Ухвала суду № 37932913, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15172/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" до Начальника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними дій щодо винесення рішень від 28.03.2013 року №351 та №352, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Начальника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними дій щодо винесення рішень від 28.03.2013 року року №351 та №352. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем не було надано належної оцінки змісту акту перевірки від 28.03.2013 року №184, на підставі якого прийняті рішення від 28.03.2013 року №351 та №352 про застосування до позивача фінансових санкцій, неправомірно обґрунтовано застосування до позивача фінансових санкцій на підставі частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки на момент прийняття рішень від 28.03.2013 року №351 та №352 вказана норма втратила чинність, перевищено повноваження в частині застосування проти позивача санкції за несплату страхових внесків замість застосування санкції за порушення порядку звітування, чим порушено законні права та інтереси Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод". Просив суд визнати протиправними дій начальника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва ОСОБА_2 щодо винесення рішень від 28.03.2013 року №351 та №352 про застосування фінансових санкцій за приховування (зниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески; зобов'язати відповідача повторно розглянути матеріали перевірки та зміст акту від 28.03.2013 року №184 про результати планової перевірки Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 03.12.2008 року до 27.03.2013 року; зобов'язати відповідача за результатами здійсненого перегляду прийняти окреме рішення та направити Публічному акціонерному товариству "Експериментально-механічний завод" один примірник цього рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Публічне акціонерне товариство "Експериментально-механічний завод" зареєстроване як юридична особа 30.12.1998 року, присвоєно ідентифікаційний код 05503266, місцезнаходження: 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, 6.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 03.12.2008 року до 27.03.2013 року, про що складено акт від 28.03.2013 року №184.

Зі змісту зазначеного акта убачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 4 частини другої статті 17 Закону України №1058-IV від 09.07.2003, в результаті чого відповідно до пункту 7 розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2464-VI від 08.07.2010 в результаті чого позивачу донараховано фонд заробітної плати на 158194,64 грн. та 53746,51 грн. страхових внесків за лютий 2009 року.

На підставі висновків перевірки, оформленої актом від 28.03.2013 року №184, Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва прийнято рішення: від 28.03.2013 року №351 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 158194,64 грн.; від 28.03.2013 року №352 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 131978,68 грн. Вказані рішення підписані начальником Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішенням від 28.03.2013 року №352 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з відповідною скаргою від 12.04.2013 року №21.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 07.05.2013 року строк розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" на рішення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва від 28.03.2013 року №352 продовжено до 07.06.2013 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 04.06.2013 року №13676/08 скарги позивача про скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва від 28.03.2013 року №351 та №352 залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в України визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №2464-VI), який набрав чинності 01.01.2011, було внесено зміни до Закону №1058-IV, згідно з якими, зокрема, частини першу-дев'яту статті 106 виключено.

Разом з тим, відповідно до абзацу шостого пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Процедура добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена "Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (у редакції. чинній на час прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва рішень від 28.03.2013 №351 та №352, далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до пункту 5.9 Інструкції №21-1, обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Водночас, порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 року №233.

Згідно з пунктом 9.1 Інструкції №21-1, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 9.3 Інструкції №21-1, за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї Інструкції. Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби (абзаци перший, другий підпункту 9.3.3).

За донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки або акт звірки, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України (перший, четвертий, п'ятий підпункту 9.3.4).

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось позивачем, що на підставі акта перевірки від 28.03.2013 року №184 Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва прийнято рішення від 28.03.2013 року №351 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески (додаток №15 до Інструкції №21-1), та рішення від 28.03.2013 №352 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (додаток №16 до Інструкції №21-1).

Відповідно до пункту 1.1 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730 (далі - Положення), Управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Підпунктом 7 пункту 2.4 Положення встановлено, що Управління має право застосовувати фінансові санкції, адміністративні стягнення, передбачені законом.

Згідно з пунктом 3.1 Положення, управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником відповідного регіонального управління Фонду за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації та Фондом.

Відповідно до підпункту 9 пункту 3.2 Положення, начальник Управління у встановленому порядку розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно з законодавством, виносить рішення про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з рішень Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва від 28.03.2013 року №351 та №352, вказані рішення підписані начальником управління ОСОБА_2

Згідно з даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва значиться ОСОБА_2

Посадовою інструкцією начальника управління ОСОБА_2, затвердженою начальником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, а також повноваженнями начальника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, затвердженими наказом управління від 08.01.2013 №13, встановлені відповідні повноваження ОСОБА_2, зокрема, щодо підписання від імені Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва будь-яких документів.

Таким чином, під час винесення на підставі акта перевірки від 28.03.2013 року №184 рішень від 28.03.2013 року №351 та №352 про застосування до позивача фінансових санкцій, начальник Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва ОСОБА_2 діяла на підставі, в межах наданих їй законами №1058-IV, №2464-VI, Інструкцією №21-1, Положенням, Посадовою інструкцією начальника управління ОСОБА_2 повноважень та у встановлений спосіб. Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо протиправності дій начальника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва ОСОБА_2 з винесення рішень від 28.03.2013 року №351 та №352.

Оскільки не було встановлено протиправності дій начальника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва ОСОБА_2 щодо винесення рішень від 28.03.2013 року №351 та №352, то відсутні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути матеріали перевірки та зміст акту від 28.03.2013 року №184 про результати планової перевірки Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 03.12.2008 року до 27.03.2013 року та відсутні підстави для зобов'язання відповідача за результатами здійсненого перегляду прийняти окреме рішення та направити Публічному акціонерному товариству "Експериментально-механічний завод" один примірник цього рішення.

При цьому, судом першої інстанції вірно взято до уваги ту обставину, що докази неправомірності чи скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва від 28.03.2013 року №351 та №352 у матеріалах справи відсутні. Про наявність таких доказів представником позивача не зазначалось, жодних заперечень щодо вказаних рішень представником під час судового розгляду справи не висловлювалось.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.