Вирок № 37926793, 27.03.2014, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6890/13-к

№ провадження 1-кп/208/35/14

ВИРОК

Іменем України

27 березня 2014 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Стребіж Н.М. ;

при секретарі - Трусовій А.І.

за участю: прокурора - Крен А.К.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження № 12013040800002843 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого на посаді різника в ТОВ ДП «Мега Пак», розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

суд -

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 серпня 2005 року, ОСОБА_1 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісяця до його повноліття, на користь матері ОСОБА_2, починаючи з 18 липня 2005 року.

Однак, ОСОБА_1, знаючи про свій обов'язок сплачувати аліменти став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів з метою уникнути по виконавчому листу утримань, не бажаючи виконувати покладений на нього обов'язок утримання дитини, хоча і був попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно абзацу четвертого п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України. При цьому зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Так, відповідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 серпня 2005 року, та вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на утримання його неповнолітнього сина в наступному розмірі :

за липень 2008 року - 481 грн.; серпень 2008 року - 481 грн.; вересень 2008 року - 481 грн.; жовтень 2008 року - 481 грн.; листопад 2008 року - 481 грн.; грудень 2008 року - 481 грн.;

за січень 2009 року - 481 грн.; лютий 2009 року - 481 грн.; березень 2009 року - 481 грн.; квітень 2009 року - 481 грн.; травень 2009 року - 481 грн.; червень 2009 року - 481 грн.; липень 2009 року - 481 грн.; серпень 2009 року - 481 грн.; вересень 2009 року - 481 грн.; жовтень 2009 року -481 грн.; листопад 2009 року - 481 грн.; грудень 2009 року - 481 грн.;

за січень 2010 року - 524 грн.; лютий 2010 року - 524 грн.; березень 2010 року - 524 грн.; квітень 2010 року - 524 грн.; травень 2010 року - 524 грн.; червень 2010 року - 524 грн.; липень 2010 року - 524 грн.; серпень 2010 року - 524 грн.; вересень 2010 року - 524 грн.; жовтень 2010 року - 553 грн.; листопад 2010 року - 553 грн.; грудень 2010 року - 287,10 грн.;

за січень 2011 року - 293,10 грн.; лютий 2011 року - 293,10 грн.; березень 2011 року-293,10 грн.; квітень 2011 року-299,10 грн.; травень 2011 року-299,10 грн.; червень 2011 року - 299,10 грн.; липень 2011 року - 348,25 грн.; серпень 2011 року - 348,25 грн.; вересень 2011 року - 348,25 грн.; жовтень 2011 року - 348,25 грн.; листопад 2011 року - 348,25 грн.; грудень 2011 року - 397,10 грн.;

за січень 2012 року - 333,60 грн.; лютий 2012 року - 410,10 грн.; березень 2012 року - 678 грн.; квітень 2012 року - 678 грн.; травень 2012 року - 678 грн.; червень 2012 року - 678 грн.; липень 2012 року - 735 грн.; серпень 2012 року - 735 грн.; вересень 2012 року - 735 грн.; жовтень 2012 року - 757 грн.; листопад 2012 року - 757 грн.; грудень 2012 року - 757 грн.;

за січень 2013 року - 771 грн.; лютий 2013 року - 771 грн.; березень 2013 року - 771 грн.; квітень 2013 року - 771 грн.; травень 2013 року - 771 грн.; червень 2013 року - 771 грн.; липень 2013 року - 787 грн.; серпень 2013 року - 787 грн.

Між тим, в період часу з 01 липня 2008 року по вересень 2013 року ОСОБА_1, працюючи у приватних осіб за усною домовленістю, виконуючи тимчасові роботи і маючи заробіток в середньому 1000 грн., аліменти добровільно не виплачував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, в службу зайнятості населення м. Дніпродзержинська, з питання працевлаштування не звертався, і допустив заборгованість зі сплати аліментів за даний період часу.

Таким чином, ОСОБА_1 в період часу з 01 липня 2008 року по вересень 2013 року злісно ухилявся від сплати аліментів і допустив заборгованість зі сплати аліментів за даний період часу, що в грошовій сумі складає 32 833 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 75 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив суду наступне:

З 1998 року по 2005 рік він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , з якою мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинска від 25.08.2005 року він зобов'язаний до сплати аліментів на утримання сина на користь ОСОБА_2 З дня винесення рішення суду, він сплачував аліменти на утримання сина, надававши грошові кошти в рахунок сплати аліментів, особисто ОСОБА_2

З 2007 року він офіційно ніде не працював, а, виконуючи тимчасові роботи, мав заробіток в середньому 1000 - 1500 грн., він надавав потерпілій по справі матеріальну допомогу, на утримання сина. Так 01.01.2007 року він надав потерпілій допомогу на утримання сина в розмірі 500 грн., а також періодично купував сину речі. Починаючи з 2011 року по серпень 2013 року, він проживав і працював за межами міста, а тому сам особисто не мав можливості особисто надавати матеріальну допомогу потерпілій по справі на утримання сина. Між тим, отримуючи певні кошти, він перераховував їх своїй цивільній дружини, яка за його проханням передавала ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів.

Визнаючи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення частково, ОСОБА_2 не заперечував проти того, що аліменти він сплачував не регулярно, але заперечував проти суми заборгованості, яка зазначена у обвинувальному акті.

Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, вина обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується також:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 серпня 2005 року ОСОБА_1 зобов'язаний виплачувати аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ? частини з усіх видів заробітної плати. З 2007 року по теперішній час обвинувачений не сплачує аліменти на утримання сина, які ОСОБА_1 повинен сплачувати за рішенням суду. В зазначений період, обвинувачений купив сину велосипед, та допоміг їй у придбанні дитині одежі та зібрати сина до шкоди перед 1 вересня 2008, 2009 та 2010 років. Крім того, в зазначений період батьки обвинуваченого придбали для її сина б/у комп'ютер. Ніяких інших грошових коштів в рахунок сплати аліментів ОСОБА_1 не сплачував. Враховуючи вище зазначені витрати, у жовтні 2013 року вона звернулася до державного виконавця про списання заборгованості на загальну суму 5000 грн., яка утворилася у зв'язку з несплатою аліментів обвинуваченим до липня 2008 року.

Тобто враховуючи викладене, заборгованість по несплаті обвинуваченим аліментів, встановлених рішенням суду, за період з 01.07.2008 року по вересень 2013 року складає 32 833 гривні 75 копійок.

- показаннями державного виконавця Державної виконавчої служби - ОСОБА_5, допитаної в якості свідка, яка пояснила суду наступне: з лютого місяця 2010 року у неї на виконанні находиться виконавче провадження відносно ОСОБА_1, який відповідно до рішення суду, починаючи з 2005 року зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання його неповнолітнього сина. Згідно до матеріалів виконавчого провадження, починаючи з 2007 року ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання сина. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 був попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, боржник в період з січня 2007 року по вереснь 2013 року аліменти на виплачував, у зв'язку з чим допустив заборгованість по аліментам в сумі 37 185 грн. 75 коп. В жовтні 2013 року за заявою стягувача, тобто ОСОБА_2, була списана заборгованість в сумі 5000 грн. за період з січня 2007 року по липень 2008 року, тобто наразі у ОСОБА_1 існує заборгованість по аліментам в сумі 32 833 грн. 75 коп., яка утворилась в період з 01.07.2008 року по вересень 2013 року.

- виконавчим листом Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 25.08.2005 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати, щомісяця, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, до його повноліття, починаючи з 18.07.2005 року, копія якого є в матеріалах справи в т. 2 на а. 10.

- рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.08.2005 року, копія якого є в матеріалах справи в т.2 на аркуші 11, згідно якому вище зазначеним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати, щомісяця, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, до його повноліття, починаючи з 18.07.2005 року.

- письмовим попередженням державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, копія якого є в матеріалах кримінального провадження в т.2 на аркуші 12, згідно якому 10.10.2005 року державним виконавцем було попереджено ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ухилення від виконання рішення суду, яким його зобов'язано до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

- довідкою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що є в матеріалах справи в т. 1 на а. 89, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 по аліментах за період з 01.07.2008 року по 31.08.2013 року складає - 32833 гривень 75 копійок.

Як було зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_1, визнаючи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, не визнав суму заборгованості по аліментам. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що з 2001 року в рахунок сплати аліментів він сам передавав особисто ОСОБА_2 гроші, але в який період та в якій сумі він пояснити суду не міг.

З пояснень обвинуваченого також вбачається, що з 2011 року по серпень 2013 року, він працював і проживав за межами міста, а тому сам не мав можливості особисто передавати гроші потерпілій по справі в рахунок сплати аліментів. В зазначений час за його проханням гроші передавала його цивільна дружина, але в якій сумі і в який період він пояснити суду не міг.

Допитані за клопотанням обвинуваченого в якості свідків: мати обвинуваченого - ОСОБА_6 та цивільна дружина обвинуваченого - ОСОБА_7 пояснили суду, що ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дитини, надававши гроші особисто ОСОБА_2, але в якій період та в якій сумі свідки пояснити не могли.

Свідок ОСОБА_7 також пояснила суду, що в період з 2011 року по липень 2013 року, ОСОБА_2 працював і проживав за межами міста, а тому на прохання останнього, з тих грошей, які перераховував їй ОСОБА_1,. вона особисто вона кожного місяця передавала потерпілій по справі 500 грн., але в підтвердження вище зазначеного ніяких доказів суду не надано.

Між тим дані покази обвинуваченого та свідків спростувала у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 яка пояснила суду, що з 2007 року по вересень 2013 року, окрім того що обвинувачений купив сину велосипед, та допоміг їй у придбанні дитині одежі та зібрати сина до школи перед 1 вересня 2008 року, 1 вересня 2009 року та 1 вересні 2010 років, обвинувачений аліменти не виплачував і ніякої матеріальної допомоги на утримання сина їй не надавав.

Суд, з'ясувавши обставини та перевірив їх доказами, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, а саме у злісному ухиленні від сплати аліментів, а його дії слід правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей /аліментів/.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за скоєний ним злочин, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1, у відповідності до ст. 66 КК України, суд враховує те, що раніше обвинувачений ОСОБА_1 не судимий и вперше притягається до кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд також враховує, що обвинуваченим скоєно злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді 120 годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Стребіж Н. М.