці платника податку по розрахункам з бюджетом рахувався борг у сумі 5875,26 грн. Податкова заборгованість в обліковій картці платника податку виникла внаслідок автоматизованого нарахування пені на виявлене заниження податкового зобов'язання з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року (вх. №9009482031 від 25.10.2011р.). Відповідно уточнюючого розрахунку сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд.25.1) складає 118635,0 грн.

В акті перевірки від 05.12.2013 р. № 1458/20-31-15-01-10/14307759 відображена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5875,26 грн. за звітний податковий період вересень 2011 року на порушення пункту 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України. Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання за період вересень 2011 року - 30.10.2011 року.

Фактично, 30.11.2011 року погашено суму боргу податкового зобов'язання, задекларованого в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 р. (від 18.10.2011 р. вх.№ 9008878442 ) - 5875,26 грн. згідно платіжного доручення від 30.11.2011р. № 127 на суму 35000,0 грн. Кількість календарних днів затримки, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 31.

Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі боргу 5895,29 грн. за звітний податковий період жовтень 2011 року виникла по податковій декларації з ПДВ від 17.11.2011 р. вх.. № 9011291678 на порушення пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України. Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання за період жовтень 2011 року - 30.11.2011 року. Фактично погашено: 14.12.2011 року, платіжне доручення від 14.12.2011 р. № 32074 на суму 245,90 грн.; платіжне доручення від 15.12.2011р. № 32076 на суму 1187,0 грн.; платіжне доручення від 20.12.2011р. № 32079 на суму 77,09грн.; платіжне доручення від 21.12.2011 р. № 32080 на суму 237,20 грн.; платіжне доручення від 23.12.2011 р. № 32080 на суму 78,20 грн. (згідно розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки 05.12.2013 р. №1458/20-31-15-01-10/14307759). Кількість календарних днів затримки, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 31; 14; 15; 20; 21; 23; 26.

З приводу вищевказаних обставин справи суд зазначає наступне.

Згідно з акту камеральної перевірки використовувались податкові декларації з ПДВ за вересень 2011р., а перевірка проводилась щодо податкової звітності з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2011 року.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1.).

Згідно ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України передбачає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Відповідно до п. 200.10. ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 203.1. ст.203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що камеральна перевірка відповідачем була проведена за межами передбаченого п.200.10. ст.200 Податкового кодексу України строку проведення камеральних перевірок (протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації).

Стосовно суті відображених в акті перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Позивачем було надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011р., в якому при заповненні було допущено методологічну помилку (в рядку18 графи 6 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту" вказана сума 118635 грн., а в рядку 25 графа 6 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду" вищеназвана сума не вказана). Зазначений розрахунок було прийнято ДПІ по електронній звітності 29.04.2011р. про що свідчать отримані квитанції.

В день прийняття Уточнюючого розрахунку, 29.04.2011р. платіжним дорученням №106 від 29.04.2011р. позивачем сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 144230 грн. (в тому числі 118635 грн. за уточнюючим розрахунком та 26925грн. за поточним зобов'язанням).

Згідно усних та письмових пояснень бухгалтера позивача, вищезазначену помилку виявлено в жовтні 2011 року, в зв'язку з чим по усній рекомендації податкової інспекції було надано повторно 25.10.2011р. уточнюючий розрахунок за лютий 2011 року в якому відображено тільки рядок 25. За період з 29.04.2011р. до жовтня 2011р. на особовому рахунку обліковувалась переплата по податку на додану вартість.

Відповідно п.50.1, ст.50 податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті камеральної перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки від 05.12.2013р. №1458/20-31-15-01-10 щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0004361501 та №0004351501 від 25.12.2013 року підлягають скасуванню в повному обсязі, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0004361501 та №0004351501 від 25.12.2013 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості (код ЄДРПОУ 14307759) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 березня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко