Рішення № 37924100, 16.01.2014, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/739/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого Скуртова М. І.

при секретарі Калін О. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві справу за позовом військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за предмети речового майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою, в якій зазначає, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 2260 на посаді помічника начальника військового наряду 4 взводу 1 роти 1 батальйону, при цьому перебував на речовому забезпеченні у позивача та отримував речове майно в особисте користування за відповідними нормами належності.

В період проходження військової служби ОСОБА_1 не належним чином виконував службові обов'язки, в зв'язку з чим наказом командира військової частини 2260 звільнений з військової служби в запас ЗС України за п."и" ч.6 ст.26 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу". Наказом командира військової частини №117 від 24 червня 2010 року виключений зі списків особового складу військової частини.

Позивач вказує, що одноразова допомога на початкове обзаведення виплачується військовослужбовцям, які прослужили не менше шести місяців на строковій військовій службі і прийняті на службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу - у розмірі двох посадових окладів і окладів за військовим званням у разі укладення контракту на строк понад три роки, а у разі дострокового розірвання контракту з вини військовослужбовця підлягає утриманню пропорційно часу, який залишився до закінчення строку контракту. Згідно розрахунку фінансового відділення військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України з відповідача підлягає утриманню за 42 місяці, що залишились до закінчення строку укладеного контракту - 43,95 грн., а з урахуванням податків 42,81 грн.

При звільненні ОСОБА_1 не розрахувався в повному обсязі з позивачем, внаслідок чого за даними бухгалтерського обліку за позивачем рахується заборгованість: за предмети речового майна, яке не виносило встановлений термін - 788 грн. 98 коп. та за виплачене грошове забезпечення (одноразову допомогу на початкове обзаведення) в розмірі 42 грн. 82 коп. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку сплачувати заборгованість відмовився, позивач вимушений звернутися до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання, на розгляд справи представник позивача, діючий на підставі довіреності (а.с.24), не з'явився, однак надав на адресу суду письмову заяву (а.с.51), відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні, під час розгляду справи позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що у нього заборгованості перед військовою частиною жодної заборгованості не має, оскільки під час звільнення йому було підписано обхідний лист, в якому нічого не було зазначено стосовно заборгованості. Крім того, з часу його звільнення минуло вже стільки часу, чому військова частина не зверталась раніше, якщо у нього була якась заборгованість.

Взявши до уваги заяву представника позивача, пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що відповідач, ОСОБА_1, проходив військову службу у військовій частині 2260 внутрішніх військ МВС України на посаді помічника начальника військового наряду 4 взводу 1 роти 1 батальйону, однак звільнений з військової служби у запас згідно з п. «и» ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, про що свідчить витяг з наказу командира військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України №35 о/с від 17 червня 2010 року (а.с.5,29).

Крім того, наказом командира військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України за №117 від 24 червня 2010 року помічника начальника військового наряду 4 взводу 1 роти 1 батальйону молодшого сержанта ОСОБА_1, було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.6,30).

На день звільнення з військової служби відповідач ОСОБА_1 мав у користуванні предмети речового майна (головні убори, одяг, взуття), термін використання яких не закінчився, на загальну суму 788 гривень 98 копійок, що підтверджується довідкою №417 від 17 червня 2010 року (а.с.7,31), а також мав заборгованість по виплаті грошового забезпечення в розмірі 42 гривні 81 копійки, що підтверджується розрахунком на видачу грошового забезпечення при звільненні (а.с.8,32).

Згідно копії видаткового касового ордеру №84 від 21 вересня 2010 року та копій зведених відомостей ОСОБА_1 отримав грошове забезпечення при звільнення та одержав в особисте користування предмети речового майна (а.с.38-45).

Відповідно до п. 29 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань у разі звільнення військовослужбовця з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудження особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу.

Порядок речового забезпечення військовослужбовців визначений Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28 жовтня 2004 року.

Ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч.2 ст.1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що відповідач проходив військову службу у військовій частині 2260 внутрішніх військ МВС України на посаді помічника начальника військового наряду 4 взводу 1 роти 1 батальйону. В зв'язку з цим останній перебував у позивача на грошовому та речовому забезпеченні, яке надавалося йому відповідно до положень ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей". З дня звільнення і на час розгляду справи в суді заборгованість за видані предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися в розмірі 788 гривень 98 копійок та заборгованість за грошове забезпечення в розмірі 42 гривні 81 копійки, відповідач перед позивачем не погасив, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що вони повинні бути покладені на відповідача в силу ст.88 ЦПК України, оскільки він порушив умови контракту.

Керуючись ст.ст. 1166,1212,1213 ЦК України, п. 29 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 57, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області 10 серпня 2006 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України (01133, м. Київ, вул. Щорса,34, свідоцтво №37538966, ІПН №143236026100, р/р 31258201416277, МФО 820019, код ЄДРПОУ 14323600) заборгованість за видані предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися, в розмірі 788 гривень 98 копійок (сімсот вісімдесят вісім гривень 98 копійок), заборгованість за грошове забезпечення у розмірі 42 гривні 81 копійки (сорок дві гривні 81 копійки), та судовий збір в розмірі 229 гривень 41 копійки, а всього стягнути 1061 гривні 20 копійок (одна тисяча шістдесят одна гривні 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Скуртов М. І.

Рішення набуло законної сили "__"___20__року.