Ухвала суду № 37932166, 14.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 січня 2014 р. Справа № 804/616/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними наказу, акту, направлення, скасування рішень та постанови,-

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними наказ на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 106-од, направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 295/16/268, акт перевірки характеристик продукції № 100284 від 06.11.2013 року;

- скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 390 від 18.11.2013 року;

- скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 391 від 18.11.2013 року;

- скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 163 від 18.11.2013 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З позовної заяви вбачається, що на підставі оскаржуваних наказу на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 106-од, направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 295/16/268 відповідачем було проведено перевірку, результати якої оформлені оскаржуваним актом № 100284 від 06.11.2013 року. На підставі акту перевірки № 100284 від 06.11.2013 року відповідачем прийняті оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.11.2013 року № 390 та № 391 та постанова про накладення штрафних санкцій № 163 від 18.11.2013 року.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог.

Відповідно ст. 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

З огляду на викладені норми, рішеннями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, які є обов'язковими до виконання, є накази, приписи, рішення, постанови.

З огляду на зазначене, рішеннями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, як суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку є наказ на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 106-од, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.11.2013 року № 390 та № 391 та постанова про накладення штрафних санкцій № 163 від 18.11.2013 року.

Оскаржувані позивачем направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 295/16/268 та акт перевірки характеристик продукції № 100284 від 06.11.2013 року не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено в судовому порядку, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору

Таким чином, спір про скасування направлення та акту не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), як зазначено у п. 1 ч. 1 ст.3 КАС України, а тому встановлена ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

Отже, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання протиправними направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 295/16/268 та акт перевірки № 100284 від 06.11.2013 року, позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 КАС України, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про визнання протиправними направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року № 295/16/268 та акту перевірки характеристик продукції № 100284 від 06.11.2013 року.

Надіслати невідкладно позивачу копію ухвали.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з такими самими позовними вимогами, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя М.В. Бондар