Ухвала суду № 37932784, 20.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6550/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум - Інвест" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум - Інвест" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест», звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Броварська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 №0002792204, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1251241,00 грн. та №0002782204, , згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1096732,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 1096731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 статі 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Магнум-Інвест», ідентифікаційний код 33212472, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 12 А, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 08.11.2004, номер запису про державну реєстрацію 13551020000000260. Як платник податків позивач узятий на податковий облік у податковому органі з 09.11.2004 за №2416.

Видами діяльності ТОВ «Магнум-Інвест» є виробництво виробів з бетону для будівництва, будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, інші спеціальні будівельні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, рекламна діяльність.

У травні 2013 року на підставі наказу Броварської ОДПІ від 23.04.2013 року № 466, посадовою особою Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Магнум-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер Медіа» (код за ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 13.05.2013 року №414/224/33212472 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки, про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 118087,00 грн. та за травень 2011 року на суму 978644,00 грн., що у свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 118087,00 грн. та за травень 2011 року на суму 978644,00 грн.; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 1261241,00 грн.; частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Магнум-Інвест».

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Броварською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.05.2013 року: №0002792204, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1251241,00 грн.; №0002782204, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1096732,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 1096731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

За результатами оскарження прийнятих рішень в адміністративному порядку податковим органом податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 №0002792204 та №0002782204 залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову погодився з висновками акту перевірки відповідача про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки ці операції не підтверджено належним чином відповідними документами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між замовником - ТОВ «Магнум-Інвест» та виконавцем - ТОВ «Снайпер Медіа» укладено договір підряду від 26.04.2011 року №26/04 (а.с.51-53), відповідно до якого, виконавець по замовленню замовника надає наступні послуги: прибирання території та приміщення, ремонт та обслуговування обладнання та будівельної техніки, очистка від снігу, вивезення сміття та інше (пункт 1 договору).

На підтвердження виконання ТОВ «Снайпер Медіа» робіт (ремонт та обслуговування будівельної техніки та обладнання, електротехнічні роботи) та надання послуг (вивезення сміття), позивачем до перевірки та матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 6 175 992,77 грн., зокрема, від 30.04.2011 №б/н, від 04.05.2011 №б/н, від 06.05.2011 №б/н та від 05.05.2011 №б/н (а.с.47-50) та податкові накладні на загальну суму 6 175 992,77 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 1 096 731,33 грн., а саме, від 30.04.201 №3016, від 04.05.2011 №404, від 05.05.2011 №505 та від 06.05.2011 №603 (а.с.43-46).

Надані представником позивача акти не містять у собі відомостей, фіксування яких є основним призначенням таких актів про зміст та обсяг отриманих послуг та виконаних робіт. У зв'язку з цим на підставі зазначених актів неможливо визначити вартості таких робіт і послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між сторонами договору грошовими коштами не здійснювались. Грошові зобов'язання за надані послуги та виконані роботи перед ТОВ «Снайпер Медіа» погашені позивачем за допомогою емітованого ним простого векселя від 30.12.2011 серії АА № 1144131.

Для з'ясування певних обставин, судом першої інстанції було запропоновано позивачу подати додаткові докази.

Крім того, суд першої інстанції з власної ініціативи витребувано докази, яких, на його думку, не вистачає, а саме: всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій, проте цих документів позивачем до суду не надано.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що представником позивача не надано суду першої інстанції пояснень щодо причин відсутності передбачених договорами товарно-транспортних накладних, заявок, листів на отримання вантажу, подорожніх листів, довіреностей на осіб, які здійснювали перевезення вантажу, договорів, актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), кошторисної документації, наказів на призначення осіб, уповноважених вести контроль якості й приймання робіт, актів здачі-приймання документації.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін податковими накладними, актами приймання - передачі товару та договорами, без реального використання в своїй господарській діяльності товару чи послуг чинним законодавством не передбачено.

Фактичне не отримання та подальше не повернення товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Разом з тим, колегія суддів не вважає належним підтвердженням фактичного отримання послуг від ТОВ «Тесей ЛТД» надані позивачем первинні документи, оскільки вони оформлені без дотримання вимог закону та в окремих із них відсутня точна інформація про зміст послуг, місце, час, спосіб надання послуг, кількість використаних матеріалів, що унеможливлює дослідження суті цієї господарської операції, а відтак, ці документи не можуть бути підтвердженням реальності її проведення.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Перевезення вантажів регламентується Законом України "Про автотранспорт" та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.97 за №363. Відповідно до вимог цих норм для виконання послуги укладається у письмовій формі договір автоперевезення (для одного або кількох перевезень). Перевізник та відправник вантажу за необхідності для здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1. ст.198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Кодексу).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.4. ст.201 Кодексу, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні також первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Наявні в матеріалах справи копії договорів, податкових накладних та актів виконаних робіт не дають змоги встановити їх зв'язок з укладеними договорами та не підтверджують товарність угод.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази колегія суддів дійшла висновку про те, що надані представником позивача копії документів не є достатнім підтвердженням фактичного отримання послуг.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що висновок податкового органу про заниження сум податкових зобов'язань, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання робіт/послуг у ТОВ «Снайпер Медіа» та безпідставне віднесення позивачем до витрат витрати на їх придбання, що ґрунтується на даних перевірки ТОВ «Снайпер Медіа» та не підтвердженням позивачем факту виконання робіт/послуг.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки на адресу відповідача надійшов - акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 22.09.2011 №1080/3/23-40-37033120 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снайпер Медіа» (код за ЄДРПОУ 37033120) щодо підтвердження господарських відносин за період з квітня по липень 2011 року», яким встановлено відсутність у ТОВ «Снайпер Медіа» основних засобів виробництва, складських приміщень, автомобільного транспорту та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також відсутність фактичного виконання господарських операцій.

У зв'язку із зазначеним, посадова особа Броварської ОДПІ дійшла висновку про безпідставне віднесення ТОВ «Магнум-Інвест» суми податку на додану вартість до податкового кредиту та до складу витрат, витрати на придбання робіт/послуг за господарськими операціями з ТОВ «Снайпер Медіа».

У ході розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видами діяльності ТОВ «Снайпер Медіа» є інша поліграфічна діяльність; надання інших послуг у поліграфічній діяльності; рекламна діяльність (основний); діяльність у сфері радіомовлення та телебачення; діяльність інформаційних агентств; діяльність у сфері фотографії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтовано висновку, що у ТОВ «Снайпер Медіа» відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для виконання робіт в частині надання послуг по вивезенню сміття, ремонту і обслуговування обладнання, будівельної техніки та виконання електротехнічних робіт, які в свою чергу потребують наявності відповідних дозвільних документів.

На підтвердження даного висновку матеріали справи містять лист ТОВ «Снайпер Медіа» від 13.01.2014 №13/01/2014 (а.с.87), зі змісту якого вбачається, що в штаті ТОВ «Снайпер Медіа» перебуває лише одна особа - директор.

Поряд з цим, суд першої інстанції правомірно зазначає, що оскільки надані ТОВ «Снайпер Медіа» послуги за своєю природою безпосередньо створюють певний матеріальний результат та мають певний натуральний вимірник, найменування наданих послуг в актах здачі-прийняття робіт (послуг) як то "ремонт та обслуговування будівельної техніки та обладнання", "електротехнічні роботи", "вивезення сміття" без їх конкретизації та зазначення їх кількісних та якісних характеристик є, у даному випадку, недостатнім для розкриття змісту та обсягу господарських операцій між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа».

Специфіка виконання ремонту та обслуговування будівельної техніки та обладнання обумовлена необхідністю використання та купівлі певних витратних матеріалів, обладнання, залучення кваліфікованих працівників.

Разом з тим, позивачем не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження щодо визначення вартості виконаних робіт та здійснення відповідних розрахунків щодо обсягів необхідних робіт та витрат на матеріали, не визначено кількість годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, не розкрито суті виконаних робіт, що унеможливлює встановлення змісту господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності позивача. Це ж стосується і документарно оформлених господарських операцій щодо наданих ТОВ «Снайпер Медіа» послуг.

Суду не надано жодних доказів складського зберігання та оприбуткування матеріалів, які необхідні для виконання такого виду послуг як "ремонт та обслуговування будівельної техніки та обладнання", "електротехнічні роботи".

В матеріалах справи відсутні також докази того, що позивачем здійснюються будівельно - монтажні роботи, з якого об'єкту здійснювався вивіз сміття, в яких обсягах та якими силами тощо.

Крім цього, позивачем на вимогу суду не надано суду жодного доказу наявності у позивача власної та/чи орендованої будівельної техніки та обладнання, яка ним використовується для здійснення господарської діяльності, а також не надано жодного доказу придбання запчастин для ремонту, їх оприбуткування, передання та встановлення, не надано актів списання товарно-матеріальних цінностей, актів огляду будівельної техніки та обладнання, наказів на проведення поточних ремонтів будівельної техніки та обладнання, актів вибракування запасних частин, вузлів та агрегатів тощо.

Позивачем не надано договорів про залучення субпідрядних організацій на виконання умов договору.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Разом з тим, позивачем не було надано платіжних доручень, тобто докази фактичного перерахування позивачем коштів на рахунок контрагента по договору не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів критично ставиться до первинних бухгалтерських документів, а саме: податкових накладних та актів приймання-передачі, наданих позивачем на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та в ході перевірки повноваження державної податкової інспекції використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Аналогічна правова позиція наведена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум - Інвест" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.