Постанова № 37929351, 12.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа№ 910/12659/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін згідно протоколу судових засідань від 12.03.2014 року;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року

у справі №910/12659/13 (суддя Спичак О.М.)

за позовом ОСОБА_2

до публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Укрнафтогаз»

про стягнення дивідендів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року у справі №910/12659/13 позов задоволено. Вирішено стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_2 дивіденди за 2007 рік в сумі 42 339,09 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року у справі №910/12659/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2013 року у справі №910/12659/13 апеляційну скаргу ПАТ «Укрнафта» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 27.01.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 12.03.2014 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» №18 від 26.01.2010 року було регламентовано порядок та строки виплати дивідендів за 2006-2008 роки.

Зокрема, даним рішенням було вирішено, що виплату дивідендів за 2006 рік провести у строк з 01.08.2010 року по 01.08.2011 року; виплату дивідендів за 2007 рік провести у строк з 29.01.2010 року по 01.08.2011 року; виплату дивідендів за 2008 рік провести у строк з 29.01.2010 року по 01.08.2011 року. Дивіденди виплачуються товариством із залученням реєстратора - ВАТ «ФК «Укрнафтогаз».

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що виплата дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається рішенням загальними зборами акціонерного товариства.

Згідно з сертифікатом акцій серії А №28568 та виписок реєстратора - ПАТ «ФК «Укрнафтогаз» з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку, складених 13.04.2011 року та 12.05.2011 року, ОСОБА_2 є власником 953 шт. простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» (емітента), код цінних паперів UA1004781001, номінальна вартість одного цінного папера - 0,25 грн.

Також, згідно з актом приймання-передачі сертифікатів цінних паперів від 08.04.2011 року, позивачем було передано зберігачу - ТОВ «Он-лайн Капітал» сертифікат цінних паперів серії А №4660, кількість цінних паперів, оформлених сертифікатом - 1 953 шт., емітент - ВАТ «Укрнафта».

Тобто, як слідує із викладеного, відповідач був зобов'язаний перерахувати дивіденди за 2007 рік не пізніше, ніж 01.08.2011 року на банківський рахунок позивача.

Проте, всупереч зазначеного, як слідує із матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу не було здійснено виплату дивідендів за 2007 рік в сумі 42 339,09 грн, однак за 2006 та 2008 рік було виплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, п. «б» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

У зв'язку з викладеним, 13.02.2013 року позивач звернувся до ПАТ «ФК «Укрнафтагаз» та ПАТ «Укрнафта» з листом, в якому просив виплатити дивіденди за 2007 рік, зазначаючи про те, що дивіденди за 2006 та 2008 рік ним отримані.

21.02.2013 року відповідач листом №33/02-31/44 повідомив позивача про те, що дивіденди за 2007 рік будуть виплачені належним чином. Підставою для неналежного виконання щодо виплати дивідендів були неточності в реквізитах та відсутність достовірної інформації про акціонерів, які мають право на отримання належних дивідендів за 2007 рік.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не виконав своє зобов'язання щодо виплати дивідендів у встановлений рішенням загальних зборів акціонерів від 26.01.2010 року строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача дивідендів у сумі 42 339,09 грн. за 2007 рік.

Доводи скаржника про відсутність достовірної інформації щодо реквізитів позивача спростовуються матеріалами справи, оскільки у відповіді (лист №33/02-31/44 від 21.02.2013 року) на лист позивача від 13.02.2013 року ні ПАТ «Укрнафта», ні ПАТ «ФК «Укрнафтогаз» чітко не зазначили, що їм невідомі будь-які його дані позивача та реквізити, необхідні для перерахування дивідендів за 2007 рік.

При цьому, слід зауважити, що при виплаті дивідендів за 2006 рік та 2008 рік у відповідача не виникало ніяких проблем щодо невірних реквізитів позивача.

Також, відповідач у разі виникнення сумнівів щодо актуальності таких даних, не був позбавлений можливості отримати необхідну інформацію шляхом надсилання відповідного запиту позивачу, чого ним зроблено не було.

Отже, з наведеного слідує, що невиконання зобов'язання щодо виплати дивідендів за 2007 рік виникло саме з вини відповідача.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року у справі №910/12659/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року у справі №910/12659/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року у справі №910/12659/13 залишити без змін.

3. Справу №910/12659/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич