Рішення № 37935141, 26.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/12/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2014 Справа № 910/1438/14-908/400/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

Представники сторін в судове засідання не з’явились.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 910/1438/14 - 908/400/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” (72530, Запорізька область, Якимівський район, с. Володимирівка, вул. Леніна, буд. 71, скорочено ТОВ “Україна”);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72; для листування: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, скорочено ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”);

про внесення змін до договору поставки.

Сутність спору:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у справі 910/1438/14 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” до Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” про внесення змін до п. 1.2. договору поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013 р., шляхом викладення його в наступній редакції: пункт 1.2.: “Термін поставки: до 01 листопада 2014 р.”

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 910/1438/14-908/400/14, якій присвоєно номер провадження 34/12/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 28.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 12.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 26.03.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.03.2013 р. між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ТОВ «Україна» був укладений договір поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F. На момент укладення договору у постачальника були наявні посіви кукурудзи на загальній площі 492,87 гектарів, в селі Юровка Якимівського району Запорізької області. Наявна посівна площа за прогнозованою урожайністю давала можливість отримати урожай кукурудзи у достатній кількості для повного виконання зобов'язань за договором. Згідно нотаріально посвідченого договору застави майбутнього врожаю від 27.03.2013 року, з метою забезпечення своїх зобов'язань перед покупцем за договором, ТОВ «Україна» було передано у заставу майбутній урожай зерна кукурудзи 3-го класу, 2013 року урожаю, вирощений на площі 492,87 гектарів. Згідно договору № 000080/06/13_Кв комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур від 27.03.2013 року ТОВ “Україна” було застраховано майбутній врожай кукурудзи на площі 240,6738868 гектарів. За наслідком розгляду матеріалів по страховому відшкодуванню визначено розмір збитків в сумі 476 948,90 гривень, проте зазначена сума не відшкодована страховою компанією через те, що розмір збитків не перевищував суму франшизи 675000,00 гривень (лист страхової компанії від 23.10.13р.). На інших посівних площах кукурудзи фактично відбувались аналогічні явища, таким чином збирання врожаю проводилось лише на площі 148 гектарів і фактично валовий збір зерна кукурудзи після доробки склав 339,830 тон. Відповідно до умов п. п. 1.3.1. п.1.3. договору мінімальна партія товару для передачі покупцю - 500 тонн, а відтак наявна у продавця кількість зерна кукурудзи не підпадала під мінімально встановлену партію товару визначену умовами договору. Листом вих. № 234 від 14.11.2013 року продавцем було запропоновано покупцю внести зміни до договору, щодо перенесення строків розрахунку на 2014 рік. Листом відповідача за вих. № 1811-01 від 18.11.2013 року пропозиція ТОВ «Україна» була відхилена. Для належного виконання умов договору в 2014 році ТОВ «Україна» має наступні можливості: в оренді товариства впродовж 2014 року (згідно укладених договорів) будуть наявні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва необхідною площею до 500 гектарів, що надають можливість виростити урожай зерна кукурудзи 3 класу в кількості не менш ніж 1000,00 тонн; товариство має насіннєвий матеріал кукурудзи у достатній кількості та якості, та необхідної якості для висіву на вказаній площі; товариство має необхідний кадровий потенціал; товариство має необхідний парк спеціальної техніки та сільськогосподарського інвентарю. Таким чином, позивач просить змінити пункт 1.2 договору щодо визначення терміну поставки до 01 листопада 2014 року, є обґрунтованою, та заснованою на принципах розумності, добросовісності та справедливості, як основоположних принципах на яких ґрунтуються зобов’язання. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ “України” посилається на ст. 652, ЦК України, ст. ст. 1, 2, 12, 15 ГПК України.

ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, відповідач по справі, у письмових поясненнях щодо позовної заяви, які надійшли до канцелярії господарського суду Запорізької області зазначає наступне. Висновок Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, на які посилається позивач не є належним доказом, оскільки у ньому йдеться про загибель соняшника, а не кукурудзи, яка є предметом договору поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013 року. Більше того, Торгово-промислова палата України відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати», наділена правом засвідчувати форс-мажорні обставини у зовнішньоекономічних договорах. Позивачем жодним чином не підтверджено настання «аналогічних» явищ на посівах, що знаходились на площі 148 гектарів. При цьому позивачем взагалі не здійснено постачання кукурудзи, при тому, що фактичний валовий збір зерна кукурудзи після доробки склав 339,830 тонн. Позивач у поданому позові веде мову лише щодо посівів на площі 390,67 га (82 га + 160,67 га + 148 га), проте згідно п. 1.5. договору застави від 27.03.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.03.2013 року, ним мало здійснюватись вирощування кукурудзи на площі 492,87 га. Звертаємо увагу суду, що окрім кукурудзи, позивачем вирощувались озима пшениця (на 304 га), озимий ріпак (на 224 га), а також мали вирощуватись горох (на 36 га), соняшник (на 352 га), гарбуза (на 210 га), ячмінь ярий (206 га), вказаний факт підтверджується довідкою № 04-15/298 від 18.03.2013 року, що видана управлінням АПК Якимівської РДА Запорізької області. Крім того, договір поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013 року за своєю природою є договором поставки, а не договором контрактації с/г продукції, при цьому постачальник за порушення договору поставки зерна майбутнього врожаю несе відповідальність незалежно від наявності його вини (п. 6.5. договору поставки), що узгоджується із ст. 614 ЦК України. Таким чином, позивач не навів жодних підстав, з якими ст. 652 ЦК України пов'язує можливість зміни судом умов договору. На підставі вищевикладеного, відповідач просить в задоволенні позовної заяви ТОВ “Україна” відмовити повністю.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення від 15.02.2014 р. та 17.02.2014 р., про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 р. ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (покупець) та ТОВ «Україна» (постачальник) укладений договір поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F (далі – договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, в порядку та на умовах даного договору постачальник в передбачений сторонами строк постачає покупцю наступну сільськогосподарську продукцію (далі - товар): найменування товару – зерно кукурудзи 3 класу; одиниця виміру – метрична тонна, кількість товару – 1000,000, а покупець зобов’язується прийняти товар (поставлений навалом) та оплатити його.

Якісні показники товару: вологість, макс. – 14,5 %; сміттєві домішки, макс. – 2 %; зернові домішки, макс.- 10%; в тому числі биті зерна не більше – 5 %, пошкоджені зерна не більше – 5 %. Інші показники відповідно ДСТУ 4525:2006. Товар може бути з одиничним змістом амброзії. Без живих шкідників, в здоровому стані, не гріється, придатний для продажу, має нормальний запах (без затхлого, солодового, плісняви, сторонніх запахів), має властивий здоровому зерну нормальний колір. Товар має бути без ГМО (п.п. 1.1.1 договору поставки).

Згідно п. 1.2. договору поставки, строк поставки: до 01 листопада 2013 р. включно.

Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару на умовах поставки, передбачених даним договором (п.п. 1.2.1 договору поставки).

Відповідно до п. 1.3 договору поставки, умови поставки: EXW – ПАТ «Розівський елеватор», філія «Якимівський елеватор», 72501, вул. Курортна, б. 1, смт. Якимівка, Запорізька обл, (06131) 9-16-97; (056) 789-99-51 (відповідно до ІНКОТЕРМС 2010), якщо інший сертифікований зерновий склад (зерносховище) не вказан(о) в листі покупця, що направлено на адресу для листування постачальника, яке є невід’ємною частиною даного договору.

Підпунктом 1.3.1. договору поставки передбачено, що мінімальна партія товару для передачі покупцю – 500 тон. У випадку, якщо загальна кількість товару відповідно п. 1.1. договору складає менше 500 тон, покупець має право приймати товар в повному обсязі одноразово.

Відповідно п. 5.5. договору поставки, постачальник зобов’язався укласти з страховою компанією, яка узгоджена з покупцем, договір комплексного страхування, умовами якого передбачено, що у випадку настання страхового випадку у відповідності з умовами договору комплексного страхування, розмір всієї страхової виплати перераховується страховою компанією покупцю, а також передбачити, що вигодонабувачем по даному договору є покупець. Покупець сплачує за постачальника страховий платіж по договору комплексного страхування (в порядку, передбаченому договором комплексного страхування), в розмірі передбаченому відповідно до п. 4.1.1. договору.

Згідно п. 8.2. договору поставки, даний договір вступає в силу з моменту його укладення.

Відповідно п. 8.6. договору поставки, строк дії договору: з дати набрання сили у відповідності до п. 8.2. договору – до моменту повного та належного виконання зобов’язань по даному договору.

27.03.2013 р. ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (заставодержатель) та ТОВ “Україна” (заставодавець) уклали договір застави майбутнього врожаю (далі – договір застави).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору застави, у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов'язань за основним договором одержати задоволення за рахунок передбаченого в п.1.5. цього договору заставленого майна (надалі іменується «предмет договору»), переважно перед іншими кредиторами заставодавця. Під «основним договором» в цьому договорі розуміється договір поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013, укладений між заставодержателем (в Основному договорі іменується «покупець») та заставодавцем (в Основному договорі іменується «постачальник»), за умовами якого останній поставляє заставодержателю сільськогосподарську продукцію (в Основному договорі іменується «товар»), а він зобов'язується прийняти його та оплатити.

Термін поставки товару за основним договором визначено до 01 листопада 2013 року включно (п. 1.3. договору застави).

Предметом застави є майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору, а саме майбутній урожай зерна кукурудзи 3-го класу, 2013 року урожаю, вирощений на полях загальною площею 492,87 га (п. 1.5 .договору застави).

