Постанова № 37937033, 25.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/750/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Купріс М.В.,

за участю: представника позивача - Крамаренко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2014 року позивач Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 6600 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 417,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1 Наказу Міністерства соціальної політики України "Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів" від 14 квітня 2011 року №129 Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонду надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Пункт 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, даний спір підвідомчий адміністративному суду.

Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/101/865), поданим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 12 лютого 2014 року вх.№2047 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2012 рік становила 22 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 145,2 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 6600 грн.

При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 1 особа, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа.

Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16-01-42/368 встановлено що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на протязі 2012 року не виконувались нормативи робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів про що свідчать документии: табелі обліку використання робочого часу за 2012 рік, нарахування та виплата заробітної плати за 2012 рік, пояснююча записка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Середньооблікова чисельність працівників у 2012 році становила 22 особи, інваліди - не використовувались.

Отже, відповідач вніс відомості що не відповідають дійсності до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/101/865), а саме в код рядка 02, щодо середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини першої статті 20 цього ж Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідачу нараховано адміністративно - господарські санкції у сумі 6600,00 грн. та пеню у розмірі 417,12 грн.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він вживав будь-яких заходів щодо працевлаштуванню інваліді

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за несплату цих санкцій відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У відповідача в 2012 році працювало 22 працівників, фонд оплати праці у вказаному році складав 145200,00 грн. середньорічна заробітна плата штатного працівника складає: 145200,00 : 22 = 6600,00 грн.

За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 6600,00 х 1 - 0 = 6600,00 грн.

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну позивачем було зараховано пеню в сумі 417,12 грн. ( (6600,00 х 0,02%) х 316 днів = 417,12).

Оскільки, вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код інн. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1, р/р 31218230700002 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 38019510, одержувач - УДКСУ у м. Полтава) адміністративно-господарські санкції у розмірі 6600 ( шість тисяч шістсот) грн 00 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн 12 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 березня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко