Постанова № 37932312, 25.03.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 березня 2014 р. № 820/13786/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В..,

за участі секретаря Кот Ю.А

у присутності представників

позивача ОСОБА_1

відповідача ГУ ДМС України в Харківській області Яцини І.М.

відповідача ГУ ДМС України в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у місті Харкові Салатської О.Б.

відповідача ГУ ДМС України в Харківській області в особі Київського районного відділу у місті Харкові Купріянової А.О.

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у місті Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області; Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області в особі Київського районного відділу у місті Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії встановив:

Позивачі звернулися до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 24.10.52013 року про скасування зняття 21.01.2013 року з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Київського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 29.10.2013 року про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Київського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2

У судовому засіданні представник позивачів адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити пославшись на те, що при вчиненні оскаржуваних дій відповідачі діяли у відповідності до положень діючого законодавства, згода батьків у випадку реєстрації останніх за різними адресами на зняття неповнолітньої дитини відповідно до положень п.3.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів не вимагається, тоді як при поставленні їх разом з дитиною на облік за адресою АДРЕСА_3 відповідачам було повідомлено про неможливість отримання згоди матері на здійснення реєстрації за вказаною адресою.

Представники відповідачів у задоволенні адміністративного позову просили відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував пославшись на те, що при здійсненні оскаржуваних дій відповідачами порушено вимоги ст.ст.6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-IV», якими передбачено, здійснення реєстрації/ зняття з реєстрації, яке проводиться за заявою законного представника, вимагає наявності письмової згоди всіх законних представників особи.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, надана у користування ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 відповідно до оренду № 01635 від 25 січня 1978 року.

З 2001 року по 2007 рік за згодою всіх членів сім'ї у вказаній квартирі постійно проживали ОСОБА_6 зі своєю дружиною ОСОБА_9 та донькою ОСОБА_8 З 2007 року по 2011 рік ОСОБА_8 мешкала разом із батьком ОСОБА_6, дідусем ОСОБА_7, бабусею ОСОБА_10 в будинку АДРЕСА_2. З 2011 року по 16 березня 2013 року ОСОБА_8 проживала разом із батьком ОСОБА_6, дідусем ОСОБА_7, бабусею ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 (а.с.20,41)

24.01.2013 року позивач ОСОБА_6 та його малолітня донька ОСОБА_8 за заявою позивача зняті Червонозаводським РВ у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 та 30.01.2013 та 30.01.2013 року зареєстровані Київським РВ у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 82,90-91).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_9 від 12.09.2013 року (а.с.94-98) скасовано зняття реєстрації позивача ОСОБА_6 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 та відповідно реєстрація за адресою АДРЕСА_2.(а.с.78-81).

Нормативно-правовим актом, що регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-IV (надалі - Закон №1382).

В свою чергу, саме Державна міграційна служба України, відповідно до пп. 20 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 року №405/2011 (надалі - Указ), здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки, та здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (п. 7 Указу).

Відповідно до ст. 2 Закону №1382, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Приписами ст. 7 Закону №1382 визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в т.ч. на підставі: заяви особи або її законного представника .Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.

Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Разом з тим, на виконання положень Закону №1382 Міністерством внутрішніх справ України наказом від 22.11.2012 року №1077 затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (надалі - Порядок №1077), зареєстрований в Мінюсті 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421

Так, розділом ІІІ Порядку №1077 врегульовано питання зняття з реєстрації місця проживання особи, яким, зокрема, встановлено, що зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про зняття з реєстрації місця проживання особисто. За заявою особи зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання (п. 3.2. Порядку №1077). У разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання (п. 3.3. Порядку №1077).

Враховуючи вказані положення, суд приходить до висновку, що згода іншого батька на зняття з реєстрації дитини, яка не досягла 14 років обумовлено реєстрацією місця проживання батьків за однією адресою.

Із долучених до матеріалів справи копій паспортів ОСОБА_6 (серія НОМЕР_1) та ОСОБА_9 (НОМЕР_2) встановлено, що на момент вчинення оскаржуваної дії вони мали різні місця реєстрації місця проживання (а.с.17, 23 зворотній бік).

Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання дитини у віці від 10 до 14 років є місце проживання батьків ( усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Отже, на момент вчинення оскаржуваної дії: зняття з обліку позивача та його неповнолітньої дитини, - відповідач діяв у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням наданих йому повноважень.

У статті 6 Закону № 1382-IV передбачено обов'язок громадянина України, який постійно або тимчасово проживає в Україні, зареєструвати місце проживання протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.01.2013 року позивач звернувся до Київського РВ з заявою про реєстрацію його та його неповнолітньої доньки за адресою АДРЕСА_2 (а.с.90). Пунктом 2.3. Порядку № 1077 передбачено, що відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Із долученої до матеріалів справи заяви позивача (а.с.90) встановлено, що останнім повідомлено Київський РВ про неможливість отримання згоди матері. Отже, неможливість отримання дозволу на реєстрацію дитини за місцем проживання батька порушує права дитини на визначення місця проживання в порядку ст..29 ЦК України, а також перешкоджає позивачеві у здійсненні прав і обов'язків, визначених Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» яким передбачено обов'язок щодо внесення даних до реєстраційного обліку за місцем проживання.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 24.10.2013 року про скасування зняття 21.01.2013 року з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 та рішення Головного управління Державної міграційної служби України Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 29.10.2013 року про скасування реєстрації 30.01.2013 року місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідачів зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 та здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2, то суд вважає вказані вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд вважає за необхідне застосувати положення ст..17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", якою встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно судової практики: "для матері/батька і дитини головним елементом сімейного життя є можливість постійного спільного проживання" (постанова по справі "МакМайкл проти Сполученого Королевства " (McMichael v. United Kingdom) від 24.02.1995 р., Series A, № 307, р. 55, § 86).

На момент розгляду справи у суді рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.10.2013 року по справі № 646/9026/13-ц позивач позбавлений батьківських прав у відношенні ОСОБА_8-а.с.76. Із долучених до матеріалів справи документів встановлено, що при розірванні шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 рішенням суду від 13.03.2013 року у справі 646/1030/13-ц встановлено місце проживання ОСОБА_8 06.07.2001 року разом з матір'ю ОСОБА_9 (а.с.36).

Отже, на думку суду задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1; зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Київського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 порушить право неповнолітньої дитини на реєстрацію місця проживання разом з матір'ю, яка на момент розгляду справи є єдиним її законним представником дитини.

Суд також зауважує, що судовим розглядом не встановлено, яким чином діями відповідачів про скасування зняття з реєстрації та поставлення на реєстраційний облік ОСОБА_6 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_8 порушено права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_7 Так, Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 01.06.2010 року №781/11/13-10 зазначає, що звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено. В свою чергу, КАС України не містить положень, які б давали позивачу право звертатися до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити в інтересах позивача певні дії, спрямовані на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_7 є неналежним позивачем за вказаними позовними вимогами, що є підставою для відмови у задоволенні позову

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст..ст.160-163,185-186 КАС України, суд

постановив

Адміністративний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у місті Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області; Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області в особі Київського районного відділу у місті Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Червонозаводського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 24.10.2013 року про скасування зняття 21.01.2013 року з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України Київського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 29.10.2013 року про скасування реєстрації 30.01.2013 року місця проживання ОСОБА_6 та його малолітньої доньки ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 28.03.2014 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.