Пунктами 1.6, 1.7 договору застави передбачено, що зобов'язання, що забезпечується заставою відповідно до умов полягає в тому, що заставодавець зобов'язується передати заставодержателю предмет застави у визначений сторонами термін до 01 листопада 2013 року включно на умовах поставки: ПАТ «Розівський елеватор» філія «Якимівський елеватор», що знаходиться за адресою: Запорізька обл., смт. Якимівка, вул. Курортна, буд.1 (згідно ІНКОТЕРМС 2010). Передане в заставу майно за згодою сторін оцінено в 1500000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. п. 6.4., 6.5 договору застави, цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки шляхом укладення додаткових угод підписаних сторонами та посвідчених нотаріально. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

27.03.2013 р. ПАТ “Страхова компанія “СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ” (страховик) та ТОВ “Україна” (страхувальник) уклали договір № 000080/06/13_Кв комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (далі – договір страхування).

Відповідно до п. 1.4. договору страхування, обов'язковою умовою підтвердження інформації, наданої страхувальником в заяві-анкеті на страхування врожаю с/г культур (додаток № 2 до цього договору), є підписання сторонами акту страхового огляду посівів с/г культур (додаток № 4 до цього договору).

Згідно п. 1.5 договору страхування, вигодонабувачем за цим договором є ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (надалі - вигодонабувач).

Пунктами 2.1., 2.2. договору страхування передбачено, що предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майбутнім врожаєм с/г культур, що належатиме страхувальнику, зазначених у переліку застрахованих с/г культур з розрахунком страхової суми та страхового платежу по кожній з с/г культур (додаток №1 до цього договору). На умовах цього договору застрахований майбутній врожай таких с/г культур: кукурудза, площа посіву – 240,6738868 га, місцезнаходження посіву – Запорізька обл., Якимівський район, с. Юр’ївка.

Відповідно до п. п. 3.1.,3.2. договору страхування, страховими випадками за цим договором є події що відбулися, із настанням яких виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування Вигодонабувачу, наслідком якої є неотримання або недоотримання майбутнього врожаю с/г культур і багаторічних насаджень у зв'язку з його повною або частковою загибеллю чи пошкодженням в результаті подій (страхових ризиків), що передбачені у п. 3.2 цього договору. Страховим ризиком за цим договором є ймовірність загибелі або пошкодження рослин внаслідок таких несприятливих подій:

3.2.1. Заморозку.

3.2.2 Граду, бурі, урагану, бурану, шквалу, смерчу, удару блискавки, пожежі.

3.2.3. Зливи, поводі, паводку та повені, затяжних дощів, вимокання.

3.2.4. Селю, лавини, земельного зсуву, пилових бурь.

3.2.5. Посухи, суховії, фунтової корки.

3.2.6. Зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню.

3.2.7. Землетрусу.

3.2.8. Епіфітотійного розвитку хвороб, епіфітотійного розмноження шкідників рослин та хвороб, що стали наслідком несприятливих подій, визначених у п.п. 3.2.1.-3.2.7. цього договору.

3.2.9. Протиправних дій третіх осіб.

Загальна страхова сума за цим договором дорівнює: 15000000,00 грн. (п. 5.4 договору страхування).

Згідно п. 6.2 договору страхування, за цим договором встановлюється безумовна франшиза, яка застосовується за варіантом 1 або варіантом 2 залежно від страхових ризиків, що вплинули на настання страхового випадку, згідно з таблицею 1.

№

Ризики, що вплинули на настання страхового випадку

Варіант застосування розміру безумовної франшизи

1

“Град” та (або) “Пожежа”, згідно з пунктами 3.2.2. і 3.2.8. Договору

Варіант 1

2

“Град” та (або) “Пожежа” згідно з пунктами 3.2.2. і 3.2.8. Договору та один або кілька страхових ризиків із зазначених у пунктах 3.2.1. і 3.2.3.-3.2.7. Договору

Варіант 2

3

Один або кілька страхових ризиків із зазначених у пунктах 3.2.1. і 3.2.3.-3.2.7. Договору

6.2.1. Безумовна франшиза встановлюється в розмірі 45% від:

6.2.1.1. Варіант 1: Страхової суми за кожним окремим полем сільськогосподарської культури;

6.2.1.2. Варіант 2: Загальної страхової суми по кожній застрахованій культурі.

Відповідно до додатку № 1 до договору страхування, вбачається, що предметом страхування є поля № 1, 2, 3, 4, 5, площею посіву 240,6738868 га, найменування с/г культури – кукурудза, вартість одиниці – 150,00 грн., середня врожайність – 41,55 га, страхова сума для 1/г культури – 1500000,00 грн., франшиза – 750000,00 грн., страховий тариф – 3,50 %, страховий платіж – 52500,00 грн.

Відповідно до акту № 3-4/13 від 17.09.2013 р. складеного у присутності уповноважених представників страхувальника та страховика, про що свідчать підписи та печатки товариств на даному акті, комісією зроблено висновки, що: 1. Загальний стан посівів оцінюється як задовільний; 2. пошкодження посівів на полях ТОВ “Україна” та формування неповноцінного качана можна кваліфікувати як випадок що має ознаки страхового; 3. посіви кукурудзи на всіх полях де проведений контрольний обмолот сформували недорозвинений качан, з низькою кількістю зерен в качані; 4. урожайність в бункерній вазі по культурі на полях де проведено контрольний обмолот, складав 23,13 ц/га; 5. комісією зроблено висновок, що для розрахунку розміру страхового відшкодування буде прийнято показник фактичної врожайності отримано при проведенні контрольних обмолотів в розмірі 23,13 ц/га корегований відповідно до нормативу втрат зерна при доопрацюванні в розмірі 3,3 % втрата на вологість, 3 % втрата на сміттєву домішку. Отже, остаточна врожайність для розрахунку розміру страхового відшкодування по застрахованій культурі в господарстві становить 21,76 ц/га.

Листом № 739 від 21.10.2013 р., страховик повідомив страхувальника та вигодонабувача, що значення страхового відшкодування, розраховане за формулою (2), менше або рівне нулю, тобто страхове відшкодування не перевищує суми франшизи, у відповідності до п. 9.6 договору страхова виплата не здійснюється.

Листом № 234 від 14.11.2013 р. ТОВ “Україна” просила ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” перенести строки закриття форвардного контракту врожаю 2013 р. по договору поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013 р. до урожаю 2014 р., у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, до яких призвели несприятливі погодні умови, що спричинило виникнення матеріальних труднощів у ТОВ “Україна”.

У відповідь на лист позивача № 234 від 14.11.2013 р. ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” повідомляє листом № 1811-01 від 18.11.2013 р. ТОВ “Україна”, що не може перенести термін поставки зерна кукурудзи 3 класу до 2014 року по договору № К001ZАР-F від 27.03.2013 р, виходячи з наступного. ПАТ “ДПЗКУ” є суб'єктом виконання інших зобов'язань (в т.ч. і зобов'язань, котрі виконуються корпорацією під державні гарантії), тому відстрочення виконання зобов'язань відповідно до договору № К001ZАР-F від 27.03.2013 р. на такий, необґрунтовано великий термін, є неможливими, оскільки корпорація ризикує не виконати власні зобов'язання. Одночасно нагадує, що відповідно до п. 6.3. договору поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013 р. «У разі невиконання/неналежного виконання Постачальником зобов'язань щодо поставки Товару, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2 % від суми, що визначена п. 3.1.1. цього Договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки Товару понад 15 днів, Постачальник, окрім договірної санкції, сплачує також штраф у розмірі 50 % від суми, що визначена п. 3.1.1, цього Договору».

Таким чином, позивач просить внести зміни до п. 1.2. договору поставки зерна майбутнього врожаю № К001ZАР-F від 27.03.2013 р., шляхом викладення його в наступній редакції: пункт 1.2: “Термін поставки: до 01 листопада 2014 р.”

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Позивач мотивує необхідність внесення змін до спірного договору приписами ст. 652 ЦК України, яка регламентує порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем має бути доведена сукупність всіх умов, з якими закон пов’язує можливість внесення судом змін до договору в спірних правовідносинах сторін.

Оцінивши надані докази суд приходить до висновку, що ТОВ “Україна” не доведено наявність всіх умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Пунктом 6.5. договору поставки передбачено, що постачальник несе повну матеріальну відповідальність та, відповідно, виплачує всі збитки (включаючи всі штрафні санкції накладені контролюючими органами на покупця) та упущену вигоду покупця, за надання недостовірної інформації передбаченої даним договором та/або документами, які подаються для його укладення/виконання. Постачальник несе відповідальність за порушення даного договору незалежно від наявності його вини.

Таким чином сторони в договорі поставки передбачили, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона – ТОВ “Україна”, незалежно від наявності форс-мажорних обставин, що спростовує наявність умови, яка визначена п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України (із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона).

Крім того, сам факт форс-мажорних обставин, що зумовив би загибель врожаю кукурудзи саме на площі 492,87 га, яка передбачена п. 1.5 .договору застави, та саме в кількості 1000 метричних тон кукурудзи 3 класу, що передбачено п. 1.1 договору поставки, не доведений позивачем. Висновок Торгово-промислової палати про форс- мажорні обставини, який витребувано судом ухвалами від 28.02.14 р. та від 12.03.14 р., взагалі не надано.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 31.03.2014 р.

Суддя А.О. Науменко