Ухвала суду № 37935161, 20.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/4598/13 20.03.14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Електронікс";

до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у міста Києві;

стягувач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;

про визнання протиправними дії відділу державної виконавчо служби Оболонського районного управління юстиції у міста Києві, що полягають у зверненні до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, який є директором ТОВ "Рітейл Електронікс", поза межами строку на проведення виконавчих дій, а також зверненні до суду неналежним суб'єктом з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2; визнання протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у міста Києві, що полягає у не закінченні виконавчого провадження № 37776294 та не повідомленні боржника про звернення з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2; визнання закінченим виконавче провадження № 37776294; зобов'язання відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 37776294;

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Електронікс";

про стягнення 137 935,39 грн.

Суддя Мандриченко О. В.

Представники:

Від скаржника: ОСОБА_3, представник, довіреність № б/н від 30.01.2014 р.;

Від стягувача: ОСОБА_4, представник, довіреність № 87 від 18.02.2013 р.;

Від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Електронікс" 27.12.2013 року до господарського суду надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, у якій скаржник просить визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у міста Києві, що полягають у зверненні до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, який є директором ТОВ "Рітейл Електронікс", поза межами строку на проведення виконавчих дій, а також зверненні до суду неналежним суб'єктом з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2; визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у міста Києві, що полягає у не закінченні виконавчого провадження № 37776294 та не повідомленні боржника про звернення з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2; визнати закінченим виконавче провадження № 37776294; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 37776294.

У судовому засіданні 13.03.2014 року представник скаржника подав клопотання, у якому зазначив, що відмовляється від вимоги визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві протиправною, зокрема, щодо не повідомлення боржника про звернення з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що на адресу боржника не надійшло це подання.

Представник стягувача надав суду заперечення (пояснення), у якому проти скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Електронікс" заперечує, у задоволенні скарги просить відмовити повністю.

На виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 25.01.2014 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у міста Києві надав суду копії матеріалів виконавчого провадження № 37776294, відкритого на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 року по справі № 910/4598/13.

Розглянувши документи і матеріали, які знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника скаржника і від ВДВС України, оцінивши докази, які мають значення для вирішення скарги, суд вважає вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі № 910/4598/13 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 101 332,50 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 3 614,20 грн. інфляційних втрат, 6 179,89 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 2 222,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом 22.04.2013 року видано відповідний наказ.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 30.04.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у справі №910/4598/13.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону.

Стаття 1212 ГПК України надає право стягувачеві, боржникові та прокурору звертатись до господарських судів зі скаргами на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як визначено частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення до 07.05.2013 року, чого боржником виконано не було.

Скаржник в своїй скарзі вказує на те, що державним виконавцем було подано до суду подання про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_2, який є директором ТОВ «Рітейл Електроніка» поза межами строку на проведення виконавчих дій. Також скаржник вказує, що державний виконавець не мав права проводити будь-які дії після спливу шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження.

Виходячи із норм Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до статті 32 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача тягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

В даному випадку під іншими заходами і мається на увазі звернення до суду з поданням про обмеження в праві виїзду керівника боржника за кордон.

Згідно з частиною 6 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Суд зазначає, що хоча термін виконавчого провадження (6 місяців) закінчився, але державний виконавець не міг виносити постанову про закінчення виконавчого провадження, так як на той момент ще не були проведені всі необхідні дії направлені на виконання Наказу Господарського суду міста Києва.

Отже, вимоги скаржника щодо визнання закінченим виконавчого провадження № 37776294, що порушене відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, у господарського суду немає достатніх правових підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Електронікс" на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відмовити повністю.

2. Ухвалу направити до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Суддя О. В. Мандриченко