Постанова № 37936657, 03.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 р. Справа № 804/13023/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О. при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація № 35" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 03 жовтня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація № 35", в якому просила стягнути з рахунків відповідача кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 3 689 445,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 16.09.2013р. заборгованість відповідача перед бюджетом складає 3 689 445,27 грн., у т.ч. 3 573 596,49 грн. - податкові зобов'язання, 115 848,78 грн. - пеня, який виник 02.03.2013р. внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених деклараціями з податку на додану вартість від 20.02.2013р. № 9008184461, від 20.03.2013 № 9014665487, від 19.04.2013 № 9022147371, від 18.05.2013 № 9028806286, від 19.06.2013 № 903634029, від 18.07.13 № 9043317323, від 20.08.2013 № 9051841102.

Також, позивач зазначає, що податковий борг заявлений до стягнення виник з ПДВ - 02.03.2013р., при цьому за відповідачем податковий борг обліковується з 2002 року.

Відповідач, в запереченнях на позов просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність у нього податкового боргу, та надав платіжні копії платіжних доручень про оплату податкового боргу з 01.03.2013р. Також, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що з розрахунку позивача не видно підстав та строків виникнення податкового боргу. Крім того, відповідач вважає, що позивач не виконав процедуру досудового врегулювання спору, передбачену ст. 96 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Ухвалою від 25.11.2013р. Дніпропетровський окружний адміністративний суду витребував у Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області обґрунтований та детальний розрахунок виникнення податкового боргу Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація № 35" станом на 01.03.2013р. (у сумі 3 158 564,49 грн.) з зазначенням підстав, періоду виникнення та оплат податкового боргу.

17 січня 2014 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій зменшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 1 690 701,27 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 1 631 549,48 грн., пені - 59 151,79 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 998 744 грн. Детальний розрахунок, з зазначенням підстав та періоду виникнення податкового боргу відповідача у розмірі 3 689 445,27 грн. (у т.ч. 3 573 596,49 грн. - податкові зобов'язання, 115 848,78 грн. - пеня) позивач не надав.

Відповідач, 03.02.2014 надав заперечення проти уточнених позовних вимог, в яких просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, у зв'язку з відсутністю податкового боргу, про який зазначає позивач.

Від представник позивача надійшла до суду заява (вх. № 6448 від 03.02.2014р.) з проханням розглядати справу за відсутністю представника, за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача 03.02.2014 року надійшло клопотання з прохання відкласти розгляд справи, у зв'язку з погодними умовами.

Відповідно до ч. 2,4,6 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи клопотання позивача та обмежений строк розгляду справи, суд вважає, що справа може бути розглянута письмовому провадженні за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 35" (далі -КП «ЖЕО №35») зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 04.05.2005 року, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Підприємству присвоєно код ЄДРПОУ 20247412. Відповідно до довідки Криворізької центральної ОДПІ КП «ЖЕО №35» на облік платників податків в податковому органі було поставлено 24.01.1994 року за № 232(471).

Позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 1 690 701,27 грн. та надав розрахунок станом на 06.01.2014.

З розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, вбачається, згідно платіжних доручень за період з 16.09.2013 по 15.01.2014 відповідачем було оплачено суму податкового боргу у розмірі 1 998 744 грн., які були зараховані позивачем в рахунок податкових зобов'язань у сумі 1 942 047,01 грн. та пені - 59 151,79 грн., в той же час з розрахунку не можливо встановити підстави виникнення та період нарахування податкового боргу та пені. Також в розрахунку позивач зазначає борг відповідача у сумі 3 689 445,27 грн. (у т.ч. 3 573 596,49 грн. - податкові зобов'язання, 115 848,78 грн. - пеня ) підстави та період виникнення якого не зазначено.

Таким чином, позивач вважає, що з 30.05.2013 за відповідачем числиться податковий борг у розмірі 1 690 701,27 грн., у т.ч. 1 631 549,48 грн. - податкові зобов'язання, 59 151,79 грн. - пеня.

З розрахунку відповідача з нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 30.08.2013р. вбачається, що по податковій деклараціям, на які позивач посилається в позовній заяві: від 20.02.2013р. № 9008184461, від 20.03.2013 № 9014665487, від 19.04.2013 № 9022147371, від 18.05.2013 № 9028806286, від 19.06.2013 № 903634029, від 18.07.13 № 9043317323, від 20.08.2013 № 9051841102 здійснено оплати у повному обсязі:

- податкова декларація від 20.02.2013р. № 9008184461 за січень 2013р. на суму 509 837,00 грн., граничний день оплати 04.03.2013р., оплачена відповідачем за період з 11.02.2013 по 28.02.2013 у сумі 509837,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3520 від 11.02.2013, №3527 від 12.02.2013, № 3537 від 13.02.2013, № 3545 від 14.02.2013, № 3557 від 15.02.2013, № 3567 від 18.02.2013, № 3578 від 19.02.2013, № 3606 від 20.02.13, № 3614 від 21.02.13, № 3619 від 22.02.13, № 3637 від 25.02.2013, №3663 від 26.02.2013, № 3671 від 27.02.13, № 128 від 28.02.13,

- податкова декларація від 20.03.2013р. № 9014665487 за лютий 2013р. на суму 582 543,00 грн., граничний день оплати 01.04.2013р., оплачена відповідачем за період з 06.03.2013 по 29.03.2013 у сумі 582 543,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3710 від 06.03.2013, №3712 від 07.03.2013, №3715 від 11.03.2013, № 3736 від 12.03.2013, № 3745 від 13.03.2013, № 3749 від 14.03.2013, № 3753 від 15.03.2013, № 3763 від 18.03.13, № 3794 від 19.03.13, № 3807 від 20.03.13, №3163 від 20.03.2013, №3821 від 21.03.2013, № 3848 від 22.03.13, № 3854 від 25.03.13, № 3863 від 26.03.2013, № 3875 від 27.03.13, №3883 від 28.03.13, №3892 від 29.03.13;

- податкова декларація від 19.04.2013 № 9022147371 за березень 2013р. на суму 611 718 грн., граничний день оплати 30.04.2013р., оплачена відповідачем за період з 05.04.2013 по 30.04.2013 у сумі 611 718 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3906 від 05.04.2013, №3908 від 08.04.2013, №3910 від 09.04.2013, № 3912 від 10.04.2013, № 3937 від 11.04.2013, № 3946 від 12.04.2013, № 3985 від 15.04.2013, №3996 від 16.04.13, № 4007 від 17.04.13, № 4014 від 18.04.13, № 4017 від 19.04.2013, №4053 від 22.04.2013, № 4056 від 23.04.13, № 4059 від 24.04.13, № 4066 від 25.04.2013, №4076 від 26.04.13, №4095 від 29.04.13, №4101 від 30.04.13; №259 від 30.04.13;

- податкова декларація від 18.05.2013 № 9028806286 за квітень 2013р. на суму 537719 грн., граничний день оплати 30.05.2013р., оплачена відповідачем за період з 14.05.2013 по 03.06.2013 у сумі 537719 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 4139, 4150, 4184, 4192, 4198, 4220, 4233, 4236, 4249, 4268, 4279, 4280, 4292, 4293, 301, 4304;

- податкова декларація від 19.06.2013 № 903634029 за травень 2013р. на суму 501830 грн., граничний день оплати 01.07.2013р., оплачена відповідачем за період з 07.06.2013 по 27.06.2013 у сумі 501830 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 4316, 4320, 4330, 4335, 4338, 4374, 4382, 4392, 4402, 4411, 4419, 4439, 4460, 4468;

- податкова декларація від 18.07.13 № 9043317323 за червень 2013р. на суму 450094 грн., граничний день оплати 30.07.2013р., оплачена відповідачем за період з 08.07.2013 по 31.07.2013 у сумі 450094 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 4501, 4534, 4540, 4552, 4567, 4569, 4574, 4586, 4610, 4618,4625, 4635, 4648, 4660, 4677, 4686, 4693, 4696, 4706;

- податкова декларація від 20.08.2013 № 9051841102 за липень 2013р. на суму 507714 грн., граничний день оплати 30.08.2013р., оплачена відповідачем за період з 12.08.2013 по 30.08.2013 у сумі 507714 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 4733, 4736, 4746, 4757, 4768, 4778, 4811, 4817, 4825, 4830, 4840, 4847, 4854, 4860.

Вищезазначені оплати також підтверджуються реєстрами сплати ПДВ по КП «ЖЕО № 35» з 11.02.2013 по 30.08.2013р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з розрахунку відповідача, у КП «ЖЕО № 35» відсутня заборгованість по деклараціям від 20.02.2013р. № 9008184461, від 20.03.2013 № 9014665487, від 19.04.2013 № 9022147371, від 18.05.2013 № 9028806286, від 19.06.2013 № 903634029, від 18.07.13 № 9043317323, від 20.08.2013 № 9051841102 , оскільки оплати по даним деклараціям здійсненні у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо заборгованості відповідача у сумі 3 689 445,27 грн. (у т.ч. 3 573 596,49 грн. - податкові зобов'язання, 115 848,78 грн. - пеня ), дана заборгованість не підтверджується поданими доказами. Крім того, суд ухвалою суду витребував у позивача докладний розрахунок щодо даного боргу, дану вимогу позивач не виконав і розрахунок не надав.

Таким чином, з наявних у справі доказів, прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивач же не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає у позові, а саме на підтвердження податкового боргу відповідача. Тому, суд вважає необхідним відмовити в задоволені позову.

Слід зазначити, що суд не погоджується з думкою відповідача про те, що позивач не виконав процедуру досудового врегулювання спору, передбачену ст. 96 Податкового кодексу України, а тому потрібно відмовити в задоволенні позову, оскільки як вбачається довідки Криворізької центральної ОДПІ, позивач, керуючись ст. 96 ПК України, звертався до міського голови лист № 5317/10/190 від 16.04.2013р. щодо прийняття одного з рішень передбачених даною статтею. Позитивної відповіді стосовно даного питання отримано не було.

Так, відповідно до ст.96.1 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

В той же час, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.96 про застосування Конституції України, Пленуму Верховного суду України постановив такі роз'яснення (п. 8): З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Рішенням Коституційного суду України від 09.07.2002 року справи № 1-2/2002 №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положеннячастини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) Конституційний Суд України вирішив положення частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, так відповідно до ст. 96 ПК України передбачений досудовий порядок врегулювання спору, але це не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація № 35" про стягнення податкового боргу - відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко