Постанова № 37936530, 20.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа №805/267/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кошкош О.О. при секретарі Олійник А.І., за участю представника позивача Бікезіна Д.В., представника відповідача Бєрідзе Є.Ж., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ- Дістрибьюшн" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу № 604 від 19 листопада 2013 року про проведення перевірки, визнання незаконними дії щодо проведення перевірки магазину «Фокстрот», м.Маріуполь, пр.Металургів, 200 та складання акту перевірки №007080 від 20 листопада 2013 року; визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови про накладення стягнень №3106 від 2 грудня 2013 року. В обґрунтування зазначили, що питання перевірки факту контрафактних товарів не входить до сфери повноважень відповідача. До акту перевірки безпідставно внесено запис про створення перешкод службовими особами відповідача та у подальшому винесено спірну постанову. При цьому, зазначили, що сума штрафних санкцій повинна бути розрахована із вартості реалізованої продукції конкретного об'єкту (пункту) торгівлі - магазину «Фокстрот», а не вартості продукції, реалізованої юридичною особою.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з урахуванням уточнень просив визнати незаконним (протиправним) та скасувати наказ №604 від 19.11.2013 року про проведення перевірки в частині проведення перевірки магазину «Фокстрот» ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», м.Маріуполь, вул. Металлургів, 200; визнати незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки магазину та складання акту перевірки №007080 від 20 листопада 2013 року; визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову про накладення стягнень №3106 від 2 грудня 2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що для проведення перевірки існували усі підстави, зокрема, згода Держспоживінспекції України від 06.11.2013 № 03/7-10126-2013 відповідно листа Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 №07/1/16314-13 та депутатського звернення народного депутата України Бойка В.Б. від 11.10.2013 №216. Під час перевірки встановлена відсутність інформації на побутовій та комп'ютерній техніці, а саме інформація про виробника, постачальника продукції та не зазначено дату виготовлення, у зв'язку із чим у керуючого магазину були витребувані прибуткові документи на продукцію, для зазначення даних в додатку 7 до акту перевірки, проте у цьому посадовими особами позивача відмовлено з посиланням на доцільне письмове звернення. Отже, посадові особи не мали змоги належним чином провести перевірку та скласти акт, зокрема додаток 7, тобто представниками позивача створено перешкоду посадовим особам Інспекції у проведенні перевірки. Щодо нарахування штрафних санкцій зазначили, що вони розраховані з вартості реалізованої продукції, наданих послуг за відповідний період саме суб'єкта господарювання, що передбачено ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Просили у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" (ідентифікаційний код 35625082; 04119, м.Київ, вул.Дорогожицька, буд.1) зареєстровано як юридичну особу 6 грудня 2007 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 456852, довідка з ЄДРПОУ АА № 633552 від 12 червня 2012 року, видами діяльності є роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, тощо.

5 квітня 2012 року суб'єкту господарювання ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» (ідентифікаційний код 35625082) видано торговий патент на роздрібну торгівлю в пункті продажу - магазин «Фокстрот», м.Маріуполь, пр.Металургів 200.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2013 року народний депутат Бойко В.Б. звернувся з депутатським зверненням №216-к до Генерального прокурора України Пшонки В.П. з метою вжиття заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснення перевірки торгівельної мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот" на факт продажу контрафактної продукції та не сертифікованої продукції.

Суд не бере до уваги зауважень позивача стосовно незаконності цього депутатського звернення, оскільки народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі (ч.5 ст. 17 Закону України "Про статус народного депутата України").

В свою чергу, Держспоживінспекція України на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення народного депутата України Бойка В.Б. від 11 жовтня 2013 року № 216-к доручила територіальним органам Держспоживінспекції України за списком провести позапланові заходи та доповісти про результати перевірок в термін до 11 листопада 2013 року, про що свідчить лист від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6. При цьому, слід зазначити, що у додатку - списку, зокрема, вказаний магазин ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", розташований за адресою: м.Маріуполь, пр.Металургів, 200.

19 листопада 2013 року Держспоживінспекцією України прийнято наказ №604 про проведення перевірки дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», зокрема, магазину «Фокстрот», розташованого за адресою, м.Маріуполь, вул.Металургів, 200.

Відповідно до направлення №03-3013 від 19 листопада 2013 року на проведення перевірки на підставі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», наказу по інспекції №604 від 19.11.2013 року посадовим особам відповідача доручено здійснити позапланову виїзну перевірку позивача (ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», магазин «Фокстрот», м.Маріуполь, вул.Металургів, 200) у період з 20 по 21 листопада 2013 року з питань відображених у звернені споживача. Підставою проведення перевірки є Згода Держспоживінспекції України від 6 листопада 2013 року №03/7-10120-2013, лист Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 року №07/1/3/16314-13 та депутатське звернення народного депутата України Бойка В.Б. №216 від 11.10.2013 року.

При цьому, судом встановлено, що позивач допустив до перевірки представників Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, тому 20 листопада 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ передбачені повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів і його територіальних органів.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до вимог статті 6 цього Закону, однією із підстав для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Судом встановлено, що наказ №604 від 19.11.2013 року про проведення перевірки містить всю необхідну інформацію з приводу предмету та підстав проведення такої перевірки, а позивач фактично повідомлений про дату початку та період її проведення шляхом отримання вказаного наказу та направлення, що відповідає нормам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким чином, суд не вбачає в діях відповідача порушень при проведенні позапланової перевірки магазину "Фокстрот" ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», розташованого за адресою м.Маріуполь, пр.Металургів, 200, згідно з отриманою від Держспоживінспекцієї України згоди та, як наслідок, складання акту перевірки.

Відносно визнання протиправною (незаконною) та скасування постанови про накладення стягнень №3106 від 2 грудня 2013 року, суд зазначає наступне.

20 листопада 2013 року відповідачем при проведенні позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» магазину "Фокстрот", розташованого за адресою м.Маріуполь, пр.Металургів, 200 (ідентифікаційний код 35625082), складено акт №007080, в якому зазначено, що керуючим магазину створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержаннями законодавства про захист прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведені перевірки якості продукції, чим порушено вимоги п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, в ході перевірки посадовими особами відповідача встановлена відсутність інформації на побутовій та комп'ютерній техніці, а саме інформація про виробника, постачальника продукції та дата виготовлення, що зафіксовано у додатку 7 до акту перевірки.

На вимогу надати документи, керуючим магазину було відмовлено, про що зроблено відповідний запис у розділі ІІІ акту перевірки, а саме зазначено, що документи на товар можливо надати за письмовим зверненням у м.Київ.

2 грудня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області прийнята постанова № 3106 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», з посиланням на порушення щодо створення перешкод службовим особам органу виконавчої влади, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 31 182 240,00 грн.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає право посадових осіб одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції.

Пунктом 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012 року визначено, що перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Пунктом 1.12 вказаного Порядку передбачено, що суб'єкт господарювання під час проведення перевірок зобов'язаний:

допускати посадових осіб до проведення перевірок за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цим Порядком, іншими нормативно-правовими актами;

виконувати вимоги органу з питань захисту прав споживачів та його посадових осіб щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час проведення перевірок, відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу з питань захисту прав споживачів за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Отже, вимогами чинного законодавства не передбачено письмове звернення службових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів до суб'єктів господарювання щодо надання відповідних документів під час проведення перевірок, відповідно до закону.

Вимогами ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Зокрема, ч. 1 ст. 23 цього Закону визначено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, оскільки позивачем під час проведення перевірки створено перешкоду службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову.

Щодо розміру застосованого штрафу, суд зазначає наступне.

У розумінні ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів несуть суб'єкти господарювання.

При цьому, ч.1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» (ідентифікаційний код 35625082) здійснює свою господарську діяльність, зокрема, через такий пункт продажу товару, як магазині "Фокстрот", що розташований за адресою м.Маріуполь, пр.Металургів, 200, про що свідчить торговий патент №185822 від 05.04.2012 року виданий суб'єкту господарювання - ТОВ «САВ-Дістрибьюшн».

Отже, враховуючи те, що окремо магазин «Фокстрот», розташований за адресою м.Маріуполь, пр.Металургів, 200, не є суб'єктом господарювання, а є тільки торговельним приміщенням, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару, суд не приймає твердження позивача щодо обчислення штрафу виходячи з обсягу постачання саме цього пункту торгівлі ТОВ «САВ-Дістрибьюшн».

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що за вказане вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу, застосованого до суб'єкту господарювання, у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, абзацом 10 пункту 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177 визначено, що за створення перешкод службовій особі спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування накладається стягнення у вигляді штрафу у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що «продукція» - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; «реалізація» - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4 цього Положення передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Судом встановлено, що загальний обсяг постачання ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за жовтень 2013 року складає 623644826 грн., що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року та податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

При цьому, слід зазначити, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області правомірно врахований загальний обсяг постачання саме за жовтень 2013 року, оскільки перевірка здійснювалась у листопаді 2013 року, про що складено акт №007080 від 20.11.2013 року.

Судом не приймається твердження позивача щодо невірного визначення відповідачем виду порушення передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки це право належить виключно до компетенції Інспекції, що передбачено п. 13 ч. 1 ст. 26 цього Закону.

Таким чином, постанова про накладення стягнень №3106 від 02.12.2013 року прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено порушень з боку суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Крім того, частиною 2 ст.94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Судовим рішенням є постанова або ухвала суду, якою завершується розгляд справи (про залишення позовної заяви без розгляду, про закриття провадження у справі, крім закриття провадження у зв'язку з відмовою від позову чи примиренням).

Судове рішення вважається таким, яке ухвалене на користь сторони, якщо:

- сторона є позивачем і позов задоволено;

- сторона є відповідачем і у задоволенні позову відмовлено або позовну заяву залишено без розгляду, або провадження у справі закрито.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати при відмові у задоволенні позовної заяви покладаються на позивача.

При цьому, позивачем до суду були заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати;

- немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч.3 ст.4 вказаного Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн., тобто, судовий збір, якій підлягає сплаті становить 4 588,00 грн. та 68,82 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до платіжного доручення №8693 від 18.12.2013 року та №8710 від 18.12.2013 року сплачено судовий збір у розмірі 172,05 грн. та 68,82 грн. відповідно.

Таким чином, позивач повинен сплатити решту судового збору за адміністративний спір майнового характеру в розмірі 4 415,95 грн.

Керуючись статтями ст.ст. 23, 94, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ- Дістрибьюшн" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 415 (чотири тисячі чотириста пятнадцять) грн. 95 коп., який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача - 31217206784005; банк отримувача - ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку - 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; призначення платежу: судовий збір, код 35099148.

Повний текст постанови виготовлений 25 березня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.