Постанова № 37937306, 24.03.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 березня 2014 р. справа №820/2491/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Рябіновій В.І.,

за участі:

представника позивача - Сеник С.Г.,

представника відповідача - Полухін А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватної фірми "БАС" до Державної екологічної інспекції України в Харківській області про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма "БАС" (далі - ПФ "БАС") звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України в Харківській області (далі - Держекоінспекція) про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватної фірми "БАС" (23748830), за результатами якої 29.05.2013 року було складено акт №704/01-03/07-11 та розраховано шкоду, заподіяну Приватною фірмою "БАС" (23748830) державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Держекоінспекцією з 28 по 29 травня 2013 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "БАС", за результатами якої 29.05.2013 року було складено акт №704/01-03/07-11 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за наслідками якої 21.06.2013 року було розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами, на загальну суму 258848,64 грн. Представник позивача вважає, що перевірка проводилась з незаконних підстав та після оголошення офіційної заборони щодо проведення цієї перевірки з боку керівництва фірми, перевіряючим було неправомірно включено до акту перевірки №704/01-03/07-11 висновки про засмічення ПФ "БАС" земельної ділянки, яка не знаходиться у володінні ПФ "БАС" та не використовується нею. Окрім цього, позивач вважає, що розрахунок шкоди, начебто спричиненої ПФ "БАС" засміченням землі, виконано відповідачем неправомірно, з порушенням затвердженої Методики, спираючись на грошову нормативну оцінку суб'єкта, який не мав права виконувати такі роботи. З огляду на викладене, позивач вважає дії відповідача неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити на підставі викладених у позові фактів та додаткових пояснень.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що під час проведення перевірки Держекоінспекцією було дотримано вимоги діючого законодавства України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ПФ "БАС" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.08.1995 року.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2013 року до Держекоінспекції від прокуратури Дергачівського району Харківської області надійшов лист №04-28-49/13 від 14.03.2013 року про порушення природоохоронного законодавства ПП «БАС».

Суд зазначає, що п.3.6 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, прийнятого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року №464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за №18/16034 (далі - Порядок №464) передбачено, що позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Згідно ст.54 Закону України «Про прокуратуру» Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури є юридичними особами і мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що прокуратура є юридичною особою, наділеною правом на звернення до Держекоінспекції щодо порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

На підставі викладеного, Держекоінспекцією було направлено звернення прокурора Дергачівського району на адресу Державної екологічної інспекції України для отримання згоди на проведення позапланового заходу (перевірки) ПП «БАС».

З матеріалів справи вбачається. що 23.05.2013 року на адресу Держекоінспекції надійшла згода Державної екологічної інспекції України від 20.05.2013 року №2/2-1451 ЗГ на проведення позапланової перевірки ПП «БАС».

Суд зазначає, що відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.09.2011 року №429 (далі - Положення), Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про використання та охорону земель, законодавства про поводження з відходами, законодавства про охорону атмосферного повітря, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів та інше.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання під час здійснення ними господарської діяльності, Держекоінспекція здійснює на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V) та Порядку №464.

Відповідно до ст.1 Закону України №877-V, заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з положеннями п.3.8 Порядку №464, позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника. Вимоги щодо змісту наказу визначені п.2.2 Порядку №464, а саме, для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

Згідно п.2.3 Порядку №464, на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Відповідно до вимог п.3.7 Порядку №464, під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що Держекоінспекцією 27 травня 2013 року було видано наказ №704/01-03 та направлення на проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП «БАС» у повній відповідності до вимог вищенаведеного законодавства.

Згідно з вимогами п.4.3 Порядку №464 - перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення.

З наявної в матеріалах справи копії направлення вбачається, що копію направлення під розписку 28.05.2013 року отримала уповноважена особа позивача.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі суд приходить до висновку про наявність законних підстав для проведення позапланової перевірки ПФ «БАС» та дотримання Держекоінспекцією процедури призначення позапланової перевірки.

Судом встановлено, що Держекоінспекцією з 28.05.2013 року по 29.05.2013 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП «БАС» про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №704/01-03/07-11 та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 28 травня 2013 року №704/01-03/07-11 засм.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Держекоінспекцією було направлено на адресу позивача акт перевірки та додаток до нього акт обстеження листом від 29.05.2013 року №3941/01-24/07-20, що підтверджується копією повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд наголошує, що предметом даного позову є саме визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватної фірми "БАС", з огляду на що судом досліджується дотримання суб'єктом владних повноважень підстав та процесу проведення вказаної перевірки, наслідки перевірки не є предметом даного позову.

Відносно посилань представника позивача на невідповідність назви підприємства, суд зазначає, що відповідність адреси підприємства, зазначеної у зверненні для отримання згоди на проведення позапланового заходу контролю (перевірки), наданні згоди, направленні на проведення позапланового заходу, відповідність назви підприємства та невідповідність лише форми господарського товариства, дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, не порушує права позивача та не впливає на зміст встановлених порушень.

Щодо посилання позивача на те, що перевірка була проведена після оголошення офіційної заборони щодо проведення цієї перевірки з боку керівництва фірми, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.10 Порядку №464, у разі, якщо державний інспектор не допускається до проведення перевірки, ним складається акт про відмову в проведенні перевірки. В цьому акті зазначаються посада, прізвище, ім'я, по батькові особи керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з актом та якій вручено акт під розписку, або робиться відмітка щодо відмови від ознайомлення з актом та його отримання. У разі, якщо керівник або уповноважена ним особа суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта про відмову особисто, такий акт із зазначенням в ньому реєстраційного номера передається через канцелярію суб'єкта господарювання або відправляється рекомендованим листом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та пояснень сторін, акт про відмову в проведенні перевірки під час проведення перевірки ПФ «БАС» Держекоінспекцією не складався, відповідно відсутній доведений факт не допуску державного інспектора до проведення перевірки.

Згідно положень ч.5 ст.7 Закону України №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Однак, матеріалами справи та поясненнями представника позивача підтверджено факт отримання направлення на перевірку.

Також, згідно п.7 Указу Президента України від 23.07.1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», рекомендовано підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Форма Журналу реєстрації перевірок затверджена наказом Державного комітету з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 року №18 «Про затвердження форми та Порядку ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок)", журнал реєстрації перевірок ведеться суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок.

Суд наголошує, що відповідно до наведених норм, саме відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі передбачена підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Під час розгляду справи встановлено. що у позивача Журнал відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок) відсутній.

Таким чином, оформлення позивачем протоколу офіційного візиту (перевірки) не передбачено жодним діючим законодавчим актом та не можу слугувати підставою для не проведення перевірки або свідчити про недопущення позивачем державного інспектора до проведення перевірки.

Щодо участі прокурора під час проведення перевірки, суд зауважує, що перевірка проводилась саме за зверненням прокуратури Дергачівського району Харківської області. Присутність прокурора під час проведення перевірки була засвідчена підписом у акті обстеження засміченої земельної ділянки від 28 травня 2013 року №704/01-03/07-11 засм., а не у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №704/01-03/07-11. З наведеного суд приходить до висновку, що прокурор безпоседеньо не брав участь у проведенні перевірки, а був лише присутній під час її проведення.

Щодо посилань позивача на те, що перевіряючим було неправомірно включено до акту перевірки №704/01-03/07-11 висновки про засмічення ПФ "БАС" земельної ділянки, яка не знаходиться у володінні ПФ "БАС" та не використовується нею, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься запит Держекоінспекції до Держкомагентства Дергачівського району Харківської області №3931/01-24/07-20 від 29.05.2013 року, відповідно до якого вимагалась інформація про користувача чи власника земельної ділянки, на якій розташовано смітники згідно акту обстеження засміченої земельної ділянки від 28 травня 2013 року №704/01-03/07-11 засм. На вказаний запит було отримано відповідь №2005/13 від 13.08.2013 року, відповідно до якої вказана ділянка перебуває в оренді ПФ «Бас».

З огляду на наведене, суд вважає недоведеним посилання позивача на те, що вказана земельна ділянка не використовується ПФ «БАС».

Окрім цього, представник позивача у додаткових поясненнях зазначив, що ПФ «БАС» є юридичною особою, яка застосовує спрощену систему оподаткування, відноситься до суб'єктів із середнім ступенем ризику, та в силу приписів ст.3 Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23 лютого 2012 року №4448-VI (далі - Закон України №4448-VI) Держекоінспекція не мала права призначати перевірку ПФ «БАС».

Відносно вказаного твердження суд зазначає, що відповідно до положень ст.3 Закону України №4448-VI, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб: органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства; органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів. Щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки. Органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

При цьому, ст.2 Закону України №4448-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - юридичні особи).

Вказана норма кореспондується з положеннями п.1-1 ст.22 Закону України №877-V, яким визначено установити, до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону (далі - юридичні особи).

Представником позивача, на підтвердження своєї позиції було надано до суду копію свідоцтва платника єдиного податку ПФ «БАС», в якому зазначено дату обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 року.

Суд зауважує, що представник позивача в силу приписів ст.71 КАС України, не надав до суду докази перебування ПФ «БАС» на спрощеній системі оподаткування у 2013 році (на час проведення перевірки) та доказів, що ПФ «БАС» не є платником податку на додану вартість, з огляду на те, що Податковий кодекс України передбачає одночасну реєстрацію юридичної особи платником єдиного внеску та платником податку на додану вартість.

Окрім цього, з пояснень сторін вбачається, що уповноваженою особою ПФ «БАС» під час проведення перевірки не було повідомлено державному інспектору Держекоінспекції про реєстрацію ПФ «БАС» платником єдиного податку.

Також, позивачем не було надано до суду доказів, що ПФ «БАС» відноситься до суб'єктів із середнім ступенем ризику, натомість, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №554 від 27.07.1995 року «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», вугільна промисловість відноситься до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а з матеріалів справи вбачається, що ПФ «БАС» здійснює виробництво деревинного вугілля, та як наслідок відноситься до високого ступеня ризику.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ПФ «БАС» не відноситься до переліку підприємств, на які поширюється дія мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані дії Держекоінспекції, вчинені без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені діючим законодавством України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватної фірми "БАС" до Державної екологічної інспекції України в Харківській області про визнання неправомірними дій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31.03.2014 року.

Суддя Біленський О.О.