Рішення № 37936447, 27.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/2332/13-ц Головуючий у І інстанції Бойко М.Г.Провадження № 22-ц/780/1137/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 44 27.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Франюк Т.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Ківшовата Агро" на рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ківшовата Агро" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ТОВ „Ківшовата Агро" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 24 квітня 2008 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та виробничим кооперативом «Ківшовата Агро» з другої сторони було укладено договір оренди землі, згідно якого вона передала в оренду належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 250848 від26 червня 2006 року площею 2,3894 га в оренду на 5 років.

Звернувшись у 2012 року з приводу припинення договору оренди у зв'язку з закінченням строку його дії до відповідача, позивач дізналась про існування додаткової угоди від 09 березня 2012 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та ТОВ «Ківшовата Агро» та отримала його копію.

Позивач зазначала, що не мала наміру продовжувати строк дії договору оренди земельної ділянки та не підписувала дану додаткову угоду.

Позивач просила, визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 09 березня 2012 року укладену між ОСОБА_2 та ТОВ „Ківшовата Агро".

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 09 березня 2012 року укладену між ОСОБА_2 та ТОВ „Ківшовата Агро", стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Ківшовата Агро", подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі посилалось на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач не укладала спірну додаткову угоду, та не підписувала її, тому дану угоду слід вважати незаконною.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 24 квітня 2008 року ОСОБА_2 уклала з виробничим кооперативом «Ківшовата Агро», правонаступником якого є ТОВ «Ківшовата Агро», договір оренди землі, згідно якого передала в оренду належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 250848 від 26 червня 2006 року площею 2,3894 га в оренду на 5 років. (а.с. 3, 4).

Даний договір було зареєстровано в управлінні Держкомзему в Таращанському районі Київської області 01 жовтня 2008 року за № 040833300486. (а.с. 3, 4).

Між ОСОБА_2 та ТОВ «Ківшовата Агро» 09 березня 2012 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, за умовами якої позивач передала відповідачу земельну ділянку в оренду на 5 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. (а.с. 5).

Вказана додаткова угода була зареєстрована в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області 29 грудня 2012 року за № 322440004004585.

Позивач зазначала, що після закінчення дії договору оренди землі, а саме восени 2013 року, вона звернулась до відповідача та дізналась про існування додаткової угоди від 09 березня 2012 року до вказаного договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Ківшовата Агро», та отримала її копію.

В суді першої інстанці свідок ОСОБА_3 (брат позивачки) зазначив, що станом на 09 березня 2012 року працював в ТОВ «Ківшовата Агро» інженером по охороні праці та без відома своїх родичів (батька, матері, сестри та баби), підписав за них додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок. Через деякий час свідок звільнився з ТОВ «Ківшовата Агро».

Відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно із ст. 60 ЦПК України позивач не надала суду належних і допустимих доказів щодо звернення до відповідача у 2012 року з приводу розірвання або продовження дії договору від 24 квітня 2008 року та доказів, які б свідчили, що додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2008 року вона не підписувала, а посилання позивача на пояснення свідка ОСОБА_3 (брата позивача) не можуть бути взяті до уваги, оскільки він є близьким родичем позивача, крім того відповідач по справі стверджував, що додаткову угоду підписав особисто відповідач.

Клопотань про призначення експертизи, щодо підписання додаткової угоди іншою особою, позивач не в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надав.

Висновок суду пешої інстанції про доведеність вимог позивача і задоволення позову є помилковим, тому рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ківшовата Агро" - задовольнити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 грудня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ківшовата Агро" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